Рішення № 31144301, 14.05.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 1018/7659/12

2-138/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Мора О.М.,

при секретарі Орел І.О.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Позивач) звернулося до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_4 ( далі - Відповідач), в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 63,2 кв. м. і належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2007 року та земельну ділянку загальною площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, якій присвоєно кадастровий номер 322311010:01:056:0023, та належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2008 року, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки в розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу. А також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір при зверненні до суду.

Обґрунтовуючи заявлені по справі позовні вимоги позивач зазначив, що 17 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №223333699, відповідно до якого позивач надав Позичальнику ОСОБА_4 кредит в сумі 40 000 доларів США строком до 17.03.2015 року з відсотковою ставкою 13% річних за користування кредитними коштами. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 17.03.2008 року було укладено договір іпотеки. Позивач свої зобов'язання за кредитними договором виконав повністю, натомість відповідач на сьогоднішній день від своєчасного виконання своїх зобов'язання за кредитним договором ухиляється, погашення кредиту та відповідних платежів відповідно до умов договору не виконує. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, та пені становить 373 352 грн. 92 коп. Позивач повідомляв відповідача про порушення ним умов кредитного договору та в зв'язку з неналежним виконанням ним зобов'язання, позивач змушений був звернутись до суду відповідно до іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку», ст.ст.589,590 ЦК України, оскільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.05 2013 року не з'явився, а відповідач подала до суду заяву в якій просила розгляд справи відкласти, оскільки її представник перебуває в іншому судовому засіданні, при цьому доказів цього суду не надано. Зважаючи на те, що справа перебуває в провадженні судді з 13.12. 2012 року і в судових засіданнях за клопотанням представника відповідача та відповідача неодноразово оголошувались перерви - 19.02.2013 року, 13.03.2013 року, 01.04. 2013 року, 23.04.2013 року, що призводить до затягування розгляду справи, при цьому порушуються розумність строків розгляду справи, суд вважає визнати неявку представника відповідача неповажною та розглянути справу у відсутності відповідача та її представника. Письмових обґрунтованих заперечень проти позову представник відповідача не надав.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи встановив наступне.

17 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №223333699, відповідно до якого позивач надав Позичальнику ОСОБА_4 кредит в сумі 40 000 доларів США строком до 17.03.2015 року з відсотковою ставкою 13% річних за користування кредитними коштами.

17 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору №223333699 від 17 березня 2008 року.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи даний кредитний договір не виконується, а тому і виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 373 352 грн. 92 коп., з яких 290 556 грн. 50 коп. - основна сума заборгованості, 24 617 грн. 76 коп. - нараховані відсотки по кредиту, 58179 грн. 33 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, що підтверджується відповідним розрахунком позивача станом на 10.08.2012 року.

Забезпеченням виконання зобов'язань, що випливають з вказаних кредитних договорів є нерухоме майно: будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 63,2 кв. м. і належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2007 року та земельна ділянка загальною площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, якій присвоєно кадастровий номер 322311010:01:056:0023, та належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2008 року.

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо виконання кредитного договору забезпеченого нерухомим майном.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Позивач виконавши умови договору надав відповідачу кредит, в розмірі передбаченому кредитним договором, тим самим позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відповідач же отримавши кошти, в порушення договору укладеного з позивачем його виконувала не належним чином, що є порушенням статті 526 ЦК України, згідно якої встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Позивач повідомляв відповідача про порушення умов договору кредиту, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання останнім (а.с.___), але відповідач дані вимоги позивача проігнорував, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до суду відповідно до іпотечного договору, Закону України «Про іпотеку», ст.ст.589,590 ЦК України, оскільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, а оскільки предметом іпотеки є - будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 63,2 кв. м. і належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2007 року та земельна ділянка загальною площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, якій присвоєно кадастровий номер 322311010:01:056:0023, та належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2008 року та на які позивач має право звернути стягнення, то дана вимога є правомірною та підлягає задоволенню.

Як вбачається з ч. 1 ст. 591 ЦК України та ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що є предметом іпотеки, в судовому порядку може здійснюватися виключно шляхом реалізації предмета іпотеки через продаж з публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Тобто, при вирішенні позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд має враховувати те, що виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом, зокрема при вирішенні цього питання слід чітко враховувати вимоги ч.ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», якими встановлено певний порядок дій іпотекодержателя ( банку).

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, а саме: у разі, якщо мешканці не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

Також суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача судового збору 3 219 грн. 00 коп., підлягає задоволенню, оскільки позивачем надані письмові докази на підтвердження сплати судового збору, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 589,590,1055 ЦК України, ст.3,33,35, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст15,57,59,60,212-214,224-226,292,294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України у Київській області 26.05.1998 р.) перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №223333699 від 17 березня 2008 в розмірі 46 709,99 доларів США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 373 352 грн. 92 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 63,2 кв. м. і належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2008 року, реєстраційний № 1559 посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за № 2760592 та земельну ділянку загальною площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, якій присвоєно кадастровий номер 322311010:01:056:0023, та належить на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 17.03.2008 року ОСОБА_4, реєстраційний № 1564 посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за № 2760614.

Визначити спосіб звернення стягнення, реалізація предмета іпотеки (вказаного житлового будинку та земельної ділянки) шляхом проведення прилюдних торгів.

Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки в ході виконавчого провадження згідно експертної оцінки, але не нижче за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» сплачений судовий збір при зверненні до суду в розмірі 3 219 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимоги відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні протягом даного строку з дня отримання копії рішення.

СуддяМора О. М.