№ 245/133/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2013 року Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач, станом на 31.01.2013 року має заборгованість - 24717,82 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 24717,82 грн. за кредитним договором № б/н від 26.05.2006 року, а також судові витрати у розмірі 247,18 грн. судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні, що будо призначено на 13.05.2013 року не з'явився, надав суду заяву, згідно якої на позовних вимогах наполягав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував і просив справу розглянути без його присутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому не з'явився, що будо призначено на 13.05.2013 року, надав суду заяву, згідно якої позов визнав у повному обсязі та просив розстрочити суму стягнення на 12 місяців, справу розглянути за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього Кодексу. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.05.2006 року, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до п.п.1.1. та п.1.2. умов та правил надання банківських послуг, дані умови та правила надання банківських послуг визначають умови на яких ПАТ КБ «ПриватБанк» пропонує клієнтам платіжні карти, а також інші банківські послуги, вказані в заяві та в пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена заява підписується клієнтом, і таким чином, клієнт виражає свою згоду, заява разом з пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає укладений договір про надання банківських послуг.
Дані умови регулюють відносини між банком та клієнтом по відкриттю та обслуговуванню карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, вказаних в заяві.
При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п. 9.12. умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач, станом на 31.01.2013 року має заборгованість - 24717,82 грн., яка складається з наступного: 4843,61 грн. - заборгованість за кредитом; 18220,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1153,23 грн. - штраф (процентна складова).
Задовольняючи позов суд керується наступними нормами матеріального права :
У відповідно сті зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,
зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит….
За ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.8.6 умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів з будь-якого грошового зобов'язання, передбаченого даним договором більше чим на 120 днів, клієнт зобов'язаний уплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Позикодавець, на підставі ч.1 ст. 1048 ЦК України, має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або
законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Як вбачається з заяви про видачу платіжної картки від 26.05.2006 року, відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 5000,00 грн. Таким чином, банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі. Однак, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконує.
У відповідності до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, можливість застосування якої до кредитних правовідносин між позивачем і відповідачем зумовлено ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу, визначає обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити за неї проценти. При цьому ч. 3 ст. 1049 Кодексу встановлює, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, яка позичалась, на банківський рахунок позикодавця.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), а не тільки для позивача. Позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав належним чином, а відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Аналізуючи матеріали справи та наведені норми закону, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24717 грн. 82 коп.
Відповідно до статті 216 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Враховуючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, норму закону, що надає право судові на розстрочення виконання рішення суду, співвідношення суми отриманих кредитних коштів та суми нарахованих процентів за користування кредитом, штрафу та пені, що стягуються за судовим рішенням, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати суми заборгованості в розмірі 24717 (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 82 коп. за кредитним договором № б/н від 26.05.2006 року рівними частинами на протязі 12 місяців.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України та стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 18 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 623, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 10, 11, 60, 88, 130, 169, 174, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що розташоване за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 МФО № 305299, заборгованість в розмірі 24717 (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 82 коп. за кредитним договором № б/н від 26.05.2006 року виплату якої розстрочити на дванадцять місяців, тобто з виплатою кожного місяця суми заборгованості в сумі 2059,81 грн. (дві тисячі п'ятдесят дев'ять грн.. 81 коп.) на протязі 11 (одинадцяти) місяців, а в 12 (дванадцятому) місяці 2059,91 грн. (дві тисячі п'ятдесят дев'ять грн.. 91 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що розташоване за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО № 305299, сплачені судові витрати у розмірі 247 (двісті сорок сім) грн. 18 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.В. Дехта
13.05.2013
Судове рішення № 31136325, Старобешівський районний суд Донецької області було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 245/133/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: