Постанова № 31138205, 30.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року (12 год. 03 хв.)Справа № 808/3794/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.,

за участю:

представника позивача: Благодіра Р.В.,

представників відповідача: Крючек К.В., Прусс Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 №0000690024 та №0000700024

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 №0000690024 та №0000700024.

Ухвалою суду від 11.04.2013 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3794/13-а, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 23.04.2013. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.04.2013.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 30.04.2013 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, з підстав зазначених у позовній заяві. Зазначає, що при проведенні перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС не встановила факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також, перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних. Висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість у розмірі завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2012 року на загальну суму ПДВ 95 099 грн. та завищення заявленої за січень 2013 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 95 099 грн. спростовуються наданими позивачем первинними документами та даними бухгалтерського обліку, а тому є незаконними. Вважає податкові повідомлення - рішення від 28.03.2013 №0000690024 та №0000700024 протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що за матеріалами проведених перевірок встановлено, що ВАТ «Запоріжсталь» до додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року та до складу податкового кредиту грудня 2012 року включено податкову накладну №548/1 від 30.11.2012 на суму ПДВ 18 178 грн. 22 коп., яка надійшла в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки, від Концерна «Міські теплові мережі». По господарській операції ТОВ «Альта-Груп» з ВАТ «Запоріжсталь» не підтверджується поставка продукції. ТОВ «Альта-Груп» (контрагент позивача) відсутнє за місцем реєстрації, та не надало документів по взаємовідносинам з ВАТ «Запоріжсталь». Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 14.1.181, п.14.1 ст.14. п.44.1 ст.44, п.198.1. п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.3, ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2012 року на загальну суму ПДВ - 95 099 грн. ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, в період часу з 21.02.2013 по 19.03.2013 фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання правомірності нарахування ВАТ «Запоріжсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2012 року, за результатом якої складено акт №138/24-2/00191230 від 19.03.2013 (далі - акт перевірки №138).

Актом перевірки встановлено порушення: п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14. п.44.1 ст. 44, п.198.1. п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, ст.200, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29.12.2010 за № 1402/18697, в результаті чого ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2012 року на загальну суму ПДВ - 95 099 грн.

28.03.2013 на підставі акту документальної перевірки №138, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000690024, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 95 099 грн.

19.03.2013 фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року ВАТ «Запоріжсталь», за результатом якої складено акт №139/24-0/00191230 від 19.03.2013 (далі - акт перевірки №139).

Встановлені даною перевіркою факти повністю співпадають з фактичними обставинами, викладеними у акті перевірки №138 щодо формування показників податкового кредиту та від'ємного значення за грудень 2012 року у сумі 95 099 грн.

Так, перевіркою встановлені порушення п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14. п.44.1 ст. 44, п.198.1. п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, ст.200, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29.12.2010 за №1402/18697, в результаті чого ВАТ «Запоріжсталь» завищено заявлену за січень 2013 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 95 099 грн.

28.03.2013 на підставі акту перевірки №139 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000700024, згідно якого ВАТ «Запоріжсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року в розмірі 95 099 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 47 549 грн. 50 коп.

Підприємство не здійснювало оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень за процедурою адміністративного оскарження передбаченою ст.56 Податкового кодексу України та звернулось з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо включення до податкового кредиту грудня 2012 року податкової накладної, яка надійшла в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Запоріжсталь» до податкового кредиту грудня 2012 року включено податкову накладну незареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних від Концерна «Міські теплові мережі» на загальну суму ПДВ 18 178 грн. Так, ВАТ «Запоріжсталь» до Додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та до складу податкового кредиту грудня 2012 року включено податкову накладну №548/1 від 30.11.2012, яка надійшла в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки, на суму ПДВ 18 178,22 грн. від Концерна «Міські теплові мережі». Акт приймання - передачі теплової енергії складено 30.11.2012.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Виняток із цього загального правила встановлено абз. 11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до абзацу 3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як свідчить витяг з Єдиного реєстру податкових накладних Концерн «Міські теплові мережі» 07.12.2012 зареєстрував податкову накладну №548/1 від 30.11.2012.

При цьому, оскільки постачальником порядок реєстрації податкової накладної від 30.11.2012 в Єдиному реєстрі податкових накладних було порушено (а саме не вірно вказано номер філії в порядковому номері) ВАТ «Запоріжсталь» разом з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2012 року було подано додаток 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» та копії первинних документів по такій операції.

Крім того, посадовими особами відповідача в актах перевірки зазначається, що у разі порушення постачальником порядку реєстрації податкових накладних платник податку-покупець має право на включення сум за такими податковими накладними до податкового кредиту виключно у тому звітному періоді, в якому постачальником допущено порушення порядку їх реєстрації.

Відповідно до абзацу 7 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Тобто, у даному випадку, податкова накладна, яка виписана 30.11.2012, повинна бути зареєстрована постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.12.2012.

Отже, порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної від 30.11.2012 відбулося у грудні 2012 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно було включено податкову накладну №548/1 від 30.11.2012 до складу податкового кредиту грудня 2012 року, яка надійшла в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Альта-Груп».

Перевіркою встановлено, що в порушення приписів Податкового кодексу України позивачем до податкового кредиту грудня 2012 року включено операції з придбання м'яса від ТОВ «Альта-Груп» на загальну суму ПДВ 76 921 грн., по якому не підтверджується поставка згідно з наступним:

Згідно договору поставки №20/2012/1759 від 04.09.2012, укладеного між ТОВ «Альта-Груп» (постачальник) та ВАТ «Запоріжсталь» (покупець): постачальник зобов'язаний поставити, а покупець - на умовах договору прийняти та сплатити за товар, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якого вказано в специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Дата виготовлення товару, який постачається по цьому договору, не раніш 3 кв. 2012 року Якість товару повинна відповідати ГОСТу, ДСТУ, ТУ, вказаному в специфікації наведених в п. 1.1, цього договору. Підтвердженням якості продукції з боку Постачальника є сертифікат якості, якісне посвідчення або інший документ встановленого зразку, підтвердження якості товару який постачається по цьому договору. Постачальник відвантажує товар в адресу покупця автомобільним транспортом. Транспортні витрати сплачує Покупець. Перелік товарносупровідних документів: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна. В транспортній накладній повинно бути вказано кому належить товар, а також заслання на номер цього договору. Всі вказані документи надаються не пізніш 3-х банківських днів з моменту поставки. Постачання товару здійснюється протягом 15 днів з моменту направлення Постачальнику письмового замовлення Покупця підписаного вповноваженою довіреністю особою. Постачання товару здійснюється на умовах EXW, склад Постачальника, відповідно до «Інкотермс-2000».

Як встановлено матеріалами справи, в ході перевірки позивачем перевіряючим було надано повний обсяг первинних бухгалтерських документів, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення товару, які свідчать про дійсність вчинених операцій.

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі обов'язкові реквізити.

Підставою для висновку податкового органу про відсутність поставки ТОВ «Альта-Груп» продукції на ВАТ «Запоріжсталь» стало те, що у ветеринарному свідоцтві БРД-00 №591393 від |03.12.2012 та ветеринарних довідках В №4475367 від 10.12.2012 В №4475369 від 18.12.2012, В №4475370 від 24.12.2012, які видані офіційним лікарем Вільнянської РДЛВМ Шкабарнею Є.Є., і в посвідченнях про якість виробником продукції зазначено ТОВ «Агропром-2010».

Так, відповідно до листа Вільнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 21.03.2013 зазначені вище ветеринарне свідоцтво та ветеринарні довідки видані офіційним лікарем Вільнянської РДЛВМ Шкабарнею Є.Є., який обслуговує забійне підприємство ТОВ «Агропром- 2010». М'ясо належало ТОВ «Альта-Груп» і після проведення ветеринарно-санітарної експертизи було направлено до ВТК ВАТ «Запоріжсталь». Замовлення на проведення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і продуктів забою та оплату адміністративних послуг здійснило ТОВ «Альта-Груп».

Згідно з ст.1 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 N2498-ХІІ, ветеринарна довідка - разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень;

ветеринарні документи - документи дозвільного характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів.

Відповідно до п.2.3 Порядку видачі ветеринарних документів, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 N85, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2009 за N519/16535, ветеринарні документи дійсні для пред'явлення до відправлення протягом 5 днів і до кінця транспортування й строків реалізації товарів при дотриманні умов зберігання та правил перевезення.

Пунктами 3.1, 3.2 зазначеного Порядку, визначено, що посадова особа при видачі ветеринарного документа засвідчує тільки те, у чому особисто переконана, або те, що підтверджується іншими ветеринарними документами встановленої форми, виданими ветеринарними фахівцями, що мають право на оформлення цих документів. При відправленні товарів чи при переміщенні тварин автомобільним транспортом ветеринарний документ передається водію (експедитору) як додаток до товарно-транспортних документів з подальшою передачею його одержувачу в пункті призначення.

Отже, ветеринарні документи підтверджують лише ветеринарно-санітарний стан, якість та безпечність продуктів тваринного походження та є дійсними до кінця транспортування й строків реалізації товару.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Оскільки, відповідна помилка не є суттєвою і виходячи із принципу «превалювання суті над формою», закріпленого у ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд вважає, що підприємство позивача належно враховувало дані первинних документів у своєму обліку.

Зазначена позиція зазначається й у листі ВАСУ від 02.06.2011 №742/11/13-11 відповідно до якого, для цілей обчислення податків економічний зміст операцій важливіший за їх форму.

Отже відсутність в документах окремих реквізитів, а так само незначні помилки у їх оформленні, не можуть бути достатнім підтвердженням того, що господарська операція не здійснювалася.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1. п.201.4., п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

При цьому, пунктом 201.8 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених ст.184 Податкового кодексу України.

При проведенні перевірки податковою не встановлено факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства. Також перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що податковий кредит сформовано позивачем згідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.200.1 - п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума від'ємного значення, як розрахункова величина, може бути сформована невірно виключно у разі наявності порушення при формуванні податкового кредиту.

Враховуючи наведене вище, сума від'ємного значення податку на додану вартість сформована позивачем правомірно та згідно до вимог Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірні рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2013 №0000690024 та №0000700024, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби від 28.03.2013 №0000690024 та №0000700024.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (вул.Південне шосе, буд.72, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) судовий збір у розмірі 1 426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 49 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий