Постанова № 311570, 15.08.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції

справа № АС-27/223-06 Мамалуй О.О.

Доповідач по 2-й інстанції

Істоміна О.А.

«11»серпня 2006 року

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Твердохліба А.Ф.

при секретарі Якименко О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Сирового В.О. –директор, Коваленко М.О. –представник, дов. від 30.01.2006 року (у справі);

відповідача –Малахової Ю.А. –представник, дов. № 80/10/10-025 від 11.02.2006 року (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (вх. № 2305Х/2-5)

на постанову господарського суду Харківської області від 24 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-10/192-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс", м. Харків

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

встановила:

У квітні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шанс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001802320/0 від 31 січня 2006 року, як таке, що суперечить нормам матеріального права та дійсним обставинам справи.

Постановою господарського суду Харківської області від 24 травня 2006 року позов було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001802320/0 від 31 січня 2006 року. З державного бюджету на користь позивача стягнуто 3,40 грн. судового збору. Постанова суду мотивована недоведеністю відповідачем наявності порушення позивачем встановленого порядку оподаткування.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова з постановою суду не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права. При цьому посилається на те, що податкова накладна № 157 оформлена з порушеннями, а саме: не містить податкового номеру платника податку, замість індивідуального податкового номеру покупця 302923720312 вказаний 30292377. Крім цього, у податковій накладній від 03 березня 2003 року № 157 вказано місце розташування покупця без зазначення назви міста. Просить прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шанс" у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. При цьому посилається на те, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 статті 7 Закону про "Податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 08 серпня 2006 року до 11 серпня 2006 року.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001802320/0 від 31 січня 2006 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 13481 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6920,50 грн. було прийнято на підставі висновків акту № 2352/23-3/30292377 від 20 жовтня 2005 року про результати документальної перевірки дотримання позивачем податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2002 року по 01 липня 2005 року.

В результаті перевірки податківцями було виявлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 пункту 7.4, п.п. 7.2.1 п. 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (далі Закон), та неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 13841 грн. у березні 2003 року. Крім того, в акті перевірки відповідачем було виявлено, що податкова накладна № 157 від 03 березня 2003 року, яку позивачеві виписав продавець товару (Товариство з обмеженою відповідальністю „А.Б.Т.") не містить індивідуального податкового номеру покупця товару - позивача.

Також з матеріалів справи, а саме з довідки № 23-304/3115 від 15 липня 2003 року про результати перевірки правильності визначення суми податку на додану вартість, яка задекларована до відшкодування з бюджету позивачем за період з 01 травня 2003 року по 31 травня 2003 року вбачається, що у зв'язку з переходом зі скороченої форми звітності на повну по рядку "8" податкової декларації за травень 2003 року відображена сума коригування на основі попередніх звітних періодів у розмірі (-19457 грн.). Відображена сума коригування (- 19457 грн.) складається із суми реалізації, не відображеної в податковій декларації за квітень 2003 року, у розмірі 270 грн. в т. ч. податок на додану вартість 45 грн., та сум податку на додану вартість за придбаний та реалізований товар з лютого 2002 року по травень 2003 року.

Далі у довідки розшифровуються суми придбаного та реалізованого товару за період з лютого 2002 року по квітень 2003 року, у тому числі за березень 2003 року :

- реалізовано консерви (сардини), на суму 85378,55 грн., сума ПДВ 14229,76 грн., основний покупець товару Приватне підприємство «Іва Ко», код 309659026555;

- надано послуги з переводу тексту у сумі 15 грн. в т.ч. ПДВ 2,50 грн.;

- придбано консерви (сардини) на суму 83042,60 грн., сума ПДВ 13841 грн., у Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Б.Т.», код 252863526104.

У висновку до довідки написано, що перевіркою правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення податку на додану вартість порушень не встановлено.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно положень Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є документом, який підтверджує наявність фактичних обставин про сплату сум податків, визначених п.п. 7.4.1 цього Закону, що дає право платнику податків на формування податкового кредиту .

Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Матеріали справи свідчать про те, що надана до перевірки податкова накладна № 157 від 03 березня 2003 року, виписана Товариством з обмеженою відповідальністю „А.Б.Т." (код ЄДРПОУ 25286351), містить неповний індивідуальний податковий номер покупця.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, утвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до частиною 2 п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідальність платника податку настає тільки у випадку включення у податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними.

Але ж недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту. Ця накладна, як вірно зазначив місцевий господарський суд, може бути підставою для висновку про можливість ідентифікації контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати ПДВ та його сум.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів вважає, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова не було наведено ніяких доказів та аргументів, які б підтверджували факт порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що заперечення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому постанова господарського суду Харківської області від 24 травня 2006 року по справі № АС-27/223-06 була винесена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, пунктом 1 статті 205, статтями 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 24 травня 2006 року по адміністративній справі № АС-27/223-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Адміністративну справу № АС-27/223-06 повернути до господарського суду Харківської області.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

Судді