Постанова № 31154578, 16.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2013 р. Справа №801/2372/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сиротинін О.Г., довіреність від 18.01.2013 року; Зубехіна Н.М., довіреність від 08.01.2013 року;

від відповідача - Шевцов В.Г., довіреність від 27.11.2012 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 27.02.2013 року №0000181502. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим в акті документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності визначення показників декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року, було зазначено про завищення позивачем суми податкового кредиту, та відповідно заниження суми податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 31520,40 гривень. За наслідками перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000181502 від 27.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31520,40 гривень основного платежу та нараховані штрафні санкції у розмірі 7880,10 гривень. Висновок про завищення податкового кредиту здійснено податковим органом у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною ТОВ "Кримська Юридична Група", яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку позивача, порушення порядку оформлення результатів перевірки, наведення необґрунтованих та безпідставних висновків, неправильне застосування положень податкового законодавства в Акті, призвели до винесення незаконного податкового повідомлення-рішення, оскільки ним додано до декларації за вересень 2012 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток №8).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.03.2013 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначивши, що заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту, у зв'язку із чим відповідач повинен був включити податкову накладну до складу податкового кредиту саме за серпень 2012 року, тобто у період виписки податкової накладної.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта" має статус юридичної особи з 07.11.2003 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 436295 (а.с.14), та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.05.1992 року за № Р-176, має свідоцтво платника ПДВ від 15.04.2008 року № 100111642.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта" засобами електронного зв'язку було надіслано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року з додатком №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", додатком №8 "заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому зазначено, що постачальником ТОВ "Кримська юридична група" ІПН 321778401288 не зареєстровано у встановлені строки в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 21.08.2012 року на загальну суму 189122,38 гривень, у тому числі ПДВ 31520,40 гривень (а.с.33-34), реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2012 року (а.с.27-32).

Податкова декларація була надіслана позивачем 19.10.2012 року, що підтверджується відповідною квитанцією про отримання (а.с. 24).

Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №275/15-2/02651032 від 15.02.2013 року (а.с. 8-10).

Перевіркою було встановлено, порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2735-VI. що призвело до завищення податкового кредиту ТОВ "Санаторій "Алушта" по декларації за вересень 2012 року на загальну суму 157601,98 гривень, в тому числі ПДВ 31520,40 гривень.

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 року №0000181502, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39400,50, у тому числі 31520,40 гривень основного платежу та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7880,10 гривень (а.с. 12).

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.п. 201.6).

Підпунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Саме на цей пункт статті 201 Податкового кодексу України посилається відповідач, як на обґрунтування свого висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, податкова накладна ТОВ "Кримська юридична група" №11 від 21.08.2012 року на суму 157601,98 гривень, в тому числі ПДВ 31520,40 гривень, дійсно не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідно до п.п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з письмових заперечень та пояснень представника відповідача, податковий орган вважає, що заява про порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної повинна подаватися платником податку - покупцем у звітному періоді, під яким податковий орган розуміє період, в якому було виписано податкову накладну. Так, на думку податкового органу, в даному випадку позивач повинен був подати заяву (додаток №8) про порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної №11 від 21.08.2012 року до декларації за серпень 2012 року, тобто за період, в якому її було виписано.

Однак, суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки, п.п. 201.10 Податкового кодексу України визначено, що заява подається до податкової декларації за звітний податковий період, а не до декларації за період, в якому таку податкову накладну було виписано.

При цьому Податковим кодексом України встановлено обмеження щодо строку, протягом якого платник податків має право на включення сум ПДВ за податковою накладною до складу податкового кредиту, так п. 198.6 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що платник податку - покупець, має право включити суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом визначеного п. 198.6 Податкового кодексу строку, одночасно додавши до податкової декларації за період, в якому здійснюється включення сум за цією накладною до складу податкового кредиту заяву (додаток №8) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В даному випадку позивачем було послідовно виконано встановлені Податковим кодексом України дії, що надають право на включення до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною не зареєстрованою постачальником в ЄРПН, подано заяву (додаток №8) до податкової декларації за вересень 2012 року.

Відповідачем не зазначено будь-яких інших обставин, що свідчать про неправомірність формування позивачем податкового кредиту в сумі 157601,98 гривень.

Виходячи з викладеного у відповідача були відсутні підстави для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за податковою накладною №11 від 21.08.2012 року на суму 157601,98 гривень та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000181502 від 27.02.2013 року, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 16.04.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 19.04.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 27.02.2013 року №0000181502, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта", про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 39400,50 року, у тому числі 31520,40 гривень за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7880,10 гривень.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.