243/3534/13-ц
Справа № 2/243/1518/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Горощука О.В.
при секретарі - Грибан А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
15.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що він працював у ВАТ «Содовий завод» з 14 серпня 1997 року по 03 вересня 2001 року. З жовтня 1996 року відповідач припинив виплачувати працівникам заробітну плату, внаслідок чого на момент звільнення заборгованість відповідача перед ним становила 3450 грн. 01 коп.
Бездіяльність відповідача, що полягає у відмові провести розрахунок з ОСОБА_1 як працівником в день звільнення, вважає незаконною, тому вважає, що відповідач зобов'язаний також сплатити на його користь за час затримки грошові кошти в сумі 36167 гривень починаючи з 01 жовтня 2001 року по день винесення рішення судом.
Крім того вважає, що відповідно до вимог ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 1 ЗУ «Про компенсацію», у випадку затримки виплати заробітної плати усі роботодавці зобов'язані нарахувати та сплатити робітникам компенсацію втрати частини заробітної плати.
Сума компенсації обчислюється відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затвердженому Постановою КМУ № 159 від 21.002.2001 року, де зазначено, що індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.
Тому сума компенсації складає - 6130.67 гривень.
Також вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка виразилась у тому, що він втратив налагоджені і нормальні життєві зв'язки, через що він змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, крім того, він був позбавлений можливості своєчасно і повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню житлового будинку, належним чином харчуватись та вдягатись, утримувати свою сім'ю
Таким чином, причинену йому відповідачем моральну шкоду він оцінює в 5000 гривень.
В судовому засіданні 14 травня 2013 року встановлено, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2012 року на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 3450 грн. 01 коп. і дане рішення набуло чинності. Ухвалою суду від 14 травня 2013 року в цій частині позовних вимог провадження закрито.
Просив стягнути з ВАТ «Содовий завод» на його користь середній заробіток за період затримки розрахунку з 04.09.2001 року по день винесення рішення у розмірі 36167 грн., стягнути з ВАТ «Содовий завод» на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати з 01 жовтня 2001 року в розмірі 6130 грн. 67 коп., а також моральну шкоду в сумі 5000 гривень. Дані вимоги позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав, наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» до судового засідання не з»явилась, але надіслала суду заяву, у якій просила слухати справу за її відсутності та визнала позовні вимоги ОСОБА_1 лише в частині дійсних вимог на підставі виданої довідки бухгалтерії ВАТ «Содовий завод».
Суд, заслухавши позивача, вивчивши письмову думку представника відповідача, письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню за наступних обставин:
Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 з 14 серпня 1997 року по 03 вересня 2001 року працював у відповідача та звільнений з посади в.о. головного енергетика, 15 серпня 1997 за ст. 38 КЗпП України.
Розмір заборгованості із заробітної плати складає 3450.01 гривні, середній заробіток за два останні місяці роботи складає - 259.39 гривень.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.
Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Проте, рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 липня 2012 року у цивільній справі № 2/0544/1883/2012 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод», про стягнення заборгованості по заробітній платі, задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати у розмірі 3450.01 грн.
В наслідок чого судом постановлено ухвалу від 14 травня 2013 року, про закриття провадження у даній справі в частині вимог, які стосуються стягнення заборгованості з заробітної плати у розмірі 3450.01 грн.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ «Оплата праці» указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
За положеннями ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Виходячи з цього суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку підлягають задоволенню в розмірі 36167 гривень ( 259.39 гривень - фактична заробітна плата за останні два місяці роботи: 22 дні - кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи = 11.80 гривень - розмір середньої заробітної плати Ч 3065 день - кількість днів затримки розрахунку з дня звільнення 03.09.2001 року по день винесення рішення по справі).
Стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати підлягає задоволенню із наступних підстав:
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Між тим, згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Надана позивачем довідка № 1-14, видана 18 червня 2012 року ВАТ «Содовий завод» свідчить про те, що відповідачем визнано лише суму заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1, жодних інших компенсацій та доплат не зазначено, що фактично є відмовою відповідача у виплаті позивачу заборгованості з заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати.
Так, суд приймає до уваги розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати, наданий позивачем та вважає його таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Зокрема, приріст індексу споживчих цін за період з 01 жовтня 2001 року по квітень 2013 року складає загалом 177.7 %, а сума компенсації становить 6130.67 грн., виходячи з наступного розрахунку: 3450 грн. 01 коп. х 177.7 % : 100 % = 6130 грн. 67 коп.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати (індексації) підлягають задоволенню.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разу, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Приймаючи до уваги, що в ході судового розгляду справи встановлено, що дії відповідача по відношенню до позивача є протиправними, в результаті безпідставної затримки у виплаті заробітної плати він не мав реальної змоги в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, належним чином харчуватися сам та утримувати свою сім»ю, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування завданої йому моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди підлягають повному задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, ч. 1 ст. 117, 237-1 КЗпП України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» з наступними змінами, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, 1227, 1230 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати та моральної шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд. 91, р/р 263103 у АК ПІБ, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895:
на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1:
· середній заробіток за період затримки розрахунку з 04.09.2001 року по день винесення рішення в сумі 36167 гривень (тридцять шість тисяч сто шістдесят сім гривень );
· компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6130 гривень 67 копійок (шість тисяч сто тридцять гривень 67 копійок)
· моральну шкоду в сумі 5000 гривень 00 копійок ( п»ять тисяч гривень 00 копійок);
· на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять дев»ять гривень 40 копійок) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду О.В.Горощук
Судове рішення № 31155101, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 14.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 243/3534/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: