Рішення № 31135079, 29.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4960/13 29.04.13 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

Про стягнення 13 799,62 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Дудуц О.В., довіреність № 08-03-29/495-12 від 28.11.2012

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - відповідач) про стягнення 13 799,62 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № К833-064/08/СТ від 17.04.2008р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 13 799,62 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 20.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4960/13 та призначено розгляд на 05.04.2013 р.

01.04.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

05.04.2013р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

05.04.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Позивач підтримав заявлене клопотання.

Суд задовольнив клопотання відповідача, у зв'язку з чим відклав розгляд справи на 29.04.2013р.

08.04.2013р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.

29.04.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2008р. між ВАТ «НАСК «Оранта» (далі - позивач) та Вишневським В.О., як страхувальником, було укладено договір страхування № К833-064/08/СТ, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Шкода Октавіа», державний номерний знак СА 3331 АР, який в подальшому було пролонговано.

18.08.2011 в м. Харкові сталася ДТП за участю транспортного засобу «Шкода Октавіа», державний номерний знак СА 3331 АР, під керуванням Вишневського В.О. та транспортного засобу «КАМАЗ-43101», державний номерний знак АХ 5194 ВК, під керуванням Зеніна І.В.

Згідно полісу № ВЕ/6404680 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак СА 3331 АР, була застрахована ПрАТ «СК «Перша».

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова № 2018/3-5168/11/18 від 28.10.2011р., встановлено вину гр. Зеніна І.В. у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № СА3331АР 26.08-4 від 26.08.2011р. про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Шкода Октавіа», державний номерний знак СА 3331 АР, внаслідок ДТП склав 3 799,62 грн., які були сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 001546 від 05.12.2011р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач у своєму позові, просив суд стягнути з відповідача 13 799,62 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

29.04.2013р. у судовому засіданні судом, згідно відзиву відповідача поданого через канцелярію суду, було встановлено, що позивачем під час визначення розміру позовних вимог не було враховано фізичний знос пошкодженого автомобіля «Шкода Октавіа», державний номерний знак СА 3331 АР, не враховано франшизу встановлену полісом № ВЕ/6404680 та не враховано франшизу, визначену за договором страхування № К833-064/08/СТ від 17.04.2008р.

Суд частково погодився з запереченнями відповідача, в частині не врахування франшизи у розмірі 510,00 грн., визначеної полісом № ВЕ/6404680, а також в частині не врахуванням фізичного зносу автомобіля, коефіцієнт якого встановлено звітом № СА3331АР 26.08-4 від 26.08.2011р., але який не було прийнято до уваги позивачем під час виплати страхового відшкодування, про що свідчить розрахунок суми страхового відшкодування від 23.11.2011р.

Щодо заперечень відповідача про не врахування франшизи у розмірі 432,20 грн., яку визначено за договором страхування № К833-064/08/СТ від 17.04.2008р., то вони спростовуються тим же розрахунком суми страхового відшкодування від 23.11.2011р., в якому вказано про вирахування вищевказаної договірної франшизи.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (код ЄДРПОУ 20782312, адреса: 03118, м. Київ, пр. Червонозоряний 150) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) 10 171 (десять тисяч сто сімдесят одну) грн. 22 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 17 коп. - судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 13.05.2013р.)

Суддя Мельник В.І.