Постанова № 311616, 15.08.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2006 р. Справа № А-27/373-05

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя ,

суддя-доповідач

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Єтінзон О.П., довіреність без номеру від 09.08.2006 р.

відповідача - Малахової Ю.А., копія постійної довіреності № 80/10/10-025 від 11.01.2006 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх.№ 2451Х/1-12) та відповідача (вх. № 2450Х/1-12) на постанову господарського суду Харківської області від 14.09.05 р. по справі № А-27/373-05

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Сервіс", м. Харків

до ДПІ у Київському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ Сервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0005672310/3 від 01.07.2005 р., 0005682310/3 від 01.07.2005 р., 0005662310/3 від 01.07.2005 р. як таких, що не відповідають законодавству України.

Постановою господарського суду Харківської області від 14.09.2005 р. у справі № А-27/373-05 (суддя Григоров А.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №№0005672310/3, 0005682310/3 від 01.07.2005 р. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0005662310/3 від 01.07.2005 р. в позові відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 56,67 грн. витрат на сплату державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з постановою господарського суду першої інстанції не погодився, вважає її незаконною та необгрунтованою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, просить її скасувати та відмовити позивачу в позові.

Позивач з постановою господарського суду першої інстанції також не погодився, вважає її незаконною та необгрунтованою, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить цю постанову скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 р. було задоволено апеляційну скаргу відповідача, змінено постанову господарського суду Харківської області від 14.09.2005 р. у справі № А-27/373-05, в позові відмовлено повністю, в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2006 р. було частково задоволено касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газ Сервіс", скасовано ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 р. у справі № А-27/373-05, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

У судовому засіданні та у відзиві позивач свою апеляційну скаргу підтримує та заперечує проти апеляційної скарги відповідача.

Відповідач також в судовому засіданні та у відзиві підтримує свою апеляційну скаргу та заперечує проти апеляційної скарги позивача.

В судовому засіданні була оголошена перерва з 10.08.2006 р. до 9 год. 45 хв. 17.08.2006 р.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідачем була проведена планова документальна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2004 р.

За результатами перевірки складено акт № 5497/23-104/581/25190326 від 24.12.2004 р., в якому зазначено на наступні порушення позивачем податкового законодавства:

- по податку на прибуток виявлені відхилення у розмірі 10,3 тис. грн., які виникли внаслідок того, що підприємство має кредиторську заборгованість перед ГУ "Полтавагазвидобування" у розмірі 10345,94 грн., яка виникла станом на 01.03.2001 р. По вказаній заборгованості минув строк позовної довності, тобто така заборгованість є безнадійною згідно з п. 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. На суму вказаної заборгованості ТОВ "Газ-Сервіс" повинно відкоригувати валові доходи, тобто включити суму заборгованості у розмірі 10345,94 грн. до складу валового доходу у 2 кварталі 2004 р., Однак ТОВ "Газ-Сервіс" не включило суму безнадійної заборгованості у розмірі 10345,94 грн. до складу валових доходів, чим в порушення п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. занизило суму валового доходу у 2 кварталі 2004 р. на суму 10,3 тис. грн.;

- по податку на додану вартість відхилення в сумі 7600 грн., які виникли внаслідок того, що станом на 30.09.2004 р. підприємство має кедиторську заборгованість перед ГУ "Полтавагазвидобування" у розмірі 10345,94 грн. ( у тому числі ПДВ -1724,32 грн.), яка виникла станом на 01.03.2001 р.. По вказаній заборгованості минув строк позовної давності, тому вона є безнадійною .На суму ПДВ по даній безнадійній заборгованості ТОВ "Газ-сервіс" повинно відкоригувати податкові зобов"язання, включивши суму ПДВ у розмірі 1724,32 грн. до складу податкових зобов"язань у квітні 2004 року. Однак ТОВ "Газ-сервіс" в порушення п. 4.5. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включило вказану суму ПДВ до складу податкових зобов"язань

В порушення п.п. 7.2.1. п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 5875,51 грн. по податковим накладним, які заповнені з порушенням діючого порядку, а саме в зазначених накладних відсутня адреса ТОВ "Газ Сервіс":;

Порушення касової дисципліни, а саме в порушення п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України ТОВ "Газ Сервіс" проводились готівкові розрахунки в розмірі 538,15 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, а саме зазначено про те, що робітниками ТОВ "Газ Сервіс", яким надавались під звіт грошові кошти, для підтвердження витрат, в бухгалтерію підприємства були надані авансові звіти, до яких додано накладні, які підтверджують лише факт отримання товарів.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені та надіслані позивачеві наступні податкові повідомлення-рішення:

Податкове повідомлення-рішення № 0005672310/3 від 01.07.2005 р. , яким визначено суму податкового зобов"язання позивача по податку на прибуток в загальному розмірі 3000 грн., з яких 2500 грн. основний платіж та 500 грн штрафні санкції.

Податкове повідомлення-рішення № 0005662310/3 від 01.07.2005 р., яким визначено суму податкового зобов"язання позивача по податку на додану вартість в загальному розмірі 11400 грн., з яких 7600 основний платіж та 3800 грн. штрафних санкцій.

Податкове повідомлення-рішення № 0005682310/3 від 01.07.2005 р., яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення касової дисципліни в сумі 1102 грн.

Позивач просить визнати недійсними зазначені податкові повідомлення -рішення як такі, що винесені з порушенням вимог чинного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005662310/3 від 01.07.2005 р. місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до п.п. "д" п. 7,2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " податкова накладна повинна містити місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платника податку на додану вартість, а оскільки в даному випадку податкові накладні видані платником податку платнику податку , в них повинні міститися такі реквізити як місця розташування як продавця, так і покупця.

Колегія суддів вважає позицію місцевого господарського суду неправомірною, оскільки, по-перше недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені відповідачем в результаті перевірки позивача не робили накладні недійсними відповідно до "Порядку заповнення податкової накладної" та не свідчили про їх неналежність та недопустимість як доказів, зокрема на підтвердження можливості ідентифікації контрагентів позивача та достовірності підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, сплати ПДВ та його сум та, по-друге недотримання позивачем встановленого п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обгрунтованість рішення відповідача, так як згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5. пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Стосовно податкового повідомлення -рішення № 0005672310/3 від 01.07.2005 р. місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскільки згідно з умовами договору № 1192 від 09.11.2000 оплата послуг здійснюється по цінах, що діють на момент надання конкретних послуг, шляхом передплати, а сторони відступили від умов договору, так як виконавець надав послуги без передплати, в даному випадку для визначення строку виконання зобов"язання слід виходити з положень ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконаня у будь-який час.

Згідно з п. 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки вимоги про сплату боргу по цьому договору від ГУ "Полтавагазвидобування" не надходило, перебіг строку позовної давності не починався, а тому застосування відповідачем п. 4.1.6 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не обгрунтоване, у зв"язку з чим податкове повідомлення -рішення відповідача № 0005672310/3 від 01.07.2005 р. підлягає визнанню недійсним як таке, що не відповідає вимогам закону.

Стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0005682310/3 від 01.07.2005 р. , яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення касової дисципліни в сумі 1102 грн. місцевий господарський суд також дійшов правильного висновку про задоволення цієї частини позовної вимог.

Як було зазначено вище застосування відповідачем до позивача санкцій за порушення касової дисципліни обгрунтовано тим, що працівниками ТОВ "Газ Сервіс", яким надавались під звіт грошові кошти, для підтвердження витрат, в бухгалтерію підприємства були надані авансові звіти, до яких додано накладні, які підтверджують лише факт отримання товарів, а платіжні документи (товарний або касовий чек, квитанції до прибуткового касового ордеру, іншого письмового документу), які б підтверджували сплату готівкових коштів в авансовому звіті відсутні, чим на думку відповідача порушено п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Відповідно до п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових та товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїзних документів тощо, які підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі тощо.

Як вбачається з матеріалів справи надані для перевірки відповідачу накладні містять напис "Отримано" з позначенням у відповідності з п. 3.10 зазначеного Положення сплаченої суми, скріплені печаткою приватного підприємця, а тому є документом, який у відповідності з п. 2.3. Положення підтверджує факт оплати грошових коштів за отриманий товар.

Виходячи з викладеного постанова місцевого господарського суду в частині відмови в позові прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв"язку з чим її слід в цій частині змінити, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 198 (п.2), 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 14.09.2005 р. у справі № А-27/373-05 змінити.

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова № 0005672310/3 від 01.07.2005 р.

В решті постанову господарського суду Харківської області від 14.09.2005 р. у справі № А-27/373-05 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з моменту складення ухвали в повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 17.08.2006 р.

Справу передати до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя-доповідач (підпис)