Ухвала суду № 31135288, 23.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 129269/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання - Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року у справі за позовом Тернопільської об»єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2012 року Тернопільська об»єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль» про стягнення коштів з рахунків в банках та готівки, що належить платнику податків, в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1530,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік в якості платника податків у Тернопільській ОДПІ Тернопільської області ДПС, а тому зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. За відповідачем, станом на 24.05.2012 року, рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1530,00 грн., по узгоджених грошових зобов'язаннях, донарахованих за результатами перевірок платника податків. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до п. 20.1 статті 20. пунктів 95.1. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України просив стягнути кошти в сумі 1530,00 грн. за рахунок готівки, що належить відповідачу, та з рахунків у банках, обслуговуючих ТзОВ «Продторг-Тернопіль», у рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року позов задоволено. Стягнуто з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль», кошти у розмірі податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. на р/р 31118009700002, код платежу 11021000, код отримувача 37977726, УДКСУ у м. Тернополі Тернопільської обл.,МФО 838012.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по її суті.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Продторг-Тернопіль» 21.04.2009 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.05.2012 року (а. с. 6-7). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Тернопільській ОДПІ Тернопільської області ДПС (яка є правонаступником Тернопільської ОДПІ) згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 27.06.2012 року №2815. має відкриті рахунки в банківських установах (а. с. 26-27).

Відповідно до довідки від 25.05.2012 року про наявність податкового боргу по ТзОВ «Продторг-Тернопіль» за відповідачем станом на 24.05.2012 року рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1530.00 грн. (а. с. 8), що підтверджується також зворотним боком облікової картки особового рахунку платника за 2010-2012 роки (а. с. 19-21).

Судом першої інстанції також було встановлено, що податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, визначених у таких податкових повідомленнях-рішеннях Тернопільської ОДПІ: № 0103501501/0/78966 від 29.12.2009 року на суму 170.00 грн.. № 0005401501 від 14.11.2011 року на суму 340.00 грн.. № 0006341501 від 08.12.2011 року на суму 1020,00 грн., прийнятих на підставі акту №12164/15-01/36467800 від 21.12.2009 року «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток», актів камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 8069/15-01/36467800 від 04.11.2011 року та № 8841/15-01/36467800 від 24.11.2011 року відповідно. Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені ТзОВ «Продторг-Тернопіль» поштовим зв'язком та вручені відповідачу відповідно 31.12.2009 року. 28.11.2011 року, 12.12.2011 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 11-18) у встановленому законом порядку не оскаржені. Узгодженні суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу Тернопільською ОДПІ було надіслано ТзОВ «Продторг-Тернопіль» податкові вимоги № 1/167 від 19.01.2010 року. № 2/316 від 18.02.2010 року (а. с. 9-10), проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем.

Тому, перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до своїх неспростовних висновків і переконання з огляду на наступне:

- відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року, № 1251-XII з наступними змінами та доповненнями (чинного до 31.12.2010 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

- згідно із абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року. № 2181-111 із змінами і доповненнями (чинного до

31.12.2010 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181- III), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протяггом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження;

- підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочав процедуру адміністративного оскарження;

- пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36. пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк;

- як передбачено п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, на підставі системного аналізу норм законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено те, що податковий борг відповідача з податку на прибуток виник внаслідок несплати сум грошових зобов'язань, донарахованих за результатами перевірок податковим органом, оскільки податкові повідомлення-рішення у встановленому законом порядку оскаржені не були, а тому зазначені в них суми грошових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ та пунктом 57.3 статті 57 ПК України.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Колегія суддів вважає, що апелянтом не було надано жодних доказів про сплату податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, відтак відсутні усі підстави для задоволення вимог зазначених в доводах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого з поданих документальних доказів і оцінюваних обставин по справі переконливо доведено не було.

Отже, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-Тернопіль»- залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 року у справі № 2а-2483/12/1970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Улицький В.З.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 29.04.2013 року