Рішення № 31149242, 07.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.2013 Справа № 901/636/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Аленіна Володимира Артемовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Корнійчук Юрій Васильович

про стягнення 15063,84 грн.

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Антюфєєв І.О., представник, дов. №693-Д від 26.12.2012;

Від відповідача - не з'явився;

Від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця Аленіна Володимира Артемовича про стягнення 15063,84 грн., в тому числі заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 8269,71 грн., суму за перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії у розмірі 6471,64 грн., 3% річних у розмірі 53,74 грн. та пеню у розмірі 268,75 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Фізичною особою-підприємцем Аленіним Володимиром Артемовичем було укладено договір про постачання електричної енергії №75 від 24.12.2010.

Однак, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання зі сплати за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2012 по листопад 2012 та з листопада 2012 по грудень 2012, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізичну особу-підприємця Корнійчука Юрія Васильовича.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував.

Третя особа надала до суду витребувані судом документи.

Надані до суду документи залучені до матеріалів справи (а.с. 127-133).

У судовому засіданні 25.04.2013 було оголошено перерву до 07.05.2013 для вивчення матеріалів справи судом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, третя особа явку своїх представників до судового засідання не забезпечили. Про час та місце розгляду справи були сповіщений належним чином, про що свідчить підпис Фізичної особи-підприємця Корнійчука Ю.В. та представника відповідача у бланку перерви (а.с. 135). Причини неявки суду не відомі.

Явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі №5023/4165/11.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України та було продовжено до 03.05.2013.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.12.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Аленіним Володимиром Артемовичем (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №75 (надалі - Договір).

З матеріалів справи вбачається, що найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №857042 виданої 02.07.2012 (а.с. 32).

Відповідно до Загальних положень Статуту Товариство є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «Крименерго», Публічне акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (протокол від 25.06.2012).

Товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Крименерго», Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», Публічного акціонерного товариства «Крименерго».

Даний статут затверджено протоколом річних Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго» від 25.06.2012 (а.с. 33-37).

Розділом першим Договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, вказаною у додатку №6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж і експлуатаційною відповідальністю Сторін» до Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії і здійснює інші платежі згідно умов даного Договору.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у випадку звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження будь-яким способом займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня зміни власником приміщення і в той же строк здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених даним Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити поставку електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.

Відповідно умов Договору, даний Договір вступає в силу з дня його підписання і укладається на строк до договору оренди між ЗАО «Агрофірма «Заря» та ФОП, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Даний Договір підписаний обома сторонами та завірений відповідними печатками підприємств.

Додатком №4 до Договору встановлено, що розрахунки за поставлену електричну енергію здійснюються у відповідності до пункту 6.6. ПКЕЕ Розрахункова дата (день, коли Споживач надає "Акт про обсяги наданої споживачу (спожитої) споживачем електричної енергії-" (Додаток № 2 до Договору), а Постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 05 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 05 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Споживач до 09 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у розмірі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Вказаний платіж здійснюється виключно по виставленому Постачальником рахунку, розрахованому на підставі заявленого (очікуваного) об'єму споживання електричної енергії і тарифу поточного місяця.

В день надання «Акта» Постачальник надає Споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

У випадку здійснення неповної передоплати різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії повинна бути сплачена протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку.

Даний додаток підписаний обома сторонами та посвідчений відповідними печатками (а.с. 20-21).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статтей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Відповідачем порушені строки та обсяги оплати за розрахункові періоди з жовтня 2012 по листопад 2012 та з листопада 2012 по грудень 2012, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 8269,71 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 268,75 грн. та 3% річних у розмірі 53,74 грн.

Також, за результатами розрахункового періоду з 05.10.2012 по 05.11.2012 було встановлено, що відповідачем допущено перевищення заявленого обсягу споживання електричної енергії, про що складено Акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Так, замість 4000 кВтч. відповідачем фактично спожито 9416 кВтч., отже величина перевищення складає 5416 кВтч, на суму 5127,33 грн.

За результатами розрахункового періоду з 05.11.2012 по 05.12.2012 було встановлено, що відповідачем допущено перевищення заявленого обсягу споживання електричної енергії, про що складено Акт про перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Так, замість 0 кВтч. відповідачем фактично спожито 1420 кВтч., отже величина перевищення складає 1420 кВтч, на суму 1344,31 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за перевищення договірноївеличини обсягу споживання електроенергії складає 6471,64 грн.

Загальна сума позовних вимог складає 15063,84 грн.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що між ФОП Аленін В.А. і ВАТ «Крименерго» 24.12.2010 було укладено договір на постачання електроенергії до орендованого ФОП Аленіним В.А. у ЗАТ «Агрофірма» «Заря» господарському об'єкті пекарня. Спожиту електроенергію він регулярно сплачував за виставленими рахунками.

01.10.2010 між ЗАО «Агрофірма «Заря» та ФОП Аленіним В.А. було укладено Договір №82 оренди приміщення та обладнання.

Відповідно до пункту 6.1. Договору даний договір діє з 01.10.2010 по 30.09.2011.

30.09.2011 за актом приймання передачі нежилого приміщення, будівлі міні-пекарню було передано Орендодавцю, а саме ТОВ «Заря-Агро». ФОП Аленін здав орендоване приміщення, у зв'язку з чим з жовтня 2011 року послугами ПАТ «ДТЕК Крименерго» не користувався і електроенергію не споживав, так як звільнив приміщення і не використовував його. Про припинення оренди приміщення та припинення споживання електроенергії на даному господарському об'єкті повідомляв позивача.

Також, відповідач у відзиві зазначив, що з початку 2012 року приміщення пекарня орендує і веде в ньому господарську діяльність інша особа (а.с. 52).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з додатковою угодою про розірвання договору оренди нерухомого майна дана угода вступає в законну силу, а договір оренди від 01.10.2010 вважається розірваним і припиненим з моменту підписання даної угоди і передачі майна по акту приймання-передачі (а.с. 81).

Дана додаткова угода підписана обома сторонами та завірена відповідними печатками підприємств.

30.09.2011 за актом приймання передачі нежилого приміщення, будівлі ФОП Аленіним В.А. було передано Орендодавцю, а саме ТОВ «Заря-Агро» міні-пекарню (а.с. 82).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 було викликано для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро».

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро» у судовому засіданні пояснив, що станом на жовтень 2012 року Аленін В.А. не орендував приміщення міні-пекарня.

В матеріалах справи наявна довідка №203 від 22.03.2013, яка видана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро» Зарицким В.В., згідно якої вбачається, що ФОП Аленін орендував приміщення і обладнання міні-пекарня за адресою смт. Первомайське, вул. Б.Хмельницького, 28, 82 лише один рік з 01.10.2010 по 30.09.2011 (а.с. 55).

Також відповідачем надано до матеріалів справи копію Договору оренди нежилого приміщення і обладнання №56 від 11.04.2012 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Заря-Агро» та ФОП Корнийчуком Ю.В. (а.с. 57-57 на звороті).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2013 було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Корнійчук Юрія Васильовича.

Третя особа надала до суду для залучення до матеріалів справи копію Договору оренди нежилого приміщення і обладнання №56 від 11.04.2012, згідно якого Орендодавець (ТОВ «Заря-Агро») передає, а Орендар (ФОП Корнійчук Ю.В.) приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: смт. Первомайське, вул. Б. Хмельницького, 28, загальною площею 3400 кв.м., майно встановлене в даному приміщенні.

Відповідно до пункту 1.3. Договору даний договір укладено з моменту його підписання та діє квітня 2015.

Сторонами не надано доказів визнання даного договору недійсним.

Позивач посилався на те, що 27.07.2012 між ФОП Аленіним В.А. та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Крименерго» було укладено додаткову угоду до Договору про поставку електричної енергії №75 від 24.12.2010, а саме в частині найменування сторони та банківських реквізитів (а.с. 68).

Умовами договору №75 від 24.12.2010 на поставку електричної енергії передбачена можливість продовження договору, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов. Отже договір продовжив свою дію.

Доводи відповідача щодо повідомлення позивача про припинення договору оренди приміщення суд до уваги не приймає, оскільки належних доказів вказаного відповідачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що Договір на поставку електричної енергії дійсно продовжив дію після припинення дії договору оренди від 01.10.2010.

Позивачем виставлялися рахунки за період з 06.10.2012 по 05.11.2012; за період з 06.12.2012 по 05.01.2013; Акт про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з 06.10.2012 по 05.11.2012 і рахунок за той же період, рахунок за період з 06.11.2012 по 05.12.2012, акт про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за період з 06.11.2012 по 05.12.2012, рахунок за той же період (а.с. 24-28).

Також в матеріалах справи наявний Акт про відключення від електричної мережі споживача електричної енергії за договором №75 ФОП Аленіна В.А. від 12.11.2012 (а.с. 29).

Позивач посилається на те, що вказані документи підписані відповідачем та є доказом отримання ним електричної енергії.

Вказані доводи суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що у період 06.10.2012 по 05.12.2012 приміщення, до якого поставлялась електрична енергія, було у користуванні іншої особи - ФОП Корнійчук Ю.В. за договором оренди нежилого приміщення і обладнання №56 від 11.04.2012.

У судовому засіданні Корнійчук Ю.В. підтвердив, що електрична енергія споживалась саме ним. У зв'язку зі складністю процедури укладання Договору на поставку електричної енергії Корнійчук Ю.В. сплачував вартість спожитої електричної енергії з вказанням платника - Аленіна В.А.

Умовами договору №75 від 24.12.2010 передбачена оплата Споживачем Постачальнику вартість використаної електричної енергії.

Оскільки судом встановлено, що Аленіним В.А. електрична енергія у спірний період не отримувалась та не використовувалась, вимоги щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 8269,71 грн., а також суми 6471,64 грн. за перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії задоволенню не підлягають, у позові у цій частині відмовлено.

Оскільки вимоги про стягнення пені у розмірі 268,75 грн. та 3% річних у розмірі 53,74 грн. є похідними, вони також задоволенню не підлягають.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 13.05.2013.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Г.Г. Колосова