Постанова № 31154851, 07.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/456/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: Широкого С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Літинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №123 до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними дій та рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року Літинська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 123) (далі - Літинська ВК № 123, позивач) звернулась до з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Хмільницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій та рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В ході судового засідання представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Хмільницької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Літинської ВК № 123 з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009 року по 30.11.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №75/17/08562625 від 28.12.2012 року.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889 - ІV; п. 51.1 ст. 51, п. 54.2 ст. 54, п.п.168.1.1, 168.1.2 , 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- ІV.

На підставі акту перевірки №75/17/08562625 від 28.12.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0000081701 від 09.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку з доходів фізичних осіб на 452049,18 грн., № 0000021701, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 113012,29 грн., № 000011502 , яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 5010 грн.

21.01.2012 року Хмільницької ОДПІ сформовано та вручено позивачу податкову вимогу № 2 на суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 121497,69 грн., з них 113522,29 грн. - штрафні санкції, 7975,40 грн. - пеня.

Суд першої інстанції встановив, що податковий орган правомірно встановив порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасного перерахування до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб, тобто, фактично підтвердив правильність визначених відповідачем грошових зобов'язань позивача.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність вказаних рішень відповідача, виходячи із порушення податковим органом порядку проведення перевірок.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

У статті 18 ПК України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п.п. "а" п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Відповідно до абз.2 п.57.1 ст.57 ПК України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

У ст.118 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Адміністрація зобов'язана створювати умови, що дають змогу засудженим займатися суспільно корисною оплачуваною працею.

Згідно зі ст.121 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування. Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів.

Крім того, обов'язок позивача здійснювати утримання та перерахування із отриманих доходів засуджених податку з доходів фізичних осіб також закріплений п. 4.1 Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 191 від 04.10.2004 року.

Враховуючи вище викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом правильно встановлено порушення податкового законодавства щодо перерахування до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з засуджених.

Відповідно до матеріалів справи, податковий орган включив до розрахунку суму кредитованого сальдо у розмірі 184973,40 грн., яка рахувалась у позивача станом на 01.12.2009 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в наказі на проведення перевірки визначено період, який вона охоплює - з 01.12.2009 року по 30.11.2012 року, а податковий орган вийшов за межі зазначеного в наказі на проведення перевірки періоду та при обчисленні грошового зобов'язання врахував суму, яка виникла до 01.12.2009 року.

В цій частині колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в ході перевірки податковим органом не перевірялась повнота обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та дотримання вимог податкового законодавства за період до 01.12.2009 року.

Наявність у позивача станом на 01.12.2009 року сальдо у розмірі 184973,40 грн. вбачається із наданої позивачем бухгалтерської та податкової звітності Літинської ВК № 123, а тому була використана податковим органом.

Крім того, позивачем не заперечується факт наявності та розмір вказаного сальдо, що також не спростував представник позивача в ході судового засідання.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає, що податковий орган вірно включив до розрахунку податкових зобов'язань позивача суму кредитованого сальдо у розмірі 184973,40 грн., що свідчить про правомірність його дій та рішень та вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог Літинської ВК № 123.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам до ст.159 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Літинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №123 до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними дій та рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "16" травня 2013 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Матохнюк Д.Б.

Мельник-Томенко Ж. М.