Рішення № 31134187, 30.04.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/390/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосад М. Д.

при секретарі Скаб'як В.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом у суд до ОСОБА_2 про визнання протиправними дій водія автоперевізника у ненаданні послуги по безоплатному перевезенні пільгової категорії пасажирів та стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн., покликаючись на слідуючі обставини.

Позивач являється інвалідом війни третьої групи та відповідно до ст.13 п.7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на безоплатний проїзд у громадському транспорті.

04.12.2012 року в період часу з 17.00 год. по 18.00 год. він, користуючись послугами з перевезень пасажирів автоперевізника „Червоноградське АТП 14628", зайшов у маршрутне таксі марки жовтого кольору на автобусному маршруті №3 на зупинці "навпроти міліції " в м. Червонограді та пред'явив водію маршрутного автобуса посвідчення пільговика, на що останній йому у грубій формі безпідставно відмовив у наданні безоплатних послуг з перевезення, мотивуючи це тим, що в автобусі уже є два пасажири пільгової категорії. Водій вимагав від позивача оплати за проїзд у транспорті, а після відмови останнього, виганяв із салону автобуса. Своїми діями водій створив конфліктну ситуацію, під час якої порушив громадський порядок, образив його честь і гідність. Вважає, що такими діями відповідача йому завдано моральних страждань, розмір яких він оцінює в 2000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив, зазначив, шо діями відповідача йому завдано також і матеріальної шкоди яку він оцінює в 472.77 грн. на підтвердження чого надав суду копії квитанцій на оплату медикаментів.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. В заперечення позовних вимог додатково пояснив, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. В позові просить відмовити .

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як інвалід війни, що стверджується копією посвідчення, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення м. Червонограда Львівській області №085126.

Відповідач працював водієм у Товаристві з додатковою відповідальністю „Червоноградське автотранспортне підприємство 14628", яке здійснює пасажирські автоперевезення в м. Червонограді, в тому числі на автобусному маршруті №3

Підставою звернення ОСОБА_3 до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди послужило те, що 04.12.2012 року він мав намір скористатись послугами по перевезенню пасажирів на автобусному маршруті №3. На зупинці, яка розташована навпроти головного входу у Червоноградське МВ ГУМВСУ у Львівській області, він зайшов у маршрутне таксі №3 жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить авто перевізнику Червоноградське АТП №14628. При заході у салон транспортного засобу він повідомив, що має право на безкоштовний проїзд та пред'явив посвідчення про те, що він відноситься до пільгової категорії громадян. Однак водій автобуса відмовився здійснити безкоштовне перевезення, став вимагати оплатити за проїзд або залишити автобус, так як пільгові місця в салоні були зайняті та безпідставно висловлювався в сторону позивача нецензурними словами.

Довідкою №164 від 12.03.2013 року стверджується, те що відповідач - ОСОБА_2 дійсно працював в ТзДВ «Червоноградське АТП 14628» на посаді водія. 28.02.2013 року звільнений із займаної посади.

Відповідно до ст.13 п.7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач - ОСОБА_1 має право на безоплатний проїзд у громадському транспорті.

Згідно із ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;у приниженні честі та гідності фізичної особи а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду покладається на особу (в тому числі юридичну), винну у спричиненні моральної шкоди.

Як встановлено судом, в ході конфлікту між водієм маршрутного таксі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перший висловлювався в сторону позивача нецензурною лайкою, неправомірно виганяв позивача з маршрутного таксі чим завдав йому моральної шкоди. Посилання відповідача на те, що своїми діями жодної моральної чи матеріальної шкоди позивачу не завдано, спростовуються матеріалами справи та матеріалами справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності (Справа №459/95/13-п) за ст.173 КУпАП, а саме згідно постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 11.01.2013 року, вбачається, що ОСОБА_2 04.12.2012 року близько 17-18 год. керуючи автомобілем маршрутного таксі, №3, д.н.з. НОМЕР_1 в м Червонограді Львівської області, виражався в сторону пасажира - ОСОБА_1, який являється інвалідом ІІІ-ї групи і має право на пільговий проїзд, нецензурними словами, виганяв з автобуса, вимагав гроші за проїзд. Його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП «Дрібне хуліганство», та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 (п'ятдесят одну) грн.

З огляду на це суд прийшов до висновку, що такими неправомірними діями ОСОБА_1 завдано моральної шкоди.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер заподіяної позивачу шкоди, глибину фізичних та душевних страждань позивача, а також вимоги розумності та справедливості, тому, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн. є завищеними і не відповідають дійсним обставинам справи.

Що стосується вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, суд прийшов до наступного.

В обґрунтування заявленої матеріальної шкоди, ОСОБА_1 надав суду копії квитанцій на придбання медикаментів на загальну суму 472.77 грн.. Однак, жодного підтвердження, що останні буди придбані для лікування від неправомірних дій ОСОБА_2 суду не надано. Згідно поданих копій медичної картки ОСОБА_1, останній уже тривалий час перебуває на лікуванні з діагнозом: Цукровий діабет середнього ступеня важкості. З огляду на це відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_2 та проходженням ОСОБА_1 лікування від цукрового діабету.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до остаточного висновку, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 209 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПІН:НОМЕР_2, проживає: с.Двірці, Сокальського р-ну, Львівської області в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ПІН: НОМЕР_3, проживає: АДРЕСА_1 - 300 (триста) гривень моральної шкоди.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок: одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок №31218206700019, код платежу -2203000.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: М. Д. Новосад