Ухвала суду № 31138455, 14.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1616/5023/12

Номер провадження 22-ц/786/1830/2013 Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко С.А.

Доповідач Антонов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

14 травня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Антонова В.М.,

суддів: Кузнєцової О.Ю., Мартєва С.Ю.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Полтавабудінвест» та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2013 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Полтавабудінвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про участь у фонді фінансування будівництва,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останнього заборгованість за договором про участь у фонді фінансування будівництва №04-123 від 22 січня 2008 року у розмірі 54 800,00 грн., 20 922,33 грн. пені, 6 144,68 грн. індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 3 809,49 грн., процент за користування чужими коштами у сумі 10461,17 грн., 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу та 952,08 судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, 22 січня 2008 року між сторонами укладено договір №04-123 про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до якого ОСОБА_1 передав управителю у довірчу власність кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування. За довірителем закріплено об'єкт інвестування - квартира проектний АДРЕСА_1. Після введення об'єкта будівництва в експлуатацію і проведення остаточних вимірів БТІ, загальна площа квартири НОМЕР_1 становить 92,0 кв.м., а отже виникла необхідність провести остаточні розрахунки та сплатити вартість додаткових квадратних метрів. З інформацією стосовно необхідності остаточного розрахунку відповідач був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис, проте своїх зобов'язань він не виконав.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2013 року позов ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 04 - 123 про участь у фонді фінансування будівництва - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» суму основного боргу за Договором в сумі 54 800,00 грн., пеню в розмірі 8 494,00 грн., індекс інфляції - 1 918,00 грн., 3% річних - 1 678,23 грн. та судові витрати - 710,00 грн., а всього 67 600,14 грн.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Позивач ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, нарахованого індексу інфляції та 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення про повне стягнення заявлених сум.

Зазначає, що районний суд в порушення принципу диспозитивності застосував строк позовної давності при обчисленні суми пені, оскільки відповідної заяви з боку відповідача не надходило.

Також вказує, що ОСОБА_1 отримав рахунок на проведення остаточних розрахунів 23 лютого 2010 року, тому обчислення трьох відсотків річних та індексу інфляції мало відбуватися починаючи з 12 березня 2010 року - дати коли скінчився строк дійсності вказаного рахунку.

Рішення в апеляційному порядку також оскаржила представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2, яка посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вказує, що відповідач вніс на рахунок управителя повну оплату вимірних одиниць, а тому його зобов'язання є виконаними. Зазначає, що з приводу вказаного питання вже є рішення суду, яке набрало законної сили.

Посилається на те, що якщо навіть припустити наявність невиконаного зобов'язання, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин правові наслідки прострочення грошового зобов'язання, оскільки така форма цивільної відповідальності не передбачена главою ЦК України, яка регулює відносини з управління майном.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про їх відхилення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22 січня 2008 року між ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» та ОСОБА_1 укладено договір №04-123 про участь у фонді фінансування будівництва /а.с.12-19/.

За умовами вказаного договору ОСОБА_1 на підставі повного визнання ним Правил Фонду Фінансування будівництва створеного ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» фонду фінансування будівництва типу «А» задля фінансування, спорудження забудовником багатоповерхового житлового будинку з прибудованими приміщеннями, об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, передає управителю у довірчу власність кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а Управитель приймає кошти на рахунок ФФБ у довірче управління для фінансування спорудження зазначеного у цьому договорі об'єкту будівництва.

Згідно свідоцтва №04-123-01 Про участь у Фонді Фінансування будівництва від 29 січня 2008 року за ОСОБА_1 закріплюється об'єкт інвестування, а саме квартира, що складається з 3-х кімнат, проектний НОМЕР_1, поверх 8-й, загальною проектною площею - 81,04 кв.м. /а.с.20/.

За даним свідоцтвом за відповідачем було закріплено 81,04 кв. м. вимірних одиниць об'єкту інвестування.

Згідно картки обліку виконання договору про участь у фонді фінансування будівництва довіритель сплатив 301 468,80 грн. за закріплені за ним квадратні метри /а.с.31/.

Разом з тим, за даними БТІ загальна площа квартири під номером НОМЕР_1, що була закріплена за ОСОБА_1 склала 92 кв.м., таким чином відповідач був зобов'язаний провести остаточні розрахунки і сплатити вартість додаткової площі., а саме, 10,96 кв.м. про що він був попереджений та поставив свій підпис в журналі ознайомлення з інформацією стосовно необхідності остаточного розрахунку.

Умови договору № 04-123 від 22 січня 2008 року визначали, що довіритель зобов'язаний після введення об'єкта будівництва в експлуатацію здійснити остаточні розрахунки за даними БТІ на умовах Правил ФФБ та (при необхідності) оформити, за власний рахунок, нотаріально посвідчену Довіреність на замовлення та отримання документів про право власності на квартиру у відповідних службах міста (п.п.7 п. 2.2.1).

Правилами Фонду Фінансування будівництва №4 Виду «А» у п.5.3.4. пп. 2, передбачено, що у разі, якщо фактична загальна площа Об'єкта фінансування більша, ніж загальна площа за проектом і ця різниця становить більше 0,5 кв.м., то Довіритель вносить до ФФБ кошти в сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць Об'єкта інвестування, на яку збільшилась загальна площа Об'єкта інвестування за поточною ціною вимірної одиниці Об'єкта інвестування.

Нормами Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється після введення будинку в експлуатацію за даними БТІ.

Отже, за вказаних обставин, місцевий суд прийшов до вірного висновку про порушення ОСОБА_1 умов договору, оскільки він не сплатив в повному розмірі кошти за фактичну площу квартири.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 щодо безпідставного нарахування заборгованості за договором, оскільки ОСОБА_1 здійснив повний розрахунок за вимірні одиниці, ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права та намаганні здійснити переоцінку доказів.

Крім того, статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3. договору визначено, що за несвоєчасне внесення коштів до ФФБ у відповідності з графіком внесення коштів ( за сумами або строками) довіритель на вимогу управителя повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Норма ст.624 ЦК України передбачає, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З урахуванням цитованих норм, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, 3-х відсотків річних та індексу інфляції.

Доводи апеляційних скарг, як позивача, так і представника відповідача не спростовують правильності висновків районного суду в цій частині.

За змістом норми ст.635 ЦК України нарахування інфляційний втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 щодо безпідставного застосування до спірних правовідносин наслідків прострочення грошового зобов'язання - є неспроможними, оскільки правова природа суми боргу, який є грошовим зобов'язанням, не має правового значення в даному випадку.

Посилання товариства на те, що суд першої інстанції необґрунтовано здійснив нарахування індексу інфляції та трьох відсотків річних починаючи з 16 квітня 2011 року, оскільки відповідача було поінформовано про необхідність здійснення у п'ятнадцятиденний термін повного розрахунку за квадратні метри ще 23 лютого 2010 року, - не підтверджені належними та допустимими доказами. З наданої до позовної заяви копії з інформації стосовно необхідності остаточного розрахунку не вбачається дата повідомлення відповідача. а в матеріалах справи наявний рахунок, датований лише 06 квітням 2011 року.

Доводи щодо безпідставного застосування строку позовної давності також не мають правового значення.

За змістом частин третьої - п'ятої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 січня 2013 року № 10-70/0/4-13 згідно з частиною третьою і четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, заперечення представника відповідача проти позовних вимог під час дебатів (тобто до постановлення рішення суду) з посиланням на сплив позовної давності вірно розцінене судом як належна заява про застосування позовної давності.

Отже, суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Також встановлено, що ТОВ «ІК «Полтавабудінвест» при подачі апеляційної скарги не оплатило її судовим збором.

Згідно п.п. 8 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, що діяла на момент вчинення процесуальної дії, за апеляційну скаргу на рішення суду ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином із позивача на користь держави належить стягнути 476,05 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Полтавабудінвест» - відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2013 року - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК «Полтавабудінвест»на користь держави 476,05 грн. судового збору /Реквізити: отримувач УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код банку отримувача 831019, розрахунковий рахунок 31217206780002, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.М. Антонов

СУДДІ: /підпис/ С.Ю. Мартєв /підпис/ О.Ю. Кузнєцова

ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області В.М. Антонов