Вирок № 31147642, 14.05.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6539/13-к

Провадження № 1-кп/344/217/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря Карпенко І.В.

прокурора Клебана Ю.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта неповна вища, не працюючого, неодруженого, осіб на утриманні немає, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Надвірнянського районного суду від 09 квітня 2010 року за ч. 3 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, покарання відбув повністю, громадянина України,

за ч. 2 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 ставиться у вину, що він вчинив носіння кастету без передбаченого законом дозволу за наступних обставин.

04 квітня 2013 року близько 01 год. 25 хв. обвинувачений, проходячи неподалік будинку № 36 по вул. Гаркуші в м. Івано-Франківську був зупинений працівниками міліції. Під час проведення огляду у нього було виявлено та вилучено з сумочки для документів металевий предмет, який згідно висновку експерта № 06 від 05 квітня 2013 року являється кастетом, що відноситься до холодної зброї ударно-дробильної дії.

Справа надійшла до суду з угодою укладеною під час досудового розслідування між прокурором прокуратури м. Івано-Франківська Клебаном Ю.О. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання винуватості від 25 квітня 2013 року, згідно з умовами якої прокурор та підозрюваний дійшли згоди, що злочин підозрюваним було вчинено саме при викладених вище обставинах, підозрюваний беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії підозрюваного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України та узгодили покарання у вигляді двохсот сорока годин громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2013 року просив затвердити.

Прокурор та захисник вважають, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши ОСОБА_2 суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R ( 87 ) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує таке.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується обвинувачений ОСОБА_2, є обґрунтованим і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються поданими в судовому засіданні документами-доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив носіння кастету без передбаченого законом дозволу, та ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, як обставину, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, визнано щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження і, що обставини, які обтяжують відповідальність є рецидив злочинів.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_2 є правильною, визнає, що вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що пом'якшують покарання і знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, що також дає підстави суду дійти висновку, про те, що узгоджене сторонами покарання може бути призначене, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах провадження.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За таких обставин, узгоджене сторонами покарання відповідає вказаним вимогам та санкції ч. 2 ст. 263 КК України.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2013 року укладену між прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Клебаном Ю.О. та підозрюваним ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання - двісті сорок годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2, код ДРФО НОМЕР_1 у користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165 УДК в Івано-Франківській області МФО 836014 код 25574765 - 392 ( триста дев'яносто дві ) гривні витрат за проведення експертизи.

Речовий доказ в кримінальному провадженні, металевий предмет, який згідно висновку експерта № 06 від 05 квітня 2013 року являється кастетом і знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Івано-Франківського МВ УМВС - знищити.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович