Постанова № 31149349, 07.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 29» квітня 2013 р. Справа №922/660/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Кравець Т.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Радигін Є.С., за довіреністю від 01.04.2013 року;

відповідача - Нестерчук А.П., за довіреністю №262/10 від 14.12.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ (вх.№1071Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року по справі №922/660/13-г,

за позовом Харківського обласного Комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території», м.Харків,

до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ,

про визнання договору укладеним,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року по справі №922/660/13-г (суддя Френдій Н.А.) позов задоволено повністю.

Визнано укладеним договір між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» по реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ за договором №06/10-1482БО-31 від 23.09.2009 року в сумі 12473219,97 гривень на умовах, викладених в проекті договору Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» від 22.05.2012 року.

Стягнуто з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Харківського обласного Комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» 1147,00грн. судового збору.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року по справі №922/660/13-г та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Також, відповідач просить покласти на позивача судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що він не погоджується із позицією суду щодо розгляду даної справи за територіальною підсудністю в господарському суді м.Харкова, оскільки за правилами територіальної підсудності в силу приписів ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, даний спір повинен розглядатися господарським судом м.Києва, адже місцезнаходження ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є місто Київ. Прийняття господарським судом рішення з порушенням предметної або територіальної підсудності є порушенням норм процесуального права та безумовною підставою для скасування такого рішення.

Крім того, відповідач вказує, що положення Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» не містять прямої вказівки щодо обов'язковості укладення між сторонами договорів про реструктуризацію заборгованості за природний газ. Також, апелянт вказує, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою про визнання договору укладеним, обрав невірний спосіб захисту порушеного права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

24.04.2013 року представник позивача надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3549), в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі представник Харківського обласного Комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив зобов'язану сторону у спірних правовідношеннях, а саме те, що зобов'язаною стороною є позивач. Отже, судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення дотримано приписів ст. 15 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення територіальної підсудності.

Також, позивач вказує, що доводи апелянта про відсутність обов'язку укладення договору спростовуються приписами спеціального закону, який регулює спірні правовідносини. В даному випадку позовні вимоги направлені не на визнання укладеним договору про списання заборгованості, а на визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості - це зовсім інший позов, та обов'язковість його укладення підтверджує аналогічна справа, розглянута Вищим господарським судом України №5011-65/8159-2012. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання договору укладеним, коли обов'язковість його укладення витікає із закону, не суперечить вимогам діючого законодавства.

У судовому засіданні 29.04.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував, з підстав, викладених у його відзиві.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін, а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

23.09.2009 року між Харківським обласним Комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» (покупець, позивач у справі) та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник, відповідач у справі) укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/09-1482БО-31.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі зазначеному в ст. 2 цього договору.

Згідно п.2.1 договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року газ в обсязі до 5220,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень - 780,0 тис.куб.м., листопад - 2030,0 тис.куб.м., грудень 2410,0 тис.куб.м.

В подальшому, сторонами укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору поставки природного газу №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року (а.с.17, 18) - від 21.12.2009 року та від 09.04.2010 року, якими доповнено п. 2.1 договору підпунктом 2.1.1, а саме, визначено, що постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 року по 30.04.2010 року газ в обсязі до 8650,0 тис.куб.м. та в період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року газ в обсязі до 25,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень - 2960,0 тис.куб.м., лютий - 2580,0 тис.куб.м., березень - 2350,0тис.куб.м., квітень - 760,0 тис.куб.м., травень - 5,0 тис.куб.м., червень - 0,0тис.куб.м., липень - 0,0 тис.куб.м., серпень - 10,0 тис.куб.м., вересень - 10,0тис.куб.м.

Сторонами у статті 5 договору №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року (ціна газу та тариф на його транспортування) було встановлено ціну за 1000,0 куб.м. природного газу та тариф на його транспортування, з подальшими змінами, внесеними додатковими угодами №3 та №4 від 30.04.2010 року та від 05.08.2010 року (а.с.19, 20).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав та за період жовтень - грудень 2009 року та січень-травень 2010 року поставив позивачу природний газ на загальну суму 31428331,77 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів (а.с. 21-35).

Однак, в порушення п. 6.1 договору №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року, згідно з яким оплата вартості газу згідно п. 5.1 проводиться грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу, - вартість спожитого газу в повному обсязі позивач відповідачу не сплатив, розрахувавшись лише частково - в сумі 18955111,80грн. Отже, у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість в сумі 12473219,97 грн., що зокрема підтверджується актом звіряння розрахунків від 31.12.2011 року, підписаним сторонами та скріпленим печатками (а.с. 36) та актом звіряння розрахунків від 26.11.2012 року також підписаним сторонами та скріпленим печатками (а.с.37).

На виконання положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» позивач 22.05.2012 року направив відповідачу два примірника договору про реструктуризацію заборгованості у сумі 12473219,97 грн. (а.с.40-46), що виникла у Харківського обласного Комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» перед Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на підставі договору №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року.

Відповідач не повернув позивачу підписаний примірник угоди, тим самим не погодив запропоновані ним умови угоди, а також не направив протоколу розбіжностей.

Спір в даній справі виник з приводу наявності (відсутності) підстав для визнання договору реструктуризації заборгованості укладеним.

Спірні правовідносини, що виникли в даному випадку між Харківським обласним Комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території» та Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», регулюються Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.052011 року №3319-VI (04.06.2011 року набрав чинності та втратив чинність 30.06.2012 року у зв'язку з закінченням строку його дії) дія цього закону поширюється на підприємства незалежно від їх форм власності, що виробляють, транспортують та постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» та її дочірні підприємства ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДП «Енергоринок».

Згідно пункту 2.6 статті 2 вказаного Закону суб'єкти господарювання визначені у статті 1 цього Закону, реструктуризують заборгованість за природний газ та електричну енергію, яка утворилася станом на 1 січня 2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, відповідно до чинного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач входить до кола суб'єктів, на яке поширюється дія Закону, оскільки в нього наявна ліцензія, видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, на виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), серії АВ№345056 (а.с.57), строком дії з 12.06.2007 року по 12.06.2012 року. Вказане дає підстави дійти висновку, що дія Закону поширюється як і на відповідача, який прямо вказаний у ст. 1 Закону так і на позивача у даній справі.

Обставини справи свідчать про те, що у позивача станом на 01.01.2011 року існувала перед відповідачем несплачена заборгованість за спожитий природний газ за договором №06/09-1482БО-31 від 23.09.2009 року в розмірі 12473219,97грн., що підтверджується підписаними актами звіряння розрахунків підписаними сторонами та скріпленими печатками та у позивача настали всі умови для реструктуризації боргу за природний газ, як це передбачено Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Тобто, обов'язковість укладення договору на реструктуризацію заборгованості за спожитий газ передбачена спеціальним законодавством, яке регулює конкретні правовідносини (в даному випадку - спірні), отже до уваги приймається спеціальний для сторін закон, що регулює порядок списання та реструктуризації заборгованості, що був прийнятий і введений в дію 04.06.2011 року. Вказаний Закон, а саме, п. 2.6 чітко визначає, що заборгованість за природний газ реструтуризується відповідно чинного законодавства.

Таким чином, доводи апелянта, що положення Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» не містять прямої вказівки щодо обов'язковості укладення між сторонами договорів про реструктуризацію заборгованості за природний газ, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо доводів апелянта, що позивачем при звернені до суду з позовною заявою про визнання договору укладеним, невірно обрано спосіб захисту порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 20 Господарського кодексу України визначає, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав; встановлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 4 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2012 року, до закінчення строку дії Закону, позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення договору на реструктуризацію заборгованості за природний газ з наданням проекту договору, але звернення позивача залишилось без відповіді, протоколу розбіжностей відповідач не направив.

Згідно із ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання договору укладеним, коли обов'язковість його укладення витікає із закону, не суперечить вимогам діючого законодавства.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у порушені територіальної підсудності даної справи, оскільки в силу приписів ст. 15 Господарського процесуального кодексу України даний спір повинен розглядатися господарським судом м.Києва, адже місцезнаходження ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є місто Київ, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

За договором по реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ за договором №06/10-1482БО-31 від 23.09.2009 року, який позивач просить суд визнати укладеним на умовах, викладених в проекті договору Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» від 22.05.2012 року, позивач є зобов'язаною стороною - боржником, який зобов'язується сплатити грошові кошти кредиторові - відповідачу. Отже, дана справа за територіальною підсудністю у відповідності до ч.1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України підсудна господарському суду Харківської області.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи скаржника, оскільки місцевий господарський суд з урахуванням системного аналізу обставин справи, приписів чинного законодавства України а також доказів, які містяться в матеріалах справи, дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» зазначається, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом розгляду. При цьому, господарські суди повинні зазначати у рішення про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Стаття 103 Господарського процесуального кодексу України визначає повноваження апеляційної інстанції, а саме, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Враховуючи те, приписи п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 встановлюють обов'язок суду в резолютивній частині викласти проект договору (пункти договору), який вважається укладеним за результатами розгляду справи, однак судом першої інстанції таких вимог дотримано не було, то пункт 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення підлягає зміні. Однак, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та вона є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі.

Щодо апеляційних вимог відповідача покласти судові витрати по розгляду даної справи на позивача, колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, а отже витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 44, 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України не підлягають відшкодуванню з позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 99, п.4 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року по справі №922/660/13-г змінити та викласти в наступній редакції:

«ДОГОВІР

про реструктуризацію заборгованості

м. Київ

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі начальника Департаменту боргових зобов'язань, економіки та фінансів Савельєва І.В. який діє на підставі наказу_від12.04.12 №59, (надалі іменується "Кредитор") з однієї сторони, та Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території» в особі генерального

директора Вернигори О.О., що діє на підставі Статуту, (надалі іменується "Боржник"), з другої сторони, далі разом іменовані «Сторони», на виконання п. 2.6. Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» уклали цей Договір про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор та Боржник домовились - про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (надалі - "реструктуризація"), що виникла у Боржника перед Кредитором за Договором поставки природного газу від 23.09.2009 № 06/09-1482 БО-31 (надалі - Договір поставки природного газу).

2. Умови та порядок погашення заборгованості

Загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно п. 1.1. цього Договору, складає 12 473 219,97 грн. (дванадцять мільйонів чотириста сімдесят три тисячі двісті дев'ятнадцять грн.) 97 коп., що підтверджується Актом звірки розрахунків.

Боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1. цього Договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі - Графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню, а саме:

ГРАФІК

погашення заборгованості

Рік погашенняМісяць погашенняСума, яка підлягає сплаті, грн.Строк, до якого повинен бути здійснений платіж2012травень51 971,7531.05.20122012червень51 971,7529.06.20122012липень51 971,7531.07.20122012серпень51 971,7531.08.20122012вересень51 971,7528.09.20122012жовтень51 971,7531.10.20122012листопад51 971,7530.11.20122012грудень51 971,7528.12.20122013січень51 971,7531.01.20132013лютий51 971,7528.02.20132013березень51 971,7529.03.20132013квітень51 971,7530.04.20132013травень51 971,7531.05.20132013червень51 971,7528.06.20132013липень51 971,7531.07.20132013серпень51 971,7530.08.20132013вересень51 971,7527.09.20132013жовтень51 971,7531.10.20132013листопад51 971,7529.11.20132013грудень51 971,7531.12.20132014січень51 971,7531.01.20142014лютий51 971,7528.02.20142014березень51 971,7531.03.20142014квітень51 971,7530.04.20142014травень51 971,7530.05.20142014червень51 971,7527.06.2014.2014липень51 971,7531.07.20142014серпень51 971,7529.08.20142014вересень51 971,7530.09.20142014жовтень51 971,7531.10.20142014листопад51 971,7528.11.20142014грудень51 971,7531.12.20142015січень51 971,7530.01.20152015лютий51 971,7527.02.20152015березень51 971,7531.03.20152015квітень51 971,7530.04.20152015травень51 971,7529.05.20152015червень51 971,7530.06.20152015липень51 971,7531.07.20152015серпень51 971,7528.08.20152015вересень51 971,7530.09.20152015жовтень51 971,7530.10.20152015листопад51 971,7530.11.20152015грудень51 971,7531.12.20152016січень51 971,7529.01.20162016лютий51 971,7529.02.20162016березень51 971,7531.03.20162016квітень51 971,7529.04.20162016травень51 971,7531.05.20162016червень51 971,7530.06.20162016липень51 971,7529.07.20162016серпень51 971,7531.08.20162016вересень51 971,7530.09.20162016жовтень51 971,7531.10.20162016листопад51 971,7530.11.20162016грудень51 971,7530.12.20162017січень51 971,7531.01.20172017лютий51 971,7528.02.20172017березень51 971,7531.03.20172017квітень51 971,7528.04.20172017травень51 971,7531.05.20172017червень51 971,7530.06.20172017липень51 971,7528.07.20172017серпень51 971,7531.08.20172017вересень51 971,7529.09.20172017жовтень51 971,7531.10.20172017листопад51 971,7530.11.20172017грудень51 971,7529.12.20172018січень51 971,7531.01.20182018лютий51 971,7528.02.20182018березень51 971,7530.03.20182018квітень51 971,7530.04.20182018травень51 971,7531.05.20182018червень51 971,7529.06.20182018липень51 971,7531.07.20182018серпень51 971,7531.08.20182018вересень51 971,7528.09.20182018жовтень51 971,7531.10.20182018листопад51 971,7530.11.20182018грудень51 971,7531.12.20182019січень51 971,7531.01.20192019лютий51 971,7528.02.20192019березень51 971,7529.03.20192019квітень51 971,7530.04.20192019травень51 971,7531.05.20192019червень51 971,7528.06.20192019липень51971,7531.07.20192019серпень51 971,7530.08.20192019вересень51 971,7530.09.20192019жовтень51 971,7531.10.2019.2019листопад51 971,7529.11.20192019грудень51 971,7531.12.20192020січень51 971,7531.01.20202020лютий51 971,7528.02.20202020березень51 971,7531.03.20202020квітень51 971,7530.04.20202020травень51 971,7529.05.20202020червень51 971,7530.06.20202020липень51 971,7531.07.20202020серпень51 971,7531.08.20202020вересень51 971,7530.09.20202020жовтень51 971,7530.10.20202020листопад51 971,7530.11.20202020грудень51 971,7531.12.20202021січень51 971,7529.01.20212021лютий51 971,7526.02.20212021березень51 971,7531.03.20212021квітень51 971,7530.04.20212021травень51 971,7531.05.20212021червень51 971,7530.06.20212021липень51 971,7530.07.20212021серпень51 971,7531.08.20212021вересень51 971,7530.09.20212021жовтень51 971,7529.10.20212021листопад51 971,7530.11.20212021грудень51 971,7531.12.20212022січень51 971,7531.01.20222022лютий51 971,7528.02.20222022березень51 971,7531.03.20222022квітень51 971,7529.04.20222022травень51 971,7531.05.20222022червень51 971,7530.06.20222022липень51 971,7529.07.20222022серпень51 971,7531.08.20222022вересень51 971,7530.09.20222022жовтень51 971,7531.10.20222022листопад51 971,7530.11.20222022грудень51 971,7530.12.20222023січень51 971,7531.01.20232023лютий51 971,7528.02.20232023березень51 971,7531.03.20232023квітень51 971,7528.04.20232023травень51 971,7531.05.20232023червень51 971,7530.06.20232023липень51 971,7531.07.20232023серпень51 971,7531.08.20232023вересень51 971,7529.09.20232023жовтень51 971,7531.10.20232023листопад51 971,7530.11.20232023грудень51 971,7529.12.20232024січень51 971,7531.01.20242024лютий51 971,7529.02.20242024березень51 971,7529.03.20242024квітень51 971,7530.04.20242024травень51 971,7531.05.20242024червень51 971,7528.06.20242024липень51 971,7531.07.20242024серпень51 971,7530.08.20242024вересень51 971,7530.09.20242024жовтень51 971,7531.10.20242024листопад51 971,7529.11.20242024грудень51 971,7531.12.20242025січень51 971,7531.01.20252025лютий51 971,7528.01.20252025березень51 971,7531.03.20252025квітень51 971,7530.04.20252025травень51 971,7530.05.20252025червень51 971,7530.06.20252025липень51 971,7531.07.20252025серпень51 971,7529.08.20252025вересень51 971,7530.09.20252025жовтень51 971,7531.10.20252025листопад51 971,7528.11.20252025грудень51 971,7531.12.20252026січень51 971,7530.01.20262026лютий51 971,7527.02.20262026березень51 971,7531.03.20262026квітень51 971,7530.04.20262026травень51 971,7529.05.20262026червень51 971,7530.06.20262026липень51 971,7531.07.20262026серпень51 971,7531.08.20262026вересень51 971,7530.09.20262026жовтень51 971,7530.10.20262026листопад51 971,7530.11.20262026грудень51 971,7531.12.20262027січень51 971,7529.01.20272027лютий51 971,7526.02.20272027березень51 971,7531.03.20272027квітень51 971,7530.04.20272027травень51 971,7531.05.20272027червень51 971,7530.06.20272027липень51 971,7530.07.20272027серпень51 971,7531.08.20272027вересень51 971,7530.09.20272027жовтень51 971,7529.10.20272027листопад51 971,7530.11.20272027грудень51 971,7531.12.20272028січень51 971,7531.01.20282028лютий51 971,7529.02.20282028березень51 971,7531.03.20282028квітень51 971,7528.04.20282028травень51 971,7531.05.20282028червень51 971,7530.06.20282028 липень51 971,7531.07.20282028серпень51 971,7531.08.20282028вересень51 971,7529.09.20282028жовтень51 971,7531.10.20282028листопад51 971,7530.11.20282028грудень51 971,7529.12.20282029січень51 971,7531.01.20292029лютий51 971,7528.02.20292029березень51 971,7530.03.20292029квітень51 971,7530.04.20292029травень51 971,7531.05.20292029червень51 971,7529.06.20292029липень51 971,7531.07.20292029серпень51 971,7531.08.20292029вересень51 971,7528.09.20292029жовтень51 971,7531.10.20292029листопад51 971,7530.11.20292029грудень51 971,7531.12.20292030січень51 971,7531.01.20302030лютий51 971,7528.02.20302030березень51 971,7529.03.20302030квітень51 971,7530.04.20302030травень51 971,7531.05.20302030червень51 971,7528.06.20302030липень51 971,7531.07.20302030серпень51 971,7530.08.20302030вересень51 971,7530.09.20302030жовтень51 971,7531.10.20302030листопад51 971,7529.11.20302030грудень51 971,7531.12.20302031січень51 971,7531.01.20312031лютий51 971,7528.02.20312031березень51 971,7531.03.20312031квітень51 971,7530.04.20312031травень51 971,7530.05.20312031червень51 971,7530.06.20312031липень51 971,7531.07.20312031серпень51 971,7529.08.20312031вересень51 971,7530.09.20312031жовтень51 971,7531.10.20312031листопад51 971,7528.11.20312031грудень51 971,7531.12.20312032січень51 971,7531.12.20322032лютий51 971,7528.02.20322032березень51 971,7531.03.20322032квітень51 971,7230.04.2032

2.3. Зобов'язання Боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у 2.2. цього Договору на відповідний місяць.

2.4. За відсутності заборгованості (прострочення сплати) по платежах поточного місяця та попередніх місяців згідно Графіку, передбаченого у п. 2.2. цього Договору, Боржник має право строкового погашення заборгованості, строк погашення якої не настав.

2.5. У випадку, якщо у Боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

2.6. Після повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором, Сторони складають двосторонній Акт звіряння розрахунків.

3. Відповідальність Сторін

3.1. За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

3.2. Сторони звільняються від відповідальності у випадку настання обставин переборної сили. Сторона не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань, якщо обставини, визначені п. 4.2. цього Договору, настали у період прострочення виконання зобов'язання.

3.3. Спірні питання, не врегульовані шляхом переговорів, розглядаються в судовому порядку згідно з встановленою чинним законодавством України підсудністю та підвідомчістю такого спору.

3.4. За прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п. 2.2. цього Договору, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу

3.5. Боржник зобов'язується відшкодувати Кредитору збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань щодо погашення заборгованості відповідно до порядку, встановленого п. 2.2 цього Договору.

4. Обставини непереборної сили

4.1. У випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.

4.2. Непереборною силою визнаються наступні події: війна і військові дії, повстання, мобілізація, блокада, епідемії, пожежа, вибухи, аварії на транспорті і стихійні лиха, що мають вплив на виконання зобов'язань Сторін, тощо.

4.3. Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим Договором при умовах, передбачених у п.4.2 даного Договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу Сторону.

4.4. Настання обставин непереборної сили підтверджується рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, пожежі та інших видів стихійного лиха, Торгово-промисловою палатою України, висновками інших органів, що уповноважені засвідчувати обставини форс-мажору згідно із законодавством.

4.5. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однією із Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

5. Строк дії та припинення Договору

5.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до « 30» квітня 2032 року, а в частині виконання зобов'язань за Договором - до їх повного здійснення.

5.2. Цей Договір може бути достроково припинений у разі дострокової сплати Боржником - реструктуризованої суми основного боргу перед Кредитором.

6. Інші умови

6.1. Цей Договір укладається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

6.2. Всі зміни і доповнення до цього Договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками Сторін, крім випадків зазначених у п. 6.3. цього договору.

6.3. Сторони зобов'язуються повідомляти одна одній про зміни платіжних реквізитів, адрес, номерів телефонів, телефаксів у триденний термін з дня виникнення відповідних змін.

6.4. В частині відносин, що не врегульовані цим Договором, Сторони керуватимуться ним законодавством України.

6.5. Сторони підтверджують, що цей Договір підписано ними при повному розумінні його термінології та умов, а також уповноваженими на його підписання представниками Сторін.

6.6. Сторони є платниками податку на додану вартість та податку на прибуток на вальних умовах, передбачених чинним законодавством України.

6.7. У разі реорганізації Кредитора, всі права і обов'язки Кредитора за цим Договором переходять до його правонаступника.

7. Реквізити сторін

Кредитор: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, п/р 26002010041775 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313 Свідоцтво №100295081 ІПН 313018226656.

Боржник: ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території», 61022, м.Харків, Держпром, 3 під. 5 пов., код ЄДРПОУ-03361721, р/р 260353023298 в ХФ АТ «Ощадбанк» м.Харків, МФО 351823, Свідоцтво №28323711 ІПН 033617220302».

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2013 року по справі №922/660/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07 травня 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Хачатрян В.С.