Ухвала суду № 31155181, 28.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/26192 28.02.13 р.

За позовомПублічного акціонерного товариства «Ерде Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініциатива»простягнення 7 975 119,59 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники:

від позивача: Крицька Я.О., Проценко Т.Т.від відповідача: Антоненко І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініциатива» 7 975 119,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором № 95/12-КЛ від 28.03.2012 р. щодо повернення суми кредиту у розмірі 7 862 600,00 грн., сплаті процентів у розмірі 109 297,21 грн., а також нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення кредиту пені у розмірі 3 222,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/26192 та призначено її до розгляду на 17.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 14.02.2013 р.

14.02.2013 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та відкриті ним в усіх банківських установах України, у межах розміру суми позовних вимог.

В судовому засіданні 14.02.2013 р. оголошено перерву до 28.02.2013 р.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 28.02.2013 р., з'явився, подану 14.02.2013 р. заяву про забезпечення позову підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову заперечив.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.

Заява позивача мотивована тим, що не зважаючи на наявність у відповідача грошових коштів на відкритих в банківських установах рахунках, останній не бажає виконувати свої зобов'язання за кредитним договором № 95/12-КЛ від 28.03.2012 р. Така поведінка відповідача в подальшому, за твердженням позивача, може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 7 975 119,59 грн., що являють собою заборгованість за неналежне виконання умов кредитного договору № 95/12-КЛ від 28.03.2012 р.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями укладеного між сторонами кредитного договору передбачено надання кредиту у формі кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування в сумі 10 000 000,00 грн. В пункті 1.3. вказаного кредитного договору сторони погодили, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором, які полягають у поверненні кредиту, сплаті нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат позичальник зобов'язується укласти з кредитодавцем особисто або забезпечити укладання між кредитодавцем та третьою особою договорів застави/поруки/іпотеки.

Однак, в судовому засіданні представники сторін повідомили, що такого роду правочини між сторонами (або між кредитодавцем та третьою особою) не укладались.

Тобто, фактично виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініциатива» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 95/12-КЛ від 28.03.2012 р. передбаченими законодавством способами, окрім неустойки, забезпечено не було.

Враховуючи те, що виконання відповідачем взятих на себе за кредитним договором зобов'язань заставою або порукою забезпечено не було, беручи до уваги, що відповідач тривалий час не вчиняє дії по погашенню заборгованості, обґрунтованим є припущення, що майно (кошти) відповідача може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду, а тому доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову визнаються судом обґрунтованими.

Суд вбачає наявність зв'язку між наведеними у заяві заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими позивачем вимогами.

Проте, суд відзначає, що в п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено наступне: у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заяву Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково, накласти арешт на грошові кошти відповідача, які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, у межах розміру суми позовних вимог.

В частині накладення арешту на рахунки боржника заява позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініциатива» (04070, м. Київ, вул. вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, ідентифікаційний код 31113268), які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, у межах суми у розмірі 7 975 119,59 грн.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 28.02.2013 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.02.2014 р.

5. Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» (04070, м.Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, ідентифікаційний код 34817907).

6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініциатива» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А, ідентифікаційний код 31113268).

Суддя Р.В.Бойко