Постанова № 31154668, 07.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 р. Справа №805/5386/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.

при секретарі Нетреба А.Ю.

за участю

представника відповідача Андреєвої Т.В. за дов. від 07.05.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, державного реєстратора Андреєвої Тетяни Валеріївни про скасування рішення від 27.03.2013 року та зобов,язання здійснити державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, державного реєстратора Андреєвої Тетяни Валеріївни про скасування рішення від 27.03.2013 року та зобов,язання здійснити державну реєстрацію права власності.

В обґрунтування позову зазначив наступне. Рішенням третейського суду від 20.02.2009 року визнано право власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

З метою державної реєстрації права власності на зазначений об,єкт нерухомості, 25.03.2013 року вона звернулась до відповідача із відповідною заявою, однак рішенням від 27.03.2013 року № 1181061 їй було відмовлено у вчинені заявлених дій з підстав того, що рішення третейського суду не входить до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності.

Позивач вважає таке рішення протиправним та просить скасувати його та зобов,язати реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру загальною площею 46,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач у судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив в його задоволені відмовити, посилаючись на те, що ст. 6 Закону України «Про третейські суди» визначає спори, які не відносяться до компетенції третейського суду, зокрема, у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки. Тобто, рішення третейських судів у справах, які відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05.03.2009 № 1076-17 не підвідомчі третейським судам, у тому числі у спорах щодо нерухомого майна, прийняті до набрання чинності Законом і не виконані до 31.03.2009 року, не є підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації «Експерт - Юрист» від 12.02.2009 року визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення, заявою від 25.03.2013 року позивач звернулась до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо реєстрації права власності на вищезазначене майно.

Рішенням від 27.03.2013 року № 1181061 відповідач відмовив ОСОБА_2 у реєстрації права власності на зазначене майно, посилаючись на те, що рішення третейського суду не є правовстановлюючим документом, на підставі якого повинно проводиться державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.4 Закону № 1952-ІУ обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 1952-ІУ державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 5, 6 статті 19 Закону № 1952-ІУ визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об,єкти нерухомого майна (в редакції від 22.01.2009 року, яка діяла на момент набуття позивачем права власності), до числа відповідних документів віднесено, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об,єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об,єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 статті 14 Цивільно - процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.1 ст. 223 Цивільно - процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, суд зазначає, що позивач звернувся з заявою до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо реєстрації права власності на вищезазначене майно на підставі рішення третейського суду, згідно якого, визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, і це рішення було належним правовстановлювальним документом на момент виникнення у позивача права власності, тому суд вважає, що підстав для відмови у реєстрації цього права у відповідача не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов,язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу вищенаведених правових норм та досліджених обставин у справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, державного реєстратора Андреєвої Тетяни Валеріївни про скасування рішення від 27.03.2013 року та зобов,язання здійснити державну реєстрацію права власності підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 34,41 грн., що підтверджується квитанцією.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 34,41 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, державного реєстратора Андреєвої Тетяни Валеріївни про скасування рішення від 27.03.2013 року та зобов,язання здійснити державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Андреєвої Тетяни Валеріївни від 27.03.2013 року про відмову у державній реєстрації права власності за ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру загальною площею 46,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов,язати Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на двокімнатну квартиру загальною площею 46,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 07 травня 2013 року, повний текст постанови виготовлений 13 травня 2013 року.

Суддя Бабаш Г.П.