Рішення № 31159484, 26.04.2013, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 2014/199/2012

Провадження № 2/2014/373/2012

РІШЕННЯ

іменем України

26.04.2013 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Бережної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Друпової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в здійсненні права власності та виселення, треті особи - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Зміївський РС ГУДМС України в Харківській області,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в здійсненні права власності та виселення, треті особи - відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області, виконавчий комітет Комсомолсьької селищної ради Зміївського району Харківської області. Позивач декілька разів уточнював позовні вимоги, остаточно виклавши їх в наступному змісті. ОСОБА_1 посилався на те, що він ан прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, які відбулися 28.11.2011 року, придбав квартиру АДРЕСА_1, яка раніше належала боржнику ОСОБА_2 Позивач став переможцем прилюдних торгів внаслідок чого ст. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пілат О.М. 07.12.2011 року було винесено постанову про зняття арешту з вищевказаної квартири, а позивачем було оформлено право власності на дану квартиру, зареєстроване в КП «Зміївське БТІ». В квартирі АДРЕСА_1, яка є власністю ОСОБА_1, зареєстровані відповідачі та яким відомо про право власності позивача на дану квартиру, однак, вони відмовляються звільнити квартиру та знятися з реєстрації з вищезазначеної адреси, чим чинять перешкоди у користуванні та порушують право власності ОСОБА_1 05.01.2012 року ОСОБА_1 намагався вселитися у спірне житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, але відповідач ОСОБА_2 в грубій формі не впустив позивача в квартиру, він та члени його родини - відповідачі по справі, категорично відмовляються виселятися з квартири. Оскільки, відповідачі є сторонніми особами для ОСОБА_1, не є членами його сім'ї, він не має наміру укладати з ними будь-яких договорів щодо оренди чи користування житловою квартирою № 8, позивач був змушений звернутися до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківської області із заявою про неправомірні дії ОСОБА_2 Крім того, що відповідачі мешкають у належній ОСОБА_1 квартирі, вони ще й зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, чим порушують право позивача на розпорядження своїм майном. Право власності відповідача ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1, припинено у зв'язку із зверненням стягнення на майно боржника за виконавчим листом № 2-1185, виданим 15.11.2006 року Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 85850 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. на користь ОСОБА_9 та оформленням ОСОБА_1, в подальшому, після купівлі на прилюдних торгах, права власності на дану квартиру. Оскільки, відповідачі є сторонніми особами для позивача, відмовляються звільнити житлове приміщення - квартиру, яка належить ОСОБА_1, виселитися з неї та знятися з реєстрації за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вважав, що порушуються його права власника житла та просив усунути перешкоди в здійсненні ним права власності шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві приватної власності, а також позбавити відповідачів права користування вищевказаним житловим приміщенням - квартирою № 8.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, свої інтереси довірив представляти адвокату ОСОБА_10, яка також у судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позову в повному обсязі наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позову, вказуючи на те, що у квартирі АДРЕСА_1, мешкає вся його родина - відповідачі по справі, дана квартира є єдиним їх житлом. ОСОБА_2 вважав дії ст. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пілат О.М. щодо накладення арешту на спірну квартиру, а також її продаж - незаконними, повідомив, що у Зміївському районному суді Харківської області знаходиться скарга на дані дії Пілат О.М., крім того, він неодноразово звертався із аналогічними скаргами до правоохоронних органів. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважав, дії Пілат О.М., ОСОБА_1 незаконними, такими, що порушуються його права та права членів його родини, пов'язані із володінням та користуванням квартирою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діє у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6 не з'явилися. Від відповідача ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку із його хворобою. Судом не приймається до уваги дана заява, оскільки будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в ній, відповідачем не надано, крім того, розгляд справи неодноразово відкладався за заявами ОСОБА_2, в т.ч. і у зв'язку із його хворобами, а також для укладення договору про надання правової допомоги, однак в подальшому відповідач не надав ані медичних довідок, ані будь-яких договорів, укладених із спеціалістами у галузі права або довіреностей, якими уповноважував особу на представлення його інтересів у даній справі. Таким чином, неявка відповідачів визнається судом, як неповажна, тому, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України.

Представник Служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Вовк Д.С. у судове засідання не з'явилася, справу просила розглядати без її участі.

Від завідуючого Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області, Бережного А.Л. до суду надійшла заява, в якій він просив розгляд даної справи проводити у його відсутності, заперечень проти позову він не мав.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що житлова квартира АДРЕСА_1, належала на праві приватної власності ОСОБА_2, окрім якого у даній квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та його малолітній син ОСОБА_5 /а.с. 13/.

Вищевказана квартира була реалізована на прилюдних торгах як арештоване майно на підставі виконавчого листа від 15.11.2006 року № 2-1185, виданого Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_9 у розмірі 85850 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн.

Переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого майна став ОСОБА_1, який і придбав квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з чим ст. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пілат О.М. було винесено постанову про зняття арешту з майна боржника від 07.12.2011 року /а.с. 12/.

Право власності позивача на вказану квартиру підтверджується копією Свідоцтва від 13.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_13, копією Витягу з Державного реєстру правочинів, а також копією Витягу про державну реєстрацію прав від 04.01.2012 року № 32776603 /а.с. 8, 9, 10/.

Також встановлено, що 05.01.2012 року ОСОБА_1, як новий власник спірної квартири, намагався вселитися у житлове приміщення, однак, ОСОБА_2 почав чинити йому опір та перешкоди. ОСОБА_1 звернувся до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою щодо вжиття заходів на незаконні дії відповідача ОСОБА_2, однак, позивачу листом т.в.о. начальника Зміївського РВ, Фалько В.І. було повідомлено, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а отже, підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 немає, крім того, рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду з метою захисту його прав та інтересів /а.с. 14/.

Отже, спірним питанням є реалізація ОСОБА_1 його права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та вселення у неї.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зверталися із скаргами до Зміївського районного суду Харківської області щодо незаконних дій ст. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пілат О.М., які були вчинені ним в ході виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа від 15.11.2006 року № 2-1185, виданого Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_9 у розмірі 85850 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. Крім того, ОСОБА_2 неодноразово оскаржував дії ст. державного виконавця Пілат О.М. до Начальника відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Панова О.М., Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Європейського Суду захисту прав людини, а також звертався до керівництва ХФ ПП «СП Юстиція» із повідомленням про неможливість реалізації квартири № 8, розташованої за адресою Харківська обл., Змївський район, сел. Комсомольське, вул. Ціолковського, 15 /а.с. 39-44, 45-48, 49, 51, 52-54, 55-56/.

У своїх запереченнях ОСОБА_2 акцентував увагу саме на незаконні дії ст. державного виконавця Пілат О.М. щодо продажу спірної квартири № 8, а також відсутність у нього та членів його родини іншого житла, однак такі твердження не приймаються судом до уваги, оскільки ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області було відмовлено, а ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27.11.2012 року ухвала суду першої інстанції - залишена без змін. Крім того, посилання відповідача щодо касаційного оскарження вищевказаних рішень суду не знайшли свого підтвердження, оскільки Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2012 року касаційна скарга ОСОБА_2 залишена без руху, відповідач недоліки не усунув, цивільна справа не витребувалася із Зміївського районного суду Харківської області, тобто, рішення по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця набрало законної сили /а.с. 89-94, 95-99, 116/.

Отже, дії ст. державного виконавця відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пілат О.М. були законними, а ОСОБА_1 правомірно отримав право власності на квартиру АДРЕСА_1, тобто має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися, а відповідачі перешкоджають позивачу у цьому.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, а саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Положеннями ст. 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У ст. 328 ЦК України перелічено підстави набуття права власності, зокрема, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення торгів та реалізації арештованого нерухомого майна» передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги та подає його на затвердження начальникові відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акту нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. З матеріалів справи вбачається і як зазначалося вище ОСОБА_1 отримав визначене вище вказаним Положенням Свідоцтво та зареєстрував своє право власності на квартиру АДРЕСА_1, а, отже, є добросовісним та законним власником даного житла.

Крім того, ст. 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється, в т.ч. і у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до ст. 391 цього ж Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 150 ЖК УРСР передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно зі ст. 155 ЖК УРСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Статтею 158 цього ж Кодексу передбачено, що інша особа (не власник та не член його сім'ї) може користуватися жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянину на підставі права приватної власності, лише у разі укладення договору найму житлового приміщення.

Судом встановлено, що між сторонами жодного договору не укладалося.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що судом встановлений факт втрати права ОСОБА_2 права на квартиру АДРЕСА_1, а також те, що, оскільки, права членів сім'ї колишнього власника є похідними від прав власника, то з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування цим приміщенням, тобто після переходу права власності на жиле приміщення усі члени сім'ї колишнього власника цього приміщення підлягають виселенню.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 316, 317, 319, 328, 346, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 150, 155, 158 ЖК УРСР, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в здійсненні права власності та виселення, треті особи - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Зміївський РС ГУДМС України в Харківській області - задовольнити.

Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права власності шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з малолітнім сином ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Позбавити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та його малолітнього сина ОСОБА_5 права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: