Постанова № 31137984, 05.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 р. Справа № 804/2516/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретаріБринза О.В. за участю представників: від позивача - від відповідача - Аржанухін В.Л. (дов. у справі); Вюнченко О.А. (дов. у справі); розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПИЛИП.С-ТАРА" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПИЛИП.С -ТАРА» (далі ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА») подало адміністративний позов до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетовської області Державної податкової служби (далі Нікопольська ОДПІ), у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 28.08.2012 року №0001441520; відшкодувати судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за результатами перевірки позивача Нікопольська ОДПІ дійшла невірного висновку щодо відсутності у ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» в червні 2012 року права на податковий кредит з ПДВ в сумі 15 000 грн. за операціями з придбанням товарів (робіт, послуг) у «ДВК №10, оскільки такий висновок не ґрунтується на даних первинного податкового обліку ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» - податкових накладних, що фактично є в наявності у підприємства. ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України не було порушено, а висновки акту Нікоопольської ОДПІ №850/152.36595688 від 06.08.2012 року є невірними і такими, що ґрунтуються на припущеннях; реєстр отриманих накладних ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» заповнений вірно, без помилок. Крім того, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0001441520 від 28.08.2012 року не належним чином вручене, а саме: було надіслане на адресу ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» не рекомендованим, а цінним пріоритетним листом з описом, що порушенням визначеного п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України порядку надсилання документів на адресу платника податків.

Ухвалою суду від 18.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/2516/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2013р.

04.03.2013 року до суду надійшло клопотання ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням директора та юрисконсульта у відрядженні.

05.03.2013 року до суду надійшло клопотання представника Нікопольської ОДПІ про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю часу для надання обґрунтованих заперечень.

Судовий розгляд справи відкладався на 14.03.2013 року, 18.03.2013 року, 26.03.2013 року.

14.03.2013 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача на адміністративний позов, в яких зазначено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за червень 2012 року податкову накладну №56 від 05.06.2012 року на суму ПДВ 15 000,00 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та підприємством не подано відповідну заяву зі скаргою на контрагента. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яке є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Позивачем не було надано вищезазначену скаргу. Таким чином ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» в порушення вимог абз. 10 пункту 201.10 ст.201 ПК України включено до податкового кредиту червня 2012 року податкову накладну від 05.06.2012 року не зареєстровану в ЄРПН.

В судовому засіданні 23.03.2013 року представник відповідача заявив суду клопотання про усунення від представництва інтересів ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» в Дніпропетровському окружному адміністративному суді як представника позивача за довіреністю ОСОБА_6, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

Представник позивача ОСОБА_6 заперечував проти заявленого клопотання та подав письмові заперечення.

Суд вирішив на місці про не допуск до участі в справі в якості представника позивача ОСОБА_6 та відклав судовий розгляд справи на 05.04.2013 року з метою надання можливості позивачу направити належного представника.

Судовий розгляд справи відкладено на 05.04.2013 року.

Новий представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю «ПИЛИП.С-ТАРА» зареєстроване розпорядженням виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 07.08.2009 року та перебуває на обліку в Нікопольській ОДПІ Дніпропетровської області.

06.08.2012 року працівником відповідача на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: податкової декларації з податку н додану вартість за червень 2012 року ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА», за наслідками якої складено акт перевірки №850/152.36595688 від 06.08.2012 року.

В акті зафіксовано, що в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року задекларовано податкове зобов'язання у сумі 86 628 грн. (р. 9 декларації), податковий кредит у сумі 70 040 грн. (р. 17 декларації), сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет 16 588 грн. (р. 25 декларації). В ході перевірки правильності складання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» за червень 2012 року, було встановлено, що одна податкова накладна по підприємству «ДВК №10», яка включена до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2012 року, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу Податкового кодексу України підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних(№56 від 05.06.2012 року). За даним Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що контрагентом ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» - ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10» не зареєстровано податкову накладну з вищевказаним номером на суму ПДВ 15 000 грн., а позивачем, в свою чергу, не подано до податкової декларації за звітний податковий (червень 2012 року) заяву із скаргою на ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10».

Як встановлено судом, в акті перевірки зазначено навпаки, що позивач не зареєстрував податкову накладну, а ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10» не подало заяву зі скаргою, що є помилковим і не відповідає дійсності.

За договором купівлі-продажу №Г від 01.04.2012 року ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10» було продавцем, а позивач покупцем. Податкова накладна №56 від 05.06.2012 року виписана продавцем - ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10», а тому й ним остання повинна була реєструватись в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, дані камеральні перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2012 року, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 15 000 грн. Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2012 року №0001441520, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» за платежем податок на додану вартість на суму 18 750,00 грн. (за основним платежем - 15 000 грн., за штрафними санкціями - 3 750 грн.).

Не погоджуючись з висновками Нікопольської ОДПІ за результатами здійсненої камеральної перевірки ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» звернулося до ДПС у Дніпропетровській області зі скаргою (вих.. №1409/3 від 14.09.2012 року) про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2012 року №0001441520.

Рішенням від 16.11.2012 року №28737/10/10-014 ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 28.08.2012 року №0001441520 залишено без змін, а скарга товариства - без задоволення.

Рішення ДПС у Дніпропетровській області було оскаржене товариством шляхом подання повторної скарги до ДПС України, яка своїм рішенням вд 08.01.2013 року №85/6/10-2115 залишено податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 28.08.2012 року №0001441520 без змін, а повторну скаргу ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» - без задоволення.

Позивач вважає висновки Нікопольської ОДПІ за результатами здійсненої камеральної перевірки товариства, а також рішення ДПС у Дніпропетровській області наслідками розгляду первинної скарги ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» невірними, а прийняте Нікопольською ОДПІ 28.08.2012 року у відношенні ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» податкове повідомлення-рішення №0001441520 - неправомірним, через що звернувся з даним позовом до суду.

Як вже зазначалось вище, на виконання умов договору ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10» поставлено товар (двері металеві в кількості 142,85714 кв.м. ціна за одиницю складає 630 грн. 65 коп. з ПДВ всього на суму 90 000 грн. та виписано податкову накладну №56 від 05.06.2012 на загальну суму 90 000,00грн., у т.ч . ПДВ - 15 000,00 грн.

У податковому обліку підприємства ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» ПДВ в сумі 15 000,00 грн. було віднесено до складу податкового кредиту та включено до реєстру отриманих податкових накладних, які відповідають даним декларації з ПДВ за червень 2012 року.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що вищезазначена податкова накладна №56 від 05.06.2012 року на загальну суму 90 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 15 000,00 грн., яка виписана підприємству ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» та включена ним до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2012 року, не зареєстрована ДП «Підприємство Дар'ївської виправної колонії №10» в Єдиному реєстрі податкових накладних, а позивачем не подано до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на контрагента.

Дані обставини позивачем не заперечуються і підтверджуються документально.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке:

поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. ( п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно п.11 Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Враховуючи те, що податкова накладна №56 від 05.06.2012 року на суму 90 000 грн. та ПДВ 15 000 грн. виписана контрагентом позивача після 01.01.2012 року, то остання підлягає включенню до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено, що податкова накладна №56 від 05.06.2012 року отримана позивачем не включена до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Пункт 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України зазначає, які дії повинен вчинити платник податків, якщо останній отримав від свого контрагента податкову накладну, яка не включена до Єдиного державного реєстру податкових накладних, а саме: подати заяву із скаргою на такого постачальника до якої додати товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, диспозиція п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює альтернативність документів, які платник податків повинен додати до своєї заяви із скаргою на постачальника товарів/послуг, а саме: або додати товарні чеки або інших розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг; або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що він скористався наданим йому правом подання одночасно з декларацією по податку на додану вартість за березень 2012 року скарги на свого постачальника - ДП «Підприємство Дарївської виправної колонії №10», яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач зробив висновок, що в порушення п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України підприємством ТОВ «ПИЛИП.С -ТАРА» завищено суму податкового кредиту за червень 2012 року у розмірі 15 000,00 грн.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, зокрема, щодо неповідомлення про наявність порушень оформлення податкової накладної з боку контрагента, чим позбавило його права на подання уточнюючих розрахунків, то слід звернути увагу, що за вказаною нормою закону передбачено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що в даному випадку йдеться мова про наявність розбіжностей у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що надається платниками податків податковому органу в електронному вигляді одночасно з подачею декларації по податку на додану вартість, який позивач помилково ототожнює з Єдиним реєстром податкових накладних.

Водночас, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою лише для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Посилання позивача на порушення податковим органом вимог щодо надіслання податкового повідомлення-рішення не приймається до уваги, оскільки податкове повідомлення-рішення було вчасно надіслано на адресу позивача пріоритетним поштовим відправленням, що є одним з видів термінових відправлень поряд із рекомендованим листом. Також, ця обставина не є підставою, передбаченою законом, для визнання оскаржуваного рішення неправомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене та зважаючи на наявність обставин, з якими законодавець пов'язує підстави відсутності права у платника податків - покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, висновки акту перевірки відповідають дійсності і є обґрунтованими, а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 28.08.2012 року №0001441520 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПИЛИП.С-ТАРА» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2013 року

Суддя С.В. Ніколайчук