Ухвала суду № 31160254, 13.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"13" травня 2013 р.Справа № 5017/783/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря с/з Галюк Т.В.

За участю представників сторін:

від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: ОСОБА_3 за довіреністю;

від Одеської міської ради: не з'явився (був присутній в засіданні суду 22.04.13. Моджук І.О., за довіреністю);

від прокуратури: Вайнбраунд В.Л., посвідчення;

від ВДВС: ОСОБА_4., посвідчення;

від Господарського ТОВ „Відродження": не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в порядку передбаченому ст.121-2 ГПК України при виконанні наказу господарського суду Одеської області по справі №5017/783/2012 за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження" про звільнення та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11 липня 2012 року позов задоволено частково, зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути земельну ділянку загальною площею 1,02га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Одеській міській раді та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 привести земельну ділянку загальною площею 1,02га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих диспетчерського пункту та добудови спостережного посту №2; відмовлено в позові щодо Господарського товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження" та стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - 1073,00грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 13.09.12. рішення від 11.07.12. залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення суду господарським судом Одеської області видано наказ № 5017/783/2012 від 15.11.12.

11.01.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області із скаргою, в якій просив відновити строк на подання скарги на дії державного виконавця; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 28 грудня 2012 року під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12.; поновити права фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 шляхом повернення майна, вивезеного 28 грудня 2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4; постановити окрему ухвалу стосовно розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.186,364,365 КК України (а.с.31-37, т.3).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2013р. суддею Брагіною Я.В. зазначену скаргу прийнято та призначено до розгляду.

Під час розгляду скарги ОСОБА_2 декілька разів уточнював скаргу.

Остаточне уточнення скарги надіслав до суду 11.02.13., згідно якого доповнив обґрунтування скарги та просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 28 грудня 2012 року під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12.; поновити права фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 шляхом повернення майна, вивезеного 28 грудня 2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.186,364,385 КК України, посилаючись на неможливість виконання рішення суду в добровільному порядку через тяжку хворобу та знаходження на лікуванні; порушення ст.21 Закону України „Про виконавче провадження" при виконанні наказу господарського суду Одеської області; не повідомлення боржника державним виконавцем ОСОБА_4 про проведення виконавчих дій 28.12.12.; порушення ст.75 Закону України „Про виконавче провадження", знищення 126 металевих конструкцій над машиномісцями та 258 кв.м. асфальтного покриття, що належали Приватному підприємству "Автостоянка "Відродження"; не складення акту опису вивезеного майна, відсутність постанови про залучення до виконавчих дій працівників міліції та ст.ст.121-2, 90 ГПК України.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області надіслав до суду відзив, в якому заперечує проти скарги, посилаючись на ст.25 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ та вчасно відкрити виконавче провадження і надіслати копію постанови сторонам; надісланнням скаржнику постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою поштою; не виконанням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 наказу господарського суду в добровільному порядку; не зверненням ні представником боржника, ні боржником із заявою про зупинення виконавчого провадження. Також посилається на ст.75 Закону України „Про виконавче провадження", згідно якої, якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом. Направленням 24.04.12. сторонам повідомлення про проведення виконавчих дій 28.12.12. о 11:00год. Винесенням державним виконавцем постанови про залучення 5-х працівників органів внутрішніх справ для забезпечення охорони громадського порядку при проведенні виконавчих дій та постанови про закінчення виконавчого провадження після виконання наказу в примусовому порядку (а.с.128,т.3).

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав уточнену скаргу, надіслану до суду 11.02.13. просив суд задовольнити її.

Представник ВДВС у судовому засіданні заперечував проти скарги з підстав викладених у письмових відзивах.

Представник Одеської міської ради в засідання суду не з'явився. В попередніх засіданнях та у відзиві заперечував проти скарги.

Прокурор теж заперечував у засіданні суду проти скарги.

Дійсно, відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Проте, дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників процесу, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2012р. Одеська міська рада звернулася до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 15.11.2012 року (а.с. 144 т.3).

Згідно ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Керуючись зазначеною вище ст.25 та ст.31 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виніс 12.12.12. постанову про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12. (а.с.138, т.3), яку рекомендованою поштою надіслав боржнику ОСОБА_2, про що свідчать супровідний лист і поштовий чек (а.с.139-140, т.3).

При цьому, постановою від 12.12.12. боржнику було запропоновано виконати наказ господарського суду в добровільному порядку протягом семи днів.

Слід зазначити, що з постановою про відкриття виконавчого провадження боржник - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 був ознайомлений, оскільки його представник ОСОБА_5 19.12.12. на постанові поставив свій підпис (а.с.138, т.3), про що останній і не заперечував у засіданні суду (а.с.32, т.4, протокол судового засідання від 04.03.13).

А відповідно до частини першої ст.9, сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Проте, в добровільному порядку в семиденний строк фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не виконав наказ господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12., тому що доказів, які би підтверджували виконання наказу боржником не надано і такі відсутні в матеріалах справи.

Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 21.12.12., з метою належної організації, забезпечення своєчасного та реального виконання рішень, було передано матеріали виконавчого провадження з виконання наказу №5017/783/2012 від 15.11.12. господарського суду Одеської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області(а.с.143,т.3), яка була і є чинною станом на час розгляду скарги.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 24.12.12. прийнято до виконання виконавче провадження з примусового виконання наказу №5017/783/2012 від 15.11.12. (а.с.148, т.3), яку було надіслано боржнику 24.12.12. простою кореспонденцією згідно вимог ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" (а.с.147,т.3).

Також постановою державного виконавця ОСОБА_4 Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було залучено п'ятьох працівників органів внутрішніх справ для забезпечення охорони громадського порядку при проведенні виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12., яка теж є чинною станом на час розгляду скарги.

24.12.12. відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області за вихідним №09.1-27192/В-8 повідомлено ОСОБА_2 та Одеську міську раду про призначення на 28.12.12. о 11:00год проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12.(а.с.151, т.3).

28.12.12. виконано в примусовому порядку зазначений наказ №5017/783/2012 від 15.11.12., що підтверджується актом державного виконавця від 28.12.12 (а.с.146,т.3).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу, передбачено обов'язковість виконання судових рішень, а саме: рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до преамбули Закону України „Про виконавче провадження" цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З врахуванням вимог частин 1-2 ст.75 Закону України „Про виконавче провадження",після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не виконав рішення суду в добровільному порядку, суд приходить до висновку, що Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження" і тому відмовляє в задоволенні скарги щодо визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 28.12.2012 року під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012.

Також суд відмовляє в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця в частині поновлення права фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 шляхом повернення майна, вивезеного 28 грудня 2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, оскільки належних доказів, які би підтверджували вивезення майна, чи наявність майна, яке би належало на праві власності боржнику - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 не надано. Як вбачається із скарги та пояснень представника Приватного підприємства „Автостоянка „Відродження" пошкоджене майно належало останньому (а.с.31, т.4). До того ж, скаржником неправильно обрано спосіб захисту, тому що вимога в цій частині може розглядатися в позовному провадженні.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не довів тих обставин, на які посилався в скарзі.

Суд не приймає доводи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо неможливості виконання наказу суду в добровільному порядку через хворобу (довідку №507 від 19.12.12. Спеціалізованого санаторію „Сонячний"), бо останній не надав доказів, які б підтверджували повідомлення державного виконавця про знаходження його на лікуванні, хоча як суд зазначав вище, боржнику було відомо про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і про 7-денний строк для добровільного виконання наказу суду. До того ж, зупинення виконавчого провадження це право, а не обов'язок державного виконавця згідно ст.35 Закону України „Про виконавче провадження".

Не приймає суд доводи скаржника і щодо порушення ст.21 Закону України „Про виконавче провадження" при винесенні постанови про передачу виконавчого провадження від 21.12.12. і посилання в постановах державного виконавця від 24.12.12. на Інструкцію з організації примусового виконання рішень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.12., оскільки зазначені постанови від 21.12.12. і 24.12.12. станом на час розгляду скарги є чинними. При цьому, згідно п.3 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" до відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області можуть передаватися інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо відсутності постанови про залучення 5-х працівників органів внутрішніх справ до примусових виконавчих дій 28.12.12., оскільки доводи спростовуються виконавчим провадженням, зокрема, постановою головного державного виконавця ОСОБА_4 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Одеської області від 24.12.12. (а.с.160, т.3), яка є чинною станом на час розгляду скарги.

Також суд не приймає доводи скаржника щодо неналежного його повідомлення про вчинення виконавчих дій, бо його доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема, повідомленням Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області за №:09.1-27192/В-8 від 24.12.12. (а.с.151, т.3).

До того ж, згідно ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" тільки постанови про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження надсилаються рекомендованими листами, про що й сам скаржник зазначає в скарзі.

Не заслуговують на увагу посилання скаржника на ст.78 Закону України „Про виконавче провадження", яка встановлює порядок виселення із приміщення, бо виконувалося рішення суду не про виселення із приміщень, а про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованих споруд.

Не приймає суд доводи скаржника щодо причинення шкоди Приватному підприємству „Автостоянка Відродження" пошкодженням 126 металевих конструкцій над машиномісцями та 258 кв.м. асфальтного покриття при виконанні наказу господарського суду, тому що Приватне підприємство „Автостоянка Відродження" не являлося стороною у справі №5017/783/2012. А згідно ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.

Не приймає суд доводи скаржника щодо не врахування державною виконавчою службою при виконанні наказу №5017/783/2012 ухвали господарського суду Одеської області від 21.12.09. у справі №28/223-09-6347, оскільки у справах брали участь різні сторони та і адреси місцезнаходження земельної ділянки різні, бо в ухвалі суду зазначено місцезнаходження земельної ділянки: с.Крижанівка, а в наказі №5017/783/2012 - м.Одеса. При цьому, зазначена ухвала суду приймалась на час розгляду спору по суті, а спір у справі №28/223-09-6347 вирішений ще в 2011 року (рішенням від 16.11.11. відмовлено у позові фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 про визнання права користування земельною ділянкою (а.с.14-19, т.1).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Суд також відмовляє в задоволенні клопотання скаржника щодо постановлення окремої ухвали стосовно розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.186,364,365 КК України, оскільки не вбачає в діях державного виконавця, вчинених правопорушень, що переслідується в кримінальному порядку.

Керуючись Законом України „Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 121- 2, 115, ч.1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо визнання неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 28 грудня 2012 року під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.12. та поновлення права фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 шляхом повернення майна, вивезеного 28 грудня 2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4

2.Відмовити в задоволенні клопотання щодо постановлення окремої ухвали стосовно розгляду питання про притягнення до кримінальної відповідальності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4

Суддя Брагіна Я.В.