Вирок № 31158421, 14.05.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.05.2013

Справа № 320/3096/13-к

Провадження №1-кп/320/140/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.

при секретарі судового засідання - Бондаренко Г.В.,

за участю - прокурора Обухова М.А.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12013080140000412 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ЗАТ «Мелітопольський елеватор», зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше засудженого: 25.11.2005 року Мелітопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ст. 69, ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України, призначено покарання - 4 років позбавлення волі. Звільнився 25.01.2007 року по відбуттю строку покарання, у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт. Веселе Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого: 23.08.1990 року Веселовським районним судом Запорізької області за ч. 4 ст. 81, ч. 3 ст. 81, ст. 215-3 п. 2, ст. 42 КК України, призначено покарання - 1 рік позбавлення волі; 17.06.1992 року Веселовським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України, призначено покарання - 3 роки позбавлення волі; 19.05.1999 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 142, ст.. 44 КК України, призначено покарання 5 років позбавлення волі. Звільнився 07.07.2003 року по відбуттю строку покарання; 15.06.2005 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307, ст. 66 КК України, призначено покарання - 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 19.07.2007 року по відбуттю строку покарання, у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2013 року, приблизно о 06 годині 00 хвилин, знаходячись біля АЗС «Лукойл», розташованої на 400-му кілометрі автомобільної дороги Харків - Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрали з автомобілю «Даф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належні ОСОБА_3 100 літрів дизельного пального, вартістю 10 гривень 22 копійки за літр, на загальну суму 1022 гривень, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1022 гривні.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що він в той час не працював перебував у відпустці за власних рахунок за основним місцем роботи та займався купівлею продажем дизельного палива, 02.02.2013 року приблизно о 6 годині ранку разом з ОСОБА_2, знаходячись біля АЗС «Лукойл», розташованої на 400-му кілометрі автомобільної дороги Харків - Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області, хотіли купити дизельне паливо у водіїв які відпочивали, однак не розбудивши водія автомобілю «Даф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, вирішили злити дизельне паливо з баку автомобіля. За допомогою чорного гумового шлангу вони разом викрали з автомобілю «Даф», 100 літрів дизельного пального, заливши його чотири пластикові каністри, по 25 літрів. Після чого перенесли його до автомобілю ВАЗ 2108, але були затримані працівниками міліції на місці скоєння злочину. У скоєному щиро кається, просить не позбавляти його волі, врахувати, що на його утриманні знаходиться двоє дітей та дружина, яка не працює. Скоїв злочин оскільки необхідні були кошти на утримання родини.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що він в той час займався купівлею продажем дизельного палива разом з ОСОБА_1, 02.02.2013 року приблизно о 6 годині ранку разом вони знаходились біля АЗС «Лукойл», розташованої на 400-му кілометрі автомобільної дороги Харків - Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області, скуповували дизельне паливо у водіїв, які відпочивали, однак не розбудивши водія автомобілю «Даф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, вирішили злити дизельне паливо з баку автомобіля. За допомогою чорного гумового шлангу вони разом викрали з автомобілю «Даф», 100 літрів дизельного пального, заливши його чотири пластикові каністри, по 25 літрів. Після чого перенесли його до автомобілю ВАЗ 2108, яким він керував, але були затримані працівниками міліції на місці скоєння злочину. У скоєному щиро кається, просить не позбавляти його волі, врахувати, що він проживає з жінкою в цивільному шлюбі, вона вагітна. Скоїв злочин оскільки необхідні були кошти на утримання родини.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачені вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, тобто визнання ними вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинувачених, та дослідженням матеріалів, що характеризують особи обвинувачених.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинувачених в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, у скоєнні інкримінованого їм складу злочину повністю доведена.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною, він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України є правильною, він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно п.п. 2,3,10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середнього ступеню тяжкості, особу підсудного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, обставинами що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню обставин в кримінальному проваджені, активне сприяння розкриттю злочину, повернення викраденого, обставинами що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає, те що він офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, при цьому неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 перебуває під наглядом в КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня» з діагнозом, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, гепаталамічний синдром пубертатного періоду, ожиріння, хронічний тонзиліт, сколіоз 1 ступеню, крім того обвинувачений перебуває на «Д» обліку в КУ «Мелітопольський центр профілактики боротьби зі снідом» Запорізької обласної ради,з діагнозом ВІЧ інфекція, хронічна виразка 12 перстної кишки, хронічний вірусний гепатит «С». Також з урахуванням його відношення до скоєного.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі та із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого, що у сукупності на думку суду дає підстави вважати, що виправлення засудженого можливе без ізоляції його від суспільства.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середнього ступеню тяжкості, особу підсудного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак позитивно характеризується за місцем проживання, обставинами що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню обставин в кримінальному проваджені, активне сприяння розкриттю злочину, повернення викраденого, обставинами що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає, те що він позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває, має неповнолітню дитину, також з урахуванням його відношення до скоєного.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі та із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого, що у сукупності на думку суду дає підстави вважати, що виправлення засудженого можливе без ізоляції його від суспільства.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368,370, 371, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін, заставу в розмірі 10 000 (десять тисяч ) гривень.

В строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 зарахувати термін перебування під вартою з 02.02.2013 року до 06.02.2013 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі 10 000 (десять тисяч ) гривень, які знаходяться на депозитному рахунку ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, Банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Код ЄДРПОУ26316700, Код МФО 813015, призначення платежу застава (квітанція № 55 від 06.02.2013 року) після вступу вироку в законну силу - повернути ОСОБА_1, пін № НОМЕР_2.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін, заставу в розмірі 7 000 (сім тисяч ) гривень.

В строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 зарахувати термін перебування під вартою з 02.02.2013 року до 06.02.2013 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді застави в розмірі 7 000 (сім тисяч ) гривень, які знаходяться на депозитному рахунку ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, Банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Код ЄДРПОУ26316700, Код МФО 813015, призначення платежу застава (розгляд цвільних справ у Мелітопольському міськрайонному суді відповідно до квитанції № 0511771 від 06.02.2013 року) після вступу вироку в законну силу - повернути ОСОБА_2.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12013080140000412, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері зберігання Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області по квитанції № 9 , а саме:

- 3 полімерних каністри білого кольору, об'ємом по 10 літрів, 6 полімерних каністр білого кольору, об'ємом по 25 літрів, оранжевий гумовий шланг довжиною 3 метри повернути ОСОБА_2;

- 4 полімерних каністри білого кольору, об'ємом по 25 літрів, заповнені дизельним пальним повернути потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9;

- картонну коробку з гіпсовим зліпком низу взуття, гумовий шланг чорного кольору довжиною 10 метрів - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СУДДЯ: