Постанова № 31149706, 25.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Справа №805/3570/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: «13» година «30» хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Голуб В.А.,

при секретарі Пітель В.М.,

за участю:

представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

представника третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" про скасування постанови від 06.03.2013 року про зупинення виконавчого провадження № 36908357, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" про скасування постанови від 06.03.2013 року про зупинення виконавчого провадження № 36908357.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06 березня 2013 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 36908357, що було відкрито 06 березня 2013 року на виконання виконавчого напису нотаріуса від 27 лютого 2013 року № 387 про повернення об'єкту фінансового лізингу, який є власністю лізингодавця. Виконавчий напис нотаріуса вчинено на підставі договору фінансового лізингу від 15 жовтня 2007 року № L1219-10/07, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" (Лізингоодержувач).

Крім того, позивач вважає оскаржувану постанову невмотивованою, оскільки у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" 24 грудня 2012 року господарським судом Донецької області дійсно порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, однак майно позивача, яке є об'єктом фінансового лізингу підлягає поверненню позивачеві відповідно до виконавчого напису № 387 від 27 лютого 2013 року та не має відношення до справи про банкрутство третьої особи, оскільки не належить боржникові.

Як зазначив позивач, про існування вказаної постанови він дізнався 13 березня 2013 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Тому, позивач просить суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у місті Донецьку від 06 березня 2013 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 36908357.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, згідно з якою просив розглянути справу без його участі. У поданій суду заяві також зазначив, що не заперечує проти позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" був укладений договір фінансового лізингу № L1219-10/07. За умовами вказаного договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язувався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість, якого зазначена в специфікації (додатку № 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язувався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Як вбачається зі змісту специфікації, предметом лізингу є сідловий тягач ХF 95, 2000 р.в., s/n НОМЕР_2, у кількості одна одиниця, вартістю 214 720, 95 грн. з ПДВ (а.с.11-20).

За актом приймання-передачі предмет лізингу був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" (а.с.16).

Відповідно до п.п. 6.1.2. п. 6.1. Договору лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (а.с.12).

27 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинений виконавчий напис № 387 про повернення позивачу об'єкта фінансового лізингу - вантажного сідлового тягачу марки DAF FТ 95.380 ХF, 2000 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, у кількості одна одиниця, загальною вартістю 214 720, 95 грн., що був переданий в користування на умовах фінансового лізингу на підставі договору фінансового лізингу № L1219-10/07 від 15 жовтня 2007 року, який підлягає вилученню та поверненню за не виплачену в строк, згідно узгодженого графіку лізингових платежів, заборгованість у розмірі: відшкодування вартості предмета лізингу 103 918, 97 грн., комісія лізингодавця - 105 875, 85 грн., пеня - 7 113, 53 грн., викупна вартість - 3 732, 06 грн., а всього 220 640, 41 грн. (а.с. 6).

06 березня 2013 року постановою заступника начальника ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку Кравченка А.Д. відкрито виконавче провадження ВП № 36908357 з примусового виконання виконавчого напису № 387 від 27 лютого 2013 року про повернення об'єкта фінансового лізингу (а.с. 7).

06 березня 2013 року постановою заступника начальника ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку Кравченка А.Д. зупинено виконавчого провадження ВП № 36908357 на підставі п. 8 ч.1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" до розгляду справи по суті (а.с.8-9).

24 грудня 2012 року господарським судом Донецької області порушена справа № 5006/27/174Б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" (ідентифікаційний код 31468789) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606) передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 606 виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону.

Відповідно до оскаржуваної постанови правовою підставою зупинення виконавчого провадження зазначено п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону № 606.

Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Суд зазначає, що відповідно до вищевказаної норми Закону сам по собі факт порушення провадження у справі про банкрутство боржника не є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження зупиняється лише в тому випадку, коли мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до закону поширюється і на вимогу стягувача. До того ж, порушення провадження у справі про банкрутство боржника не може бути підставою для зупинення виконавчого провадження, яке перебуває на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також виконавчого провадження з виконання рішень у немайнових спорах.

За приписами ч. 1 ст. 39 Закону № 606 державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст.ст. 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343).

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 12 Закону № 2343 (в редакції, чинній на час порушення справи про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію".

Термін "грошове зобов'язання" в Законі № 2343 (в редакції, чинній на час порушення справи про банкрутство), використовувався в наступному значенні: "грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом".

Таким чином, виходячи з аналізу положень ст. ст. 1, 12 Закону № 2343, до складу грошових зобов'язань не включаються речево-правові вимоги щодо індивідуально-визначеного майна або майна, визначеного родовими ознаками, оскільки кредитор в цьому випадку має речево-правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.

Аналогічні висновки викладені в п.5.6. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено судом, за виконавчим документом вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" полягає у поверненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" предмету фінансового лізингу.

Фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі), що вбачається зі змісту ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16 грудня 1997 року № 723/97-ВР (далі - Закон № 723/97-ВР).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 723/97-ВР предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 8 Закону № 723/97-ВР предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешт у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону № 723/97-ВР у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про повернення предмету лізингу за своєю правовою природою має речево-правовий характер, оскільки полягає у передачі боржником позивачу неспоживної речі, визначеної індивідуальними ознаками. Ця вимога не є грошовим зобов'язанням, як наслідок, на неї не поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений господарським судом Донецької області у зв'язку з порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс".

Таким чином, в даному випадку відсутні передбачені п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 підстави для зупинення виконавчого провадження № 36908357.

Вимоги до постанови державного виконавця як окремого виконавчого документа визначені п. 1.5.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, відповідно до якої постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Мотивувальна частина оскаржуваної постанови про зупинення виконавчого провадження являє собою фразу "Ураховуючи викладене, керуючись п. 8 ч. 1 ст. 37, статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження", тобто в порушення вимог ч. 1 ст. 39 Закону № 606 та п. 1.5.1. Інструкції взагалі не містить посилання на мотиви, з яких державний виконавець прийняв рішення (дійшов висновків), про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до заяви від 27.03.2013 року відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відділом державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку постанову про зупинення виконавчого провадження № 36908357 від 06 березня 2013 року, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 387 від 27 лютого 2013 року, було винесено з порушенням вимог чинного законодавства, отже зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови від 06 березня 2013 року про зупинення виконавчого провадження № 36908357 підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудтранс" про скасування постанови від 06.03.2013 року про зупинення виконавчого провадження № 36908357 - задовольнити.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 06 березня 2013 року про зупинення виконавчого провадження № 36908357.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) судові витрати в розмірі 34, 41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 25 квітня 2013 року. Постанову у повному обсязі виготовлено 30 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.