Постанова № 31161038, 07.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 р. Справа №805/4595/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бєломєстнова О.Ю. при секретарі Сімонові Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі про стягнення заборгованості у сумі 2596,00 грн.,

за участю

представника позивача - Прохорової О.В.

представника відповідача - не з з'явився

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі про стягнення суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2012 року до 31.12.2012 року у розмірі 2596,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вказана пенсія була сплачена особі, нещасний випадок з якою стався на території колишнього СРСР. Позивач вважає, що у даному випадку право на забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням трудових обов'язків. Позивач також зазначає, що виплата щомісячної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія. Адресна допомога до пенсії є складовою розміру пенсії та повинна відшкодовуватися відповідачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причину неявки суду не повідомив. За таких обставин, враховуючи приписи ч. 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі, яке у даній справі реалізує завдання, передбачені Законом України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №1105).

Позивачем з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року ОСОБА_2 була виплачена пенсія по інвалідності у розмірі 450,00 грн.. Підставою для призначення пенсії є акт про нещасний випадок на виробництві, згідно з яким він отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві 24.02.1988 року на території колишніх республік СРСР. Це підтверджується копією цього акту та довідками позивача.

Крім того, у зв'язку з цим позивачем понесені витрати на виплату адресної допомоги вказаній особі на загальну суму 2146,00 грн.

Позивачем за вказаний період були складені акти щомісячної звірки розрахунків витрат по особових справах потерпілих, які він надав відповідачеві для заліку.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок різного тлумачення норм щодо відшкодування витрат Пенсійному фонду України по особових справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих ними на території республік колишнього СРСР та адресна допомога.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року №16/98 (далі - Основи).

Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремим законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Згідно зі ст. 12 Основ спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною 4 статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З набранням чинності Закону України № 1105 обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 24 Закону № 1105 закріплене, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по яким виник спір.

За змістом ст. 2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Пунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до п. 3 р. ХІ Прикінцеві положення Закону № 1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу ХІ Закону № 1105 встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 зазначеного пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевого та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав -учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

Зі змісту цієї норми вбачається, що взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

За таких обставин, страховиком, який повинен виплачувати пенсію по інвалідності особі, як стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України -відшкодовувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06 червня 2011 року у справі № 21-116а11.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 244.2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження заявлених вимог надані первинні документи, на підставі яких були нараховані пенсії, у тому числі акти про нещасний випадок, таблиці розбіжностей та докази виплати цих пенсій.

Призначення та сплата позивачем пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі вищенаведених норм є обов'язком УПФУ.

Дії позивача, щодо виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ніким не оскаржені, не визнані неправомірними, а тому за наявності сплати цих сум у відповідача виник обов'язок їх відшкодувати.

Суд не приймає до уваги "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затверджений сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4\4, оскільки вказаний порядок передбачає відшкодування витрат у добровільному порядку без наявності спору із зазначених питань.

Відповідач є самостійною юридичною особою, а тому суд вважає ФССНВ на виробництві і професійних захворювань України в Приморському районі м. Маріуполя належним відповідачем у цій справі.

Таким чином, понесені позивачем витрати на виплату пенсії, яка призначена у зв'язку отриманням ОСОБА_2 трудового каліцтва або професійних захворювань на виробництві на території колишніх республік СРСР підлягають відшкодуванню. Відповідно позовні вимоги у цій частині на загальну суму 450,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на виплату адресної допомоги, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. N 265 запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.

Статтею 25 Закону №1105 передбачено, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

До страхових виплат відповідно до п. "г" ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відносяться пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 9 Порядку №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991№1788,"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, відповідно до зазначених норм щомісячна державна адресна допомога до пенсії, та цільова грошова допомога на прожиття, призначені на підставі Постанови №265 до переліку сум, які підлягають відшкодуванню не включені.

На підставі Актів щомісячної звірки по особових справах пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за жовтень, листопад, грудень 2012 року, таблиць розбіжностей, пояснень представника позивача судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо розміру заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення щомісячної адресної допомоги у сумі 2146,00 грн. не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі про стягнення суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2012 року до 31.12.2012 року у розмірі 2 596,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі (87529, м. Маріуполь, Донецька область, б-р Комсомольській -74, код ЄДРПОУ 25968665) на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя (87517, м. Маріуполь, Донецька область, пров. Дніпропетровський-15, код ЄДРПОУ 23336760) витрати на виплату пенсій ОСОБА_2 у загальній сумі 450,00 (чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок) грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 07 травня 2013р. Постанова складена у повному обсязі 13 травня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.