Постанова № 31138721, 14.05.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/21260/12

Провадження №: 1/2601/1347/12

ПОСТАНОВА

14.05.2013 р.м. Київ Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року, якою апеляція на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2013 року, якою апеляцію захисника на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2012 року відносно ОСОБА_2 визнана такою, що не підлягає розгляду, - визнано такою, що не підлягає розгляду,

встановив:

7.03.2013 року до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від захисника ОСОБА_1 у визначенні законом строки для апеляційного оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2013 року, якою апеляцію захисника на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2012 року відносно ОСОБА_2 визнана такою, що не підлягає розгляду.

Перевіривши апеляційну скаргу захисника суддя постановою від 20.03.2013 року залишила її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 350 КПК України в редакції 1960 року, так як викладене у ній прохання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 366 КПК України в редакції 1960 року, крім того, в апеляції відсутні будь-які доводи на обґрунтування вимог захисника

Дана копія постанови згідно наявних у справі документів була направлена на адресу захисника 21.03.2013 року

10.04.2013 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва дана апеляційна скарга, у зв'язку з тим, що захисник не усунув вказані у постанові від 20.03.2013 року недоліки, визнана такою, що не підлягає розгляду.

29.04.2013 року до Апеляційного суду м. Києва була подана апеляційна скарга захисника на вищевказану постанову суду від 10.04.2013 року, яка надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва 13.05.2013 року.

Перевіривши дану апеляційну скаргу, вважаю, що її також слід визнати такою, що не підлягає розгляду, оскільки остання подана із порушенням, визначених ст. 349 КПК України в реакції 1960 року, строків та відсутнє клопотання захисника про їх відновлення.

Як вбачається зі справи, кінцевий строк на апеляційне оскарження постанови суду від 10.04.2013 року, враховуючи вихідні дні, закінчився 27.04.2013 року, проте апеляційна скарга була подана захисником безпосередньо до канцелярії апеляційного суду лише 29.04.2013 року, тобто з пропуском визначеного законом строку. Клопотання про відновлення пропущеного строку до суду першої інстанції не надходило.

Керуючись ст. 353 КПК України, суддя

постановив:

апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2013 року, якою апеляцію захисника на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2013 року, визнано такою, що не підлягає розгляду, - визнати такою, що не підлягає розгляду.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.

Суддя Г. В. Бондаренко