Рішення № 31162954, 15.03.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1322/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С.О., при секретарі судового засідання Кізенко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Павлоградської міської ради Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області , колективне підприємство "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентарізації"

про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2013 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора, КП " Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації ", Павлоградська товарна біржа із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладеного 26 лютого 2001 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрованим на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 2/12ф-НД. Також позивачі просили визнати дійсним договір купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладений 10 вересня 2001 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, яка діяла як законний представник неповнолітніх покупців ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зареєстрованого на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 09/09-НД. Крім цього, позивач ОСОБА_1 просила визнати за собою в порядку спадкування за законом право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили визнати за ними по 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. За відсутності заповіту ОСОБА_5 спадкування має здійснюватись за законом, спадкоємцями першої черги є ОСОБА_1, як дружина померлого та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як діти померлого. Спадкоємці своєчасно звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (ОСОБА_1.) та з заявами про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 (ОСОБА_2 та ОСОБА_3.), однак листом нотаріуса від 27.12.2011 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на будинок - договори купівлі-продажу не посвідчені нотаріально.

Право власності спадкодавця на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 виникло на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2001 року, укладеного на Павлоградській товарній біржі між ОСОБА_4, як продавцем, та ОСОБА_5, як покупцем, та було зареєстровано КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації». 2/5 частин вказаного житлового будинку було передано у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 від 10 вересня 2001 року.

Оскільки законодавство України, яке діяло на момент укладання відповідних договорів щодо нерухомого майна на товарних біржах, не вимагало нотаріального посвідчення таких правочинів, а на цей час це здійснити неможливо через смерть сторін договору, позивачі просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частин відповідного нерухомого майна у порядку спадкування, визнати дійсним біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/5 відповідного нерухомого майна.

До суду від позивачів надійшла письмова заява про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Від третьої особи, Першої Павлоградської державної нотаріальної контори надана письмова заява про розгляд справи за її відсутності. У вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Від третьої особи, КП " Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації " надана письмова заява про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 15.03.2013 р. Павлоградську товарну біржу було виключено з кола осіб, що приймають участь у справі, у зв'язку із здійсненням 01.12.2010 р. державної реєстрації припинення вказаної юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ч.1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судовим розглядом встановлено, що 26 лютого 2001 року між ОСОБА_4, як продавцем, та ОСОБА_5, як покупцем був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.10-11), та зареєстрований на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 2/12ф-НД. За вказаним договором ОСОБА_5 придбав у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1. 28.02.2001 р. КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на вищезазначене нерухоме майно, про що здійснено запис у реєстрову книгу за № 47-14.

10 вересня 2001 року між ОСОБА_5, як продавцем, та ОСОБА_1, яка діяла як законний представник неповнолітніх покупців ОСОБА_2 і ОСОБА_3, було укладено договір купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с.12). Вказаний договір був зареєстрований 10.09.2001 р. на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 09/09-НД. 05.02.2001 р. КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 на 2/5 частини вказаного нерухомого майна, про що здійснено запис у реєстрову книгу за № 47-14, із видачею ОСОБА_5 реєстраційного посвідчення на інші 3/5 частини вказаного нерухомого майна (а.с.13).

Згідно витягу з реєстру прав на нерухоме майно від 21.12.2012 р. № 36880733, виданого КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.18), право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 (1/5 частка), ОСОБА_3 (1/5 частка), та ОСОБА_5 (3/5 часток). У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Павлограді, який складений 29.10.2012 р. КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с.19-21), власниками житлового будинку вказані ОСОБА_5 (3/5 часток), ОСОБА_2(1/5 частка), ОСОБА_3 (1/5 частка).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами по вищезазначеним угодам було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов, та вказані правочини повністю виконані сторонами.

На момент укладення угод законодавством не було заборонено укладати та реєструвати договори купівлі - продажу нерухомості на біржах. На даний час згідно чинного законодавства угоди щодо купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню, проте, у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення вищезазначених договорів, позивачі обмежені у своїх правах щодо оформлення спадкових прав на нерухоме тайно та розпорядження ним, що змусило їх звернутися до суду за захистом своїх прав.

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до п. 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки договори купівлі - продажу були укладені у 2001 році, правовідносини, що виникли між сторонами, підлягають врегулюванню Цивільним кодексом Української РСР, в редакції 1963 року.

Згідно ст. 224 ЦК Української РСР 1963 р., за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на момент укладення угоди, громадянин набуває права власності на майно, отримане внаслідок укладення угод, не заборонених законом.

Так само відповідно до вимог ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК Української РСР, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоч би однією із сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору, що встановлено ст. 47 ЦК УРСР.

Проте, згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991р., в редакції, що діяла на момент укладення договору, договори, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Згідно зі статтею 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що відповідні договори купівлі-продажу нерухомого майна щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 було укладено їх сторонами у відповідності до вимог ЦК в редакції 1963 року, їх дії були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що були ними обумовлені, а саме набуття покупцями права власності на вказане нерухоме майно. Тобто сторони досягли згоди з усіх істотних умов угод, які не містять протизаконних умов, які не були нотаріально посвідчені та даними угодами не були порушені права інших осіб. Таким чином, вищевказані договори купівлі - продажу виконані сторонами в повному обсязі, недійсними не визнавався, зареєстровані на товарній біржі, що допускалося законом на момент його укладання. Права власності позивачів на нерухоме майно було належним чином зареєстровано в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладеного 26 лютого 2001 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрованим на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 2/12ф-НД, дійсним, підлягають задоволенню.

Із цих само підстав підлягають задоволенню вимоги позивачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладений 10 вересня 2001 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, яка діяла як законний представник неповнолітніх покупців ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зареєстрованого на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 09/09-НД.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1. відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського МУЮ Дніпропетровської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.16)

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є позивач ОСОБА_1, чоловіком якої був спадкодавець, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 10.09.1983 р. (а.с.14), та позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 як діти спадкодавця. ОСОБА_1 своєчасно подала до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовився від своїх часток спадщини на користь ОСОБА_1 у встановленому законом порядку. Інших заяв про прийняття спадщини від будь-яких осіб до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори не надходило. Свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою не видавалося.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Із матеріалів справи (а.с. 22, 58) вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з заявою № 2059 від 22.10.2009 р. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. чоловіка позивача ОСОБА_5. Спадкова справа № 949/2009 зареєстрована 22.10.2009 р. (а.с.58). Відповідно до листа Першої Павлоградської державної нотаріальної контори від 27.12.2011 р. свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути видано у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення правовстановлюючого документу (договору купівлі-продажу) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки інші спадкоємці після смерті ОСОБА_5 від спадщини відмовились, то за ОСОБА_1 можливо визнати право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, що належало на підставі власності померлому ОСОБА_5. Так само підлягають задоволенню позовні вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання за кожним права власності на 1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 47, 224, 227 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ст.ст.15, 16, 392, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 3,11,15, 57-61, 208-210, 212 - 215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладений 26.02.2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстровано на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 2/12ф-НД.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, укладений 10.09.2001 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, яка діяла як законний представник неповнолітніх покупців ОСОБА_2 і ОСОБА_3. зареєстрованого на Павлоградській товарній біржі за реєстраційним № 09/09-НД.

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який складається з будинку літ. А, сіней літ. а, сіней літ. а1, літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, убиральні літ. Г, огорожі 1-2, навісу літ. Д, тр. колодязю 3, тр. колодязю 4, погрібу пд.а.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який складається з будинку літ. А, сіней літ. а, сіней літ. а1, літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, убиральні літ. Г, огорожі 1-2, навісу літ. Д, тр. колодязю 3, тр. колодязю 4, погрібу пд.а.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, який складається з будинку літ. А, сіней літ. а. сіней літ. а1, літньої кухні літ. Б. сараю літ. В. убиральні літ. Г, огорожі 1-2. навісу літ. Д, тр. колодязю 3. тр. колодязю 4, погрібу пд.а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. О. Бабій

Згідно з оригіналом.

Суддя С. О. Бабій