Постанова № 31163324, 29.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 квітня 2013 року 11:40 справа № 814/71/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030

до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ", вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001

простягнення заборгованості з виплати різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, за період з 01.07.2012 по 31.10.2012 в сумі 235,15 грн ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ", про стягнення виплати різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, за період з 01.07.2012 по 31.10.2012 в сумі 235,15 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. справи 113).

Позивач позов обґрунтував тим, що відповідач не сплатив різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, за період з 01.07.2012 по 31.10.2012 в сумі 235,15 грн, про що вчасно повідомлявся шляхом направлення повідомлень про суми відшкодувань, проте зазначені суми не сплатив.

Позивачем до матеріалів справи долучено також загальний розгорнутий розрахунок фактичних витрат на виплату різниці наукових пенсій по ТзДВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ" за період з 01.07.2012 по 31.10.2012, згідно з якою заборгованість відповідача складає 235,15 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. У запереченнях вказав, що не належить до категорій підприємств, які повинні фінансувати різницю сум пенсій, він не є науковою установою та не має в своєму складі наукових підрозділів; позов не містить доказів фактичної виплати пенсій; позивач не підтверджує жодним доказом своє твердження, що переліченим в позові працівникам призначено наукову пенсію за час їх роботи на ТзДВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ". Крім того, в судовому засіданні 03 квітня 2013 року відповідач, заперечуючи проти позовних вимог позивача, зазначив, що не є правонаступником ЗАТ "Миколаївський ДІПРОМІСТ". Тому, на його думку, позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

За приписами частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, перебував на обліку в органі Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до повідомлення Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва N 322 від 25.03.2013 на даний час є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ" в редакції 2010 та 2013 року є правонаступником всіх прав, обов'язків та зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Миколаївський ДІПРОМІСТ", що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом зі статуту.

Наукові пенсії, пенсіонерам ОСОБА_1 (отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2.), ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, призначені позивачем на підставі копій трудових книжок пенсіонерів (арк. справи 61-67, 73-75, 83-86, 90-92), довідок про те, що Миколаївський філіал Діпроміста (на якому працювали зазначені вище пенсіонери) перемейнований на ЗАТ "Миколаївський Діпроміст", де сказано, що що вид діяльності інституту пов'язаний більше ніж на 70 відсотків з науково-технічною діяльністю, а посади вказані в трудовій книжці відповідають класифікатору ДК 003-95 (арк. справи 68, 71, 80), а також довідок про науково-технічну діяльність пенсіонерів (арк. справи 69, 72, 81).

Колишні працівники відповідача (ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2.) отримують пенсію згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 N 1977-XII (далі - Закон N 1977-XII).

Метою Закону N 1977-XII є, зокрема, врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю. Одним з основних завдань цього Закону є визначення повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після досягнення певного віку за наявності необхідного стажу.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за Законом N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за Законом N 1977-XII; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (пункт 6 стаття 24 Закону N 1977-XII).

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженої постановою КМУ від 24.03.2004 за № 372 (далі - Порядок № 372) визначає механізм фінансування різниці між сумами таких пенсій.

Так, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації (пункт 2, 3 Порядку № 372).

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (пункт 5 Порядку №372).

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку № 372).

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника (пункт 4 Порядку № 372).

Отже, Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ" (ЄДРПОУ 02497921) створене шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства "Миколаївський ДІПРОМІСТ" (протокол від 23 листопада 2010 № 1 установчих зборів засновників) є правонаступником всіх прав, обов'язків та зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Миколаївський ДІПРОМІСТ", яке 28.11.1994 було перейменовано з Миколаївського філіалу Діпроміст. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ" в редакції 2010 та 2013 року є правонаступником всіх прав, обов'язків та зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Миколаївський ДІПРОМІСТ", що підтверджується наявними в матеріалі справи витягами.

Тобто, на час роботи пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідач мав статус державного небюджетного підприємства, а відповідно, стаж роботи вказаних пенсіонерів напрацьовано на підприємстві-страхувальнику державного небюджетного підприємства.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що на Товариство поширюються приписи частини дев'ятої статті 24 Закону N 1977-XII та пункту 2 Порядку № 372, оскільки до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону N 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Тобто, відповідач повинен сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що відповідачем не сплачено заборгованості з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за липень-жовтень 2012 року в сумі 235,15 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору (державного мита), не надав суду доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 11, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ" (вул. Лягіна, 4/5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02497921) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (р/р 256053016117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, ЄДРПОУ 20876125) заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, в розмірі 235, 15 грн (двісті тридцять п'ять гривень 15 коп.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич