Постанова № 311582, 10.08.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2006 року Справа № 17/127-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Кравець Т.В.,судді Істоміна О.А.(доповідач),Твердохліб А.Ф.

при секретарі Якименко О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Кендюшенко А.О. –представник, дов. № 10-19/17-Д/49 від 02.06.2006 року; Андрієнко Н.О. - представник , дов. № 10-19/17-Д/10 від 24.01.2006 року (копії у справі)

відповідача – Костюка В.Г. –директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»(вх.№ 2378С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 05 червня 2006 року по справі № 17/127-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд", м. Суми

про зобов'язання вчинити певні дії

встановила:

У березні 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго»звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про зобов'язання Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" укласти додаткову угоду № 1334/3 від 10 лютого 2006 року про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 1334 від 19 травня 2003 року, а саме в частині проведення розрахунків за електричну енергію, що використовується на освітлення місць загального користування та енергозабезпечення ліфтів (комунальна електроенергія).

Рішенням господарського суду Сумської області від 05 червня 2006 року (суддя Коваленко О.В.) позовні вимоги були задоволені частково. Зобов’язано Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд" підписати додаткову угоду за № 1334/3 від 10 лютого 2006 року до договору №1334 від 19 травня 2003 року "Про постачання електричної енергії", окрім будинків, які належать до управління житлово-комунального господарства та житлово-будівельних кооперативів.

Відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго»з даним рішенням не погодилося і в своїй апеляційній скарзі порушує питання про його скасування та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому відповідач вважає, що судом не повно були з'ясовані всі обставини справи та порушені норми матеріального права. Крім того, посилається на те, що господарський суд Сумської області вже постановив рішення по аналогічним справам за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», які набрали законної сили в установленому законом порядку, а тому робить висновок про неоднорідне застосування норм чинного законодавства судом першої інстанції.

Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд" у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарсько процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції визнав позовні вимоги позивача в частині щодо зобов'язання відповідача підписати додаткову угоди за № 1334/3 від 10 лютого 2006 року до договору № 1334 від 19 травня 2003 року «Про постачання електричної енергії», яка передбачає саме приведення договірних відносин між сторонами по справі у відповідність до законодавства, стосовно будинків, які знаходяться на його обслуговуванні, крім будинків, які належать до управління житлово-комунального господарства та житлово-будівельних кооперативів (оскільки вони є самостійними юридичними особами) обґрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.

Проте з такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитися не може.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 27 жовтня 2005 року по справі № 9/38-05, положення рішень виконавчого комітету Сумської міської ради № 350 від 18 липня 2000 року та № 485 від 05 серпня 2003 року, стосовно виведення зі складу квартирної плати послуг по забезпеченню населення комунальною електроенергією та визнання Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго»надавачем таких послуг, визнані недійсними з моменту прийняття рішення по справі. Тобто з 07 листопада 2005 року, Відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго» не є надавачем послуг із забезпечення населення комунальною електроенергією та, відповідно, не може постачати комунальну електроенергію до житлових будинків, що знаходяться на обслуговуванні відповідача.

13 лютого 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго»листом № 27-10/321 надіслало відповідачу пропозицію про внесення змін до договору № 1334 19 травня 2003 року про постачання електроенергії шляхом укладання додаткової угоди № 1334/3 від 10 лютого 2006 року до договору № 1334 від 19 травня 2003 «Про постачання електричної енергії», на що відповідач листом № 38 від 2 березня 2006 року відмовився внести зміни до договору.

Забезпечення електроенергією ліфтів, освітлення сходових клітин, підвалів, підкачка води, згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», входить до переліку робіт підприємств житлового господарства.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 939 „Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати за утримання будинків та прибудинкових територій" та пунктами 4 та 5 розділу 2 Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (Держбуд України) № 214 від 03 вересня 1999 року, зареєстрованого 28 грудня 1999 року в Міністерстві юстиції України за № 917/4210, також визначено, що забезпечення електроенергією ліфтів, освітлення сходових клітинок, підвалів, підкачка води (комунальна електроенергія) входить до переліку робіт підприємств житлового господарства.

Як було встановлено місцевим господарським судом, 14 квітня 2006 року Виконавчий комітет Сумської міської ради рішенням № 190 вніс зміни в рішення № 350 і цим рішенням відмінив рішення № 485 від 05 серпня 2003 «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків і прибудинкових територій в м. Суми». Згідно з пунктом З цього рішення, Управлінню житлово-комунального господарства належить забезпечити внесення відповідних змін до умов діючих договорів на утримання житлового фонду та прибудинкових територій з підприємствами, які обслуговують житловий фонд міської ради. Тобто цим рішенням вносяться відповідні зміни в договір на який посилається відповідач і визнається надавач послуг по комунальній електроенергії саме відповідач.

Згідно статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував того, що пунктом 2 статті 91 Статуту міста Суми встановлено, що до об'єктів права комунальної власності міської громади належить житловий фонд, а статтею 106 цього статуту зазначено, що до комунального житла належить житловий фонд, що перебуває у власності міської громади.

Відповідно до пункту 1 рішення № 570 від 25 жовтня 2005 року «Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми»(далі - Рішення № 570) саме визначається який житловий фонд належить до комунальної власності та встановлюються балансоутримувачі та виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності, підприємства, які на конкурсній основі отримали право на виконання цих послуг в межах території обслуговування згідно з додатком № 1. Додатком № 1 до цього рішення визначений перелік підприємств - виконавців послуг, з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та межі територій обслуговування ними житлового фонду, одним з яких є відповідач, та зазначеним переліком зазначені житлові будинки які належать до комунальної власності.

Рішенням Сумської міської ради IV скликання XXVII сесії за № 1180-МР від 27 квітня 2005 року «Про структуру апарату та виконавчих органів Сумської міської ради»затверджена структура апарату Сумської міської ради, тобто до структури входить Управління житлово-комунального господарства.

Як вбачається з вищезазначеного, всі будинки, які були запропоновані відповідачу для укладання додаткової угоди належать до комунальної власності Сумської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства.

Також 18 квітня 2006 року Виконавчий комітет Сумського міського виконавчого комітету прийняв рішення № 224 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 25 жовтня 2005 року № 570 «Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми». Цим рішенням (п. 2.1.) на вимогу п. 4 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначений надавач послуг на освітлення місць загального користування, підвалів; енергозабезпечення роботи ліфтів, насосів тощо; технічне обслуговування електроплит; технічне обслуговування систем пожежегасіння та димовидалення. Цим надавачем послуг, згідно пункту 2 рішення, є підприємства різних форм власності, які на конкурсній основі отримали право на виконання цих послуг, тобто Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд".

Таким чином, підприємство відповідача отримало паво по виконанню комунального замовлення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надання комунальних послуг населенню та проведення розрахунків із споживачами згідно до встановлених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради тарифів.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після отримання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що відповідач не надав до суду жодних доказів, щодо житлових будинків які належать до житлово-будівельних кооперативів, а саме які житлові будинки необхідно виключити з додаткової угоди та не надав документів, що підтверджують право власності на них не територіальної громади м. Суми, а саме житлово-будівельним кооперативом. Також судом не було встановлено, що житлово-будівельні кооперативи є самостійними юридичними особами.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всім розташованим на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднання громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, відповідач є надавачем послуг на освітлення місць загального користування підвалів, підкачування води, енергопостачання для ліфтів на всі житлові будинки, які позивачем були запропоновані в додатковій угоді для укладання.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення господарського суду Сумської області від 05 червня 2006 року таким, що прийняте при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, в зв’язку з чим рішення підлягає скасуванню, а позов –задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, 103 пунктом 2, статтею 104 пунктами 1, 4, статтею 105 Господарсько процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» області задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 05 червня 2006 року по справі № 17/127-06 скасувати та прийняти нове.

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вважати укладеною додаткову угоду № 1334/3 від 10 лютого 2006 року про внесення змін до договору про постачання електричної енергії «1334 від 19 травня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго», м. Суми та Приватним ремонтно-будівельним підприємством "Рембуд", м. Суми в редакції Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми.

Стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" ( поштова адреса: м. Суми, вул. Черепіна, 50 «Б», р/рахунок 2600803043 в СОФ АКБ УСБ, МФО 337018, код 21116965) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (м. Суми, вул. Прокоф‘єва, 9, п/рахунок 26002001000060 в СФ ВАТ Банку «БІГ Енергія»м. Суми, МФО 337803, код 24000329) 85 грн. державного мита за подачу позовної заяви, 42,50 грн. державного мита, сплаченого за подачу апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Судді