Рішення № 31158217, 13.05.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2013 року Справа № 913/796/13-г

Провадження №6/913/796/13-г

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області, в особі відокремленого підрозділу "Краснолуцьке вантажно-транспортне управління", м. Красний Луч Луганської області

до Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області, в особі відокремленого підрозділу Шахта "Краснокутська", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 33 469 грн. 63 коп.

Суддя Василенко Т.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - Бондаренко В.А., дов. № 1-3/3д-58 від 01.04.2013;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по переміщенню ґрунту на території відокремленого підрозділу шахти "Краснокутська" за договором № 212-325 від 01.04.2012 в сумі 33 469 грн. 63 коп.

Відповідач не скористався правом на участь повноважного представника в даному судовому засіданні, але про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Так, в судовому засіданні 04.04.2013 брав участь представник відповідача, який надав заперечення на позовну заяву та був повідомлений про наступну дату та час слухання справи.

При цьому, за запереченнями на позовну заяву № 1-13/477 від 29.03.2013 відповідач з позовом не погодився та зазначив, що між сторонами був укладений договір № 212-325 від 01.04.2012. За умовами вказаного договору позивач зобов'язався виконати на користь відповідача роботи по переміщенню ґрунту. Відповідно до п. 3.2 договору оплата здійснюється після підписання відповідних актів, на підставі рахунку. Згідно обліку робочого часу та подорожніх листів, машиніст бульдозеру дійсно знаходився на підприємстві у липні 2012 року 168 годин, але відповідно до умов договору оплата здійснюється за надані послуги. Так, відповідач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі та визнав вартість виконаних позивачем робіт частково в сумі 3 386 грн. 74 коп.

Вказана сума нарахована відповідачем згідно наступного розрахунку: 7х 199, 22 = 3 386, 74; де 17 - це кількість мотогодин, які міг відпрацювати на пальному, що було виділено на бульдозер Т-170 (455 літрів), а 199,22 - це вартість одного часу роботи бульдозеру Т-170).

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення та пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

01.04.2012 між сторонами у справі був укладений договір по переміщенню грунту на території ВП ш.«Краснокутська» ДП «Донбассантрацит». За вказаним договором позивач зобов'язався виконати роботи з переміщення грунту власною технікою згідно поданого відповідачем замовлення, а останній зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється відповідачем щомісячно протягом 5 робочих днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг на підставі пред'явленого позивачем рахунку.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги в липні 2012 року на суму 33 469 грн. 63 коп. З метою отримання оплати за виконані роботи, позивач направив відповідачу для підписання акт приймання-передачі від 31.07.2012, який відповідачем не підписаний.

В обґрунтування не підписання вказаного акту, відповідачем було надано позивачу акт виконаний робіт від 31.07.2012 за липень 2012 на суму 3 386 грн. 74 коп.

Позивач з вказаною сумою не погодився та направив відповідачу відповідне повідомлення. При цьому, за доводами позивача, згідно змінного завдання, наданого відповідачем, загальні часи роботи бульдозеру становлять 168 годин і відповідно до калькуляції, узгодженої сторонами, загальна сума наданих послуг становить 33 469 грн. 63 коп.

Оскільки відповідачем сума заборгованості в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченнях та вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

01.04.2012 між сторонами у справі був укладений договір № 212-325, за умовами якого позивач як виконавець зобов'язується виконати роботи з переміщення ґрунту згідно поданого відповідачем - замовником за договором, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані послуги.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Вказаний вище договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України, з урахуванням особливостей.

Згідно п. 3.1 договору сторони узгодили, що орієнтировка вартість наданих послуг відповідно до додатку №1 до договору становить 130 000 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється відповідачем щомісячно протягом 5 робочих днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг на підставі наданого позивачем рахунку.

Відповідно до п. 4.1.3 договору виконавець до 10 числа місяця наступного за звітним надає замовнику рахунок-фактуру на оплату, акти виконаних робіт, податкову накладну.

Як свідчать матеріали справи, 31.07.2012 позивачем був складений акт приймання-передачі виконаних у липні 2012 року робіт за договором на суму 33 469 грн. 63 коп. (з ПДВ). Згідно вказаного акту було відпрацьовано 168 годин, вартість яких за 1 годину роботи бульдозера відповідно до калькуляції (додаток № 2 до договору) складає 166,02 (без ПДВ).

Відповідач з вказаним актом не погодився та склав власник акт приймання-передачі послуг за липень 2012 року від 31.07.2012 на суму 3 386 грн. 74 грн. (з ПДВ). При цьому відповідач виходив з розрахунку не кількості відпрацьованих годин відповідно до змінного завдання складеного та підписаного ним же, а відповідно до кількості використаного за час роботи бульдозера пального.

Повідомленням від 06.08.2012 відповідач направив позивачу вказаний акт для підписання.

Листом від 28.08.2012 позивач відмовився від погодження акту відповідача.

Відповідно до п. 4.3.4 договору сторони узгодили, що замовник - відповідач у справі, зобов'язаний вести облік роботи техніки і машиніста шляхом складення змінних завдань завірених його підписами та печаткою і переданих позивачу.

Згідно змінних завдань за липень 2012 року (арк. справи 13-16) машиністом бульдозера було відпрацьовано 168 годин, вартість яких згідно узгодженої калькуляції становить 33 469 грн. 63 коп.

В той же час, відповідачем до справи були надані подорожні листи вантажного автомобіля (арк. справи 51-71), відповідно до яких бульдозером було відпрацьовано саме 168 годин.

Виходячи з цього, доводи відповідача за запереченнями судом відхиляються як такі, що суперечать матеріалам справи.

Як було вказано вище, сторони домовилися, що оплата за послуги здійснюється відповідачем щомісячно згідно підписаних актів на підставі відповідних рахунків.

В даному випадку рахунки на оплату та податкові накладні відповідачу передані позивачем не були. Але вказана обставина не є підставою для неоплати наданих послуг.

Так, відповідач підтвердив, що позивачем в липні 2012 року послуги надавалися і відповідач погодився із сумою в 386 грн. 74 коп., але і вказану суму останній позивачу не перерахував.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, відповідачем доказів належного виконання зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 212-235 не надано.

Виходячи з наведених вище обставин слід зазначити, що на момент звернення позивача до суду із даним позовом, у останнього виникло право вимоги заборгованості за виконані послуги в сумі 33 469 грн. 63 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, 10, код 32446546, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код 37713861, заборгованість в сумі 33 469 грн. 63 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 15.05.2013.

Суддя Т.А. Василенко