Ухвала суду № 31155497, 24.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1153/13 24.04.2013 24.04.2013 24.04.2013

Провадження №22-ц/784/1229/13

Провадження № 22 Ц- 784/1229/ 2013 р. Головуюча першої інстанції суддя: Подзігун Г.В.

Категорія-05 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

2013 р., квітня місяця, 24 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Коломієць В.В.

Довжук Т.С.

із секретарем: Дубовою К.В.

з участю:

апелянтів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

позивачки - ОСОБА_5

представників:

позивачки - ОСОБА_6

відповідача - ОСОБА_7

апелянтів - ОСОБА_8

експерта - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.12.2012 р., у справі за

позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення порядку користування земельною ділянкою,

встановила:

21.07.2011 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позивачка зазначала, що вона є власником житлового будинку НОМЕР_1 та фактично користується земельною ділянкою площею 199 кв.м.

Зазначений будинок розташований на об'єднаній земельній ділянці земельній ділянці площею 883 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

До неї та до відповідачів перейшло, в порядку встановленому законом, право власності на будинки, розташовані в межах об'єднаної земельної ділянки.

Між власниками склався певний порядок користування цією земельною ділянкою, але у зв'язку з намірами її приватизації між ними виник спір щодо меж проходів до особистих будинків.

Посилаючись на ці обставини та необхідність приватизації земельної ділянки, позивачка просила про визначення порядку користування земельною ділянкою в судовому порядку.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.12.2012 р. постановлено про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12.12.2012 р. № 125-104., який враховує усну угоду сторін щодо порядку користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою того ж суду від18.02.2013 р. постановлено про виправлення явних описок у рішенні.

В апеляційній скарзі, особи, які не притягувалися до участі у справі ставлять питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення їх майнових прав, як користувачів суміжної земельної ділянки.

Перевіряючи обгрунтованість та законність рішення відповідно до меж апеляційного розгляду, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить висновку щодо відмови у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з таких підстав.

Згідно з приписами ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень цього кодексу, норм розділу IX Прикінцеві положення ЗК України, правовий статус майна, інших об'єктів цивільних прав та дійсні права і обов'язки суб'єктів правовідносин визначається нормами матеріального права, які діяли на час їх набуття чи виникнення правовідносин.

В разі наявності спору між співвласниками будівлі ( будівель щодо порядку користування належною земельною ділянкою, який раніше ними не визначався, визначення такого порядку чи поділ земельної ділянки, відповідно до положень ст. 42 ЗК України ( 1992 р.), здійснюється в залежності від розміру ідеальних часток на час перетворення спільної сумісної власності на будинок у спільну часткову власність або на час виникнення останньої.

В той же час, відповідно до приписів ч.3 цієї ж статті ЗК України порядок користування земельною ділянкою, який склався раніше обов'язковий для нових набувачів нерухомості, він може бути збережений, якщо внаслідок цього значним чином не порушуються права землекористувачів.

Правила частини другої ст. 120 ЗК України визначають, що у разі набуття права власності на житловий будинок кількома особами до них у відповідних частках переходить право користування земельною ділянкою, якою користувався попередній власник.

В разі наявності спору між співвласниками будівлі щодо порядку користування належною земельною ділянкою, який раніше ними не визначався, визначення такого порядку чи поділ земельної ділянки, відповідно до положень частини четвертої цієї статті здійснюється в залежності від розміру ідеальних часток на час виникнення спільної часткової власності.

Таким же чином частиною першою ст. 377 ЦК України врегульовано питання виникнення права користування чи права власності на земельну ділянку особами, які набули права власності на житлові будинки, що розміщені на цій земельній ділянці.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склався попередній порядок користування земельною ділянкою.

Вирішуючи спір суд врахував ці обставини та відповідно до висновку експертизи постановив про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до порядку, що склався до придбання права власності на будинки та якого сторони дотримувалися підчас користування земельною ділянкою.

Співвласники погодилися з таким вирішення спору та висновки рішення не оскаржили.

Таким чином підстави, передбачені ст. 309 ЦПК України, для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Апелянти не являються користувачами чи власниками об'єднаної земельної ділянки.

Оспорюваним рішенням розв'язано спір, який виник між співвласниками будинків про порядок користування об'єднаною земельною ділянкою.

При цьому предметом судового розгляду не було питання про межі суміжних землекористувань або усунення перешкод щодо реалізації права осіб, які є власниками приватизованої земельної ділянки.

Такий спір порушено ними у іншій справі, яка розглядається тим же судом першої інстанції.

Апелянтами не надано допустимих та достовірних доказів того, що оспорюваним рішенням порушено їх земельні права.

Встановлене свідчить про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.12.2012 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Т.С. Довжук

В.В. Коломієць