Постанова № 311478, 04.12.2006, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2006 р.

Справа № 9/211-3463

11-30 год.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Кулагіній Т. В.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Козівського району вул. Гвардійська, 2, смт.Козова, Тернопільська область,47600 в особі Міністерства праці і соціальної політики України вул. Еспланадна, 10, м.Київ 1, в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття м.Київ 1, в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Козівському районі в особі Козівського районного центру зайнятості вул. Грушевського, 32, смт.Козова,Тернопільська область,47600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпілка" с.Дмухівці,Козівський район, Тернопільська область,47683

За участю представників сторін:

позивача: провідний спеціаліст Джула В.М., - довіреність № 01/503 від20.09.2006 року.

відповідача: не з’явився

прокурора: Свачій М.І., посвідчення № 58

роз'яснивши учасникам судового процесу їх процесуальні права та

обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного

судочинства України,

встановив:

Прокурор Козівського району, в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду загальноообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття, Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Козівському районі Тернопільської області, в особі Козівського районного центру зайнятості смт. Козова, звернувся 22.08.2006 р. до господарського суду, з адміністративним позовом до відповідача –Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка», с. Дмухівці, Козівського району, Тернопільської області, про стягнення недоїмки по збору на загальнообов’язкове соціальне страхування в сумі 8 420 грн. 62 коп.

В обґрунтування вимог Прокурор посилається на несплату відповідачем, як роботодавцем, що використовує найману працю, внесків до відповідного цільового страхового фонду за найманих працівників у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування".

Провадження у справі здійснюється відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є, згідно ч.2 ст. 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, діяльність якої регламентується "Основами законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та Законом України "Про зайнятість населення".

При цьому держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом, який створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за дотриманням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом та Статутом Фонду.

Таким чином, з перелічених ознак, слід дійти висновку, що Фонд наділений державою владними повноваженнями щодо інших учасників, які діють у сфері соціального страхування, тобто у сфері публічно-правових відносин.

Адміністративно-правові відносини, які є формою вираження державно-управлінських відносин, завжди мають державно-владний характер, у яких один із суб’єктів наділений державою владними повноваженням щодо інших учасників адміністративно-правових відносин.

Виникнення адміністративно-правових відносин - це, за своєю суттю, юридичний рівень об’єктивізації загальної волі держави в реальній поведінці конкретних суб’єктів.

Фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття є носієм прав та обов’язків, які реалізуються у галузі державного управління у соціальній сфері, а тому реалізація Фондом його функцій, у тому числі щодо звернення за примусовим стягнення з платників страхових внесків на випадок безробіття у судовому порядку, є проявом владних повноважень стосовно роботодавців, як платників цих внесків.

Таким чином, господарський суд розглядаючи адміністративну справу, діє на підставі ст. 4, 6, 718 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка», як роботодавця зареєстровано платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Козівському районному центрі зайнятості.

Позивач стверджує, що ТзОВ «Теофіпілка», с. Дмухівці всупереч вимог законодавства не сплачувало внески в повному розмірі і допустило заборгованість по їх сплаті на суму 8420,62грн., про що свідчить представлена в матеріалах справи належним чином засвідчена копія розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2006 року, яка підписана керівником та головним бухгалтером товариства та скріплена печаткою юридичної особи.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року №1533-ІІІ, визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі –страхування на випадок безробіття) - система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Страхувальниками є роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески. Страховиком є Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ст. 4 даного Закону страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 року №339.

Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за подання Кабінету міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Страхові внески нараховуються на календарний рік для роботодавців –у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників. Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Відповідно до п.6.7 даної Інструкції, роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку, до: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.

Відповідач не виконував покладені на нього вказаним Законом обов'язки зі сплати страхових внесків, отже, зобов'язаний нести передбачену відповідальність зі сплати недоїмки. Таким чином, названі вище закони та інші нормативно-правові акти чітко визначили, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, повинні сплачувати страхові відрахування до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття в установлених розмірах.

Враховуючи, що заборгованість відповідача доведено матеріалами справи, а також, зважаючи на те, що відповідач самостійно визначив у розрахунковій відомості суму заборгованості перед фондом (що свідчить про її визнання), на розгляд справи не з'явився і на час розгляду справи не надав суду доказів добровільного погашення заборгованості перед позивачем, адміністративний позов, як обґрунтований, підлягає до задоволення у заявленій сумі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ та зважаючи на пільги, якими користується прокурор щодо сплати державного мита при поданні позову до суду, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

За згодою прокурора та представника позивача відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 04.12.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови господарського суду України та повідомлено про виготовлення та оголошення повного тексту постанови о 10-00 год. 08.12.2006 р.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 158, 162, 163, 164, 167 , п. 6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпілка", (с. Дмухівці, Козівського району, Тернопільської області, р/р 260033239 в ТОД АППБ «Аваль», МФО 338501, ід. код 31104295) 8 420 грн. 62 коп. недоїмки по збору на загальнообов’язкове соціальне страхування на користь виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у Козівському районі, Козівського районного центру зайнятості (смт. Козова Тернопільської області, вул. Грушевського, 32, ід. код 21156976, рах. №37173301900282 УДК у Козівському районі, МФО 838012 );

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції .

Суддя Л.В. Кропивна