Рішення № 31141420, 08.05.2013, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/425/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2013 р. . Любашівський районний суд Одеської області

у складі : головуючого судді Гнатюка В.О.

при секретарі Гончар В.В.,

за участю представника відповідача

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Любашівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

встановив :

26.03.2013 р. Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» , яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю « Комерційний Банк «Дельта» ( далі Банк) , звернулось до суду з вказаним позовом , обґрунтовуючи свої вимоги тим , що між ним та відповідачем 22.06.2007 р. був укладений кредитний договір № 001-15119- 220607 , відповідно до якого позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні , випускає та надає відповідачу платіжну картку , ПІН -код до картки та здійснює його обслуговування на умовах , викладених в Тарифному пакеті , що міститься в додатку № 1 до договору.

Банк надає Держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії , що передбачено п. 1.3 кредитного договору , відповідно до якого Банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 ,00 грн.. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії , при цьому сторони погодили , що у даному випадку додаткова угода не складається

Відповідно до договору відповідач - Держатель картки , зобов»язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення суми заборгованості за кредитною лінією , яка виникла за попередній звітний місяць , сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, та пені у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією.

Також відповідно до п.2.13 Договору Держатель доручає Банку здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку в рахунок погашення сум заборгованості , яка виникає за кредитним договором

Відповідач порушив умови кредитного договору і станом на 25.02.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 4817,77 грн. , складовими якої є :

тіло кредиту- 2694,13 грн.;

прострочене тіло кредиту - 1850,94 грн.;

заборгованість за відсотками - 0,00 грн.;

заборгованість за комісіями - 272,70 грн.;

Посилаючись на ст.. ст.. . 526, 530 , 1049,1054 ЦК України , Банк просив суд стягнути з відповідача на його користь зазначену заборгованість за кредитним договором , а також судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Представник позивача , що діяв за належно оформленим дорученням , в судове засідання не з»явився , вказавши в заяві про розгляд справи у його відсутність .

Представник відповідача , що діяла за належно оформленим дорученням , в судовому засіданні позов не визнала і пояснила ,що відповідач повернув Банку всі кошти , які він отримав за кредитним договором , тому вимоги позивача є безпідставними.

2

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_1, що діяв згідно з договором, в судовому засіданні позов не визнав , надавши суду письмове заперечення відповідача, яке приєднане до матеріалів справи і у якому зазначено , що вимоги банку не ґрунтуються на законі , є безпідставними , а тому не можуть бути задоволені судом, виходячи з наступного.

Згідно з умовами укладеного договору відповідачу була надана кредитна картка. З вказаної картки в період з 25.06.2007 р. по 30.07.2007 р. відповідачем було знято готівку в сумі 2740 грн. В подальшому в період з 14.082007 р. по 20.09.2007 р. ним було знято 1290 грн. Загальна сума знятих коштів складає 4030 грн. На виконання умов договору ним щомісячно , починаючи з 09.07.2007 р. до 08.09.2008 р. здійснювались платежі на погашення кредиту згідно листів повідомлень. Всього ним на погашення кредиту перераховано 7075 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Кредит повністю був сплачений. Розрахунок заборгованості , наданий позивачем, належним чином не підтверджує суми заборгованості за кредитним договором. Тому у позові належить відмовити за безпідставністю вимог.

Вислухавши представників відповідача , допитавши свідка , дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст 525, 526, 530 , 623 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в термін , передбачений договором . Боржник , який порушив зобов"язання , має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки

Судом безспірно встановлено що між сторонами 22.06.2007 р. був укладений кредитний договір № 001-15119- 220607 , відповідно до якого позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні , випускає та надає відповідачу платіжну картку , ПІН -код до картки та здійснює його обслуговування на умовах , викладених в Тарифному пакеті , що міститься в додатку № 1 до договору. Банк надав Держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії , що передбачено п. 1.3 кредитного договору , відповідно до якого Банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 ,00 грн.

З матеріалів справи вбачається , що відповідач порушив умови зазначеного кредитного договору і станом на 25.02.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 4817,77 грн. , складовими якої є :

тіло кредиту- 2694,13 грн.;

прострочене тіло кредиту - 1850,94 грн.;

заборгованість за відсотками - 0,00 грн.;

заборгованість за комісіями - 272,70 грн.;

Суд , проаналізувавши розрахунок заборгованості , наданий позивачем ( а.с.- 15) ,не знаходить підстав вважати його таким , що не підтверджує суми заборгованості за кредитним договором. З даного розрахунку видно , що дійсно відповідачем за період з 25.06.2007 р. по 30.07.2007 р. було знято готівку в сумі 2740 грн., а в період з 14.082007 р. по 20.09.2007 р. ним було знято 1290 грн. Загальна сума знятих відповідачем коштів складає 4030 грн. Однак з даного розрахунку також видно , що відповідач за період з 19.11.07 р. по 15.09.08 р. зняв готівку в сумі 4040 грн. Про зняття даної суми і про її відшкодування відповідач у запереченні на позов не вказує.

Тому суд не може погодитись з позицією представників відповідача , що вимоги Банку є безпідставними.

Що стосується позовної давності , про застосування якої просить у відповідній письмовій заяві , яка приєднана до матеріалів справи, представник відповідача- адвокат ОСОБА_1 ,суд вважає , що позовна давність при вирішенні даного позову не може бути застосована , виходячи з наступного.

Заперечення відповідача протирічить заяві представника відповідача - адвоката ОСОБА_1 про застосування позовної давності при вирішенні зазначеної справи , оскільки відповідач просить суд відмовити у позові за безпідставністю вимог. Позовна

3

давність застосовується тільки в тому випадку , коли вимоги обґрунтовані. В протилежному випадку, незважаючи на те , що позивачем пропущений строк позовної давності , суд постановляє рішення по суті спору , яким відмовляє позивачеві у задоволенні позову.

Крім того , у вказаній заяві про застосування позовної давності зайве посилання на статтю 258 ЦК України , відповідно до якої позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки ( штрафу , пені) встановлена строком в один рік. Як видно з розрахунку заборгованості ( а.с. - 15 ) , позивач нарахував відповідачеві пеню у розмірі 150 гривень , але вимогу про стягнення з відповідача зазначеної пені не заявляє.

Представник відповідача обґрунтовує вимогу про застосування позовної давності у наданій суду письмовій заяві тим, що останній платіж відповідач здійснив 08.09.2008 р., тому відлік строку позовної давності починається з 16.09.2008 р. З такою позицією суд не погоджується , виходячи зі слідуючого.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідач 08.09.2008 р. здійснив черговий платіж за даним договором , після чого перестав сплачувати заборгованість за кредитом.

Як зазначено у п. 4.2 вказаного кредитного договору ( а.с.- 5 ) , цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов»язань за цим договором.

Як видно з розрахунку заборгованості за даним договором ( а.с.- 15 ) , Банк не вважав повернення коштів за вказаним кредитним договором безнадійним до 30.04.2010 р., нараховуючи відповідачеві пеню за несвоєчасне повернення заборгованості . Даний розрахунок заборгованості підтверджує , що в подальшому Банк перестав нараховувати відповідачеві пеню та комісійні , не бажаючи збільшувати свої активи через безнадійність повернення заборгованості за кредитом. Тому суд вважає , що саме з цієї дати слідує відраховувати строк позовної давності .

До вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. Як видно з позовної заяви ( а.с. -2 ) , позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 26.03.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася , або могла довідатися про порушення свого права.

Дата несплати чергового платежу за кредитом, на думку суду , не може вважатись моментом , з якого починається строк позовної давності , оскільки договір продовжував свою дію до повного погашення заборгованості , а нарахування Банком відповідачеві пені та комісійних за час затримки повернення коштів свідчить про те , що Банк не вважав своє право на отримання наданого кредиту порушеним. В той же час дата , з якої Банк перестав нараховувати пеню та комісійні, вказує на те , що позивач з цього часу став вважати кредит безнадійним , тобто , що його право на повернення кредитних коштів з боку відповідача порушено і тому не став збільшувати свої активи шляхом нарахування вказаних платежів у зв»язку з безперспективністю їх повернення.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. , сплачений останнім на користь держави при подачі позову ( а.с.- 1 )

На підставі викладеного , керуючись ст.ст 10 , 60 ,88, 212 , 213 , 215 ЦПК України , ст. ст . 526, 530, 623, 1049, 1054 ЦК України , суд

вирішив :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ( р/р НОМЕР_2 (для стягнення заборгованості за кредитним договором ) , р/р 6499100199 ( для стягнення судового збору) ,МФО 380236 , ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у розмірі 4817,77 грн.( чотири тисячі вісімсот сімнадцять гривень 77 коп. .) , складовими якої є : тіло кредиту- 2694,13грн.;

4

прострочене тіло кредиту - 1850,94 грн.;

заборгованість за відсотками - 0,00 грн.;

заборгованість за комісіями - 272,70грн., а також - судовий збір у розмірі 229 гривень 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Любашівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О.Гнатюк