Рішення № 31159907, 23.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-1987\13

(№ 760\3660\13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23. 04. 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровника О. В.

при секретарі: Волковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 - про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 - про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11. 06. 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «фірма «Домус» був укладений кредитний договір № 11167654000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 175 000,00 дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 56617, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме трикімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що боржником порушено умови кредитного договору в зв'язку з чим станом на 08. 01. 2013 року утворилась заборгованість в сумі 2 025 534,50 грн.

В зв'язку із зазначеним вище, позивач посилаючись на те, що на даний час ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора, просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - трикімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 за рахунок якого задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11167654000 від 11. 06. 2007 року шляхом його реалізації на прилюдних торгах за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву в якій просить суд розгляд справи провести у відсутність представника позивача в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 11. 06. 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «фірма «Домус» був укладений кредитний договір №11167654000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 175 000,00 дол. США (а.с. 12-19).

Відповідно до п. 1.2.1 кредитного договору надання кредиту здійснюється в наступний термін: з 12 червня 2007 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору) - до 11 червня 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 кредитного договору.

Також судом встановлено, що 08 грудня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що підтверджується випискою з договору (а.с. 53-55).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вбачається, що у зобов'язанні позичальника за кредитними договорами відбулася заміна кредитора, а ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора.

Згідно п.4.1, 4.2 кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та забезпечити повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені кредитним договором; належним чином виконувати інші зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору процента ставка за використання кредитних коштів становить 13% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

У відповідності до п. 1.3.2 кредитного договору за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється в розмірі 19,5% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Відповідно до п. 1.3.4. кредитного договору нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 25% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360», але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Згідно п. 4.6 кредитного договору позичальник зобов'язується повернути достроково в повному обсязі кредит та плату за кредит, зокрема, у випадках застосування банком будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору в порядку, визначеному розділом 11 цього договору.

Як визначено п. 5.5 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 календарних днів та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та/або плати за кредит за цим договором в порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

Згідно п. 11.1 кредитного договору термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Окрім того, судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №56617(нерухомого майна) (а.с. 8-11).

Згідно п. 1.1 договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, трикімнатну квартиру, загальною площею 118,80 кв. м, житловою площею - 65,50 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Вбачається, що вищезазначений договір іпотеки нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №2771.

Встановлено, що банком виконано зобов'язання по кредитному договору, а саме видано кредитні кошти, що підтверджується копією меморіального ордеру та випискою з особового рахунку ТОВ фірма «Домус» (а.с. 21-29).

Пунктом 5.7 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення.

Умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначаються договором іпотеки.

Пунктом 2.1.1 договору іпотеки встановлено, що іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 2.1.2 договору іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 4.3, 4.4, у разі невиконання іпотекодавцем вимог, зазначених у повідомленні, яке направляється згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку з невиконанням зобов'язань, визначених кредитним договором, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення.

Згідно з п. 4.2 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Вбачається, що 18 жовтня 2012 року банком було направлено вимогу на адресу іпотекодавця та претензію на адресу основного боржника ТОВ фірма «Домус», що підтверджується копією вимоги та претензії, копіями описів вкладення в цінні листи та повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 41-52).

Встановлено, що станом за 08 січня 2013 року заборгованість за кредитним договором становить 2 025534,50 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 149 810,56 дол. США, що в еквіваленті становить 1 197435,81 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 4488,25 дол. США, що в еквіваленті становить 35 874,58 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 90373,26 дол. США, що в еквіваленті становить 722353,48 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 8 741,48 дол. США, що в еквіваленті становить 69870,63 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Як встановлено у ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Встановлено, що відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки, в зв'язку з чим станом на 08. 01. 2013 року утворилась заборгованість в сумі 2 025 534,50 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також судом встановлено, що відповідачу були направлені позивачем вимоги про погашення простроченої заборгованості, проте зазначені вимоги відповідачем були залишені без реагування.

Згідно ст.. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що відповідач виконує свої зобов'язання за договором не належним чином, в результаті чого має значну заборгованість за договором, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 3441 грн.

Керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 572, 590, 610, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 7, 33, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 - про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальною площею 118,80 кв. м, житловою площею - 65.50 кв. м., що належить Іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (триста шістнадцять), що належить на праві власності гр. ОСОБА_1, за рахунок якого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №11167654000 (САП - кредитна лінія у валюті суб'єкту господарської діяльності) від 11 червня 2007 року, а саме: сума заборгованості за кредитом - 1 197435,81 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 35 874,58 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 722 353,48 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 69870,63 грн., шляхом його реалізації на прилюдних торгах за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 3441 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: