Ухвала суду № 31139141, 09.04.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8039/13-ц

Провадження №2/761/4424/2013

У Х В А Л А

09 квітня 2013 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Гайдук С.В. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя сторона без самостійних вимог: ТОВ «Кийградсервіс» про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва на право власності на житло, усунення перешкод у користуванні квартирою та примусове вселення.

Одночасно, позивач подав до суду заяву, в якій просить вжити заходи щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони будь-яким фізичним та/або юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо зазначеної квартири.

Позивач обргунтовує заяву тим, що відповідач ОСОБА_2 вчиняє фактичні дії з ціллю продажу спірної квартири та подавала до газети AVISO № 97 від 11.12.2012 року повідомлення та оголошення про продаж вищезазначеної квартири.

Суд, вивчивши позовні вимоги, заяву про забезпечення позову, вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. (ч. 3 ст. 151 ЦПК України)

Згідно до п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії, в тому числі і відчуження майна.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки може призвести до незворотних наслідків.

При вивченні позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суддя не знаходить співмірними заявлені позовні вимоги та вимоги про заборону будь-яким фізичним та/або юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо зазначеної квартири.

Разом з тим, з матеріалів позовної заяви та додатків до неї вбачається, що спірна квартира на праві приватної власності в рівних частках належить відповідачці та її дочці ОСОБА_3

Виходячи з того, що позивачем надано докази щодо намірів відповідача відчужити спірну квартиру вважаю, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зважаючи на вищенаведене, суддя вважає за можливе забезпечити позов, шляхом заборони відповідачці ОСОБА_4 здійснювати будь-які дії щодо відчуження її частки квартири, в іншій частині заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 130, 151-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження її частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В іншій частині відмовити.

Копію ухвали направити до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві до виконання.

Строк пред»явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СУДДЯ: