Рішення № 31133537, 07.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2013 р.Справа № 922/1066/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд", с. Вільхуватка про стягнення 1692233,34 грн. за участю представників сторін:

позивача - Жаров П.В.

відповідача - Рудь С.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 450 743, 85 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договорам № 26/05-2010 від 26.05.2010 року, № 02/06-2010 від 01.06.2010 року, № 26/06-2010 від 24.06.2010 року та № 01/03-2011 від 01.03.2011 року. Позов обґрунтований ст.ст. 174, 180, 193, 199 ГК України та інш. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

26.04.2013 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, долучає їх до матеріалів справи.

07.05.2013 року до господарського суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви в яких він просить суд стягнути з відповідача 1578950,58 грн. заборгованості, з яких: 1450743,85 грн. основний борг, 83542,81 грн. 3% річних та 44663,92 грн. інфляційні. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

07.05.2013 року до господарського суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви в яких він просить суд стягнути з відповідача 1692233,34 грн. заборгованості, з яких: 1450743,85 грн. основний борг, 83542,81 грн. 3% річних, 44663,92 грн. інфляційні та 113282,76 грн. пені. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

07.05.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема посилається на те, що акти виконаних робіт не містять підпису уповноваженої особи відповідача, а містять підпис схожий на підпис Лук'янова М.В., який обіймав посаду головного інженеру, однак не мав повноважень на підписання актів. Також зазначає, що у відповідача не має оригіналів актів виконаних робіт, оскільки колишній директор Сурманідзе О.А. при звільненні не передав їх наступному директору.

Суд, дослідивши відзив, долучає його до матеріалів справи.

07.05.2013 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судової комплексної почеркознавчо-технічної експертизи на вирішення якої винести наступні питання: яким чином виконаний підпис у графі "Подпись заказчика" у спірних актах (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?; чи виконано підпис у графі "Подпись заказчика" у спірних актах самим громадянином Сурманідзе О.А. або іншою особою? яким способом нанесений відтиск печатки ТОВ "УМ "Аерошляхбуд" на актах виконаних робіт?

Суд, дослідивши клопотання, долучає його до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача та вказував на його недоцільність.

Представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, відмовляє в задоволенні клопотання про призначення експертизи як необґрунтованого, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, спірні акти виконаних робіт містять в собі підпис особи та печатку підприємства відповідача. Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Як встановлено судом, відповідач частково оплачував проведені позивачем роботи і тим самим підтвердив факт виконання робіт.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання про проведення експертизи. Проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 Договору № 26/05-2010 від 26.05.2010 року (далі - Договір 1), Позивач зобов'язався виконати роботи по розробці ґрунту з вантаженням на автомобілі - самоскиди, транспортувати ґрунт в межах розташування об'єкту, а також виконання інших механізованих робіт з використанням транспортних засобів і будівельних машин та механізмів, а Відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту підписання Сторонами актів виконаних робіт, визначених п.2.9. Договору № 26/05-2010 від 26.05.2010 року.

Згідно п. 2.9 договору Відповідач зобов'язаний оплатити виконані роботи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивач протягом 2-х календарних днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Сторонами були підписані акти виконаних робіт: Акт приймання виконаних робіт № 1 за червень 2010 р. на суму 1 880 700, 00 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 3 за липень 2010 року на суму 988035,60 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 6 за серпень 2010 р. на суму 1012327,80 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 8 за вересень 2010 р. на суму 566216,40 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 10 за жовтень 2010 р. на суму 483540,60 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 12 за березень 2011 р. на суму 805501,38 гривень.

Загалом Позивачем були виконані роботи на суму 5736321,78 грн.

Відповідач виконав свої зобов'язання частково, сплативши за виконані Позивачем роботи суму в розмірі 5329590,68 гривень, внаслідок чого станом на 07.03.2013 року виникла заборгованість яка складає 406731,10 грн.

Відповідно до п.1 Договору № 02/06-2010 від 01.06.2010 року (далі - Договір 2), Позивач зобов'язався виконати роботи з поливу і механізованого прибирання доріг, тротуарів, смуг, майданчиків та інших споруд, а також виконання інших механізованих робіт на об'єктах Замовника (Відповідача), а Відповідач зобов'язався сплачувати виконані роботи щомісяця на підставі підписаного акта приймання виконаних робіт, визначених п.2.9. Договору № 02/06-2010 від 01.06.2010 року.

Сторонами були підписані наступні акти виконаних робіт: Акт приймання виконаних робіт № 2 за червень 2010 р. на суму 180 000, 00 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 4 за липень 2010 р. на суму 180 000, 00 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 7 за серпень 2010 р. на суму 180 000, 00 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 9 за вересень 2010 р. на суму 180 000, 00 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 11 за жовтень 2010 р. на суму 180 000, 00 гривень.

Загалом Позивач виконав роботи на суму 900000,00 грн.

Згідно з п. 2.10. Договору 2, оплата за виконані роботи проводиться Відповідачем протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту підписання Сторонами актів приймання виконаних робіт.

Відповідач виконав свої зобов'язання частково, сплативши за виконані Позивачем роботи суму в розмірі 605000,00 гривень, внаслідок чого станом на 07.03.2013 року виникла заборгованість яка складає 295000,00 грн.

Відповідно до п.1 Договору № 24/06-2010 від 24.06.2010 року (далі - Договір 3), Позивач зобов'язався виконати роботи по розробці ґрунту з вантаженням на автомобілі - самоскиди, транспортувати ґрунт в межах розташування об'єкту, а також виконання інших механізованих робіт з використанням транспортних засобів і будівельних машин та механізмів, а Відповідач зобов'язався сплачувати виконані роботи щомісяця на підставі підписаного акта приймання виконаних робіт, визначених п.2.9. Договору № 24/06-2010 від 24.06.2010 року.

Сторонами був підписаний Акт приймання виконаних робіт № 5 за липень 2010р. на суму 2 334 342,40 гривень.

Таким чином, Позивач виконав роботи на загальну суму 2 334 342, 40 гривень.

Згідно з п. 2.10. Договору 3, оплата за виконані роботи проводиться Відповідачем протягом 2- х (двох) банківських днів з моменту підписання Сторонами актів приймання виконаних робіт.

Відповідач виконав свої зобов'язання частково, сплативши за виконані Позивачем роботи суму в розмірі 2100000,00 гривень, внаслідок чого станом на 07.03.2013 року виникла заборгованість яка складає 234342,40 грн.

Відповідно до п.1 Договору № 01/03-2011 від 01.03.2011 року (далі - Договір 4), Позивач зобов'язався виконати роботи по розробці ґрунту з вантаженням на автомобілі - самоскиди, транспортувати ґрунт в межах розташування об'єкту, а також виконання інших механізованих робіт з використанням транспортних засобів і будівельних машин та механізмів, а Відповідач зобов'язався сплачувати виконані роботи щомісяця на підставі підписаного акта приймання виконаних робіт, визначених п.2.8. Договору № 01/03-2011 від 01.03.2011 року.

Сторонами були підписані наступні акти виконаних робіт: Акт приймання виконаних робіт № 1 за квітень 2011р. на суму 171 606, 83 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 2 за квітень 2011р. на суму 222740, 35 гривень; Акт приймання виконаних робіт № 3 за травень 2011р. на суму 120 323,17 гривень.

Таким чином, Позивач виконав роботи на загальну суму 514 670,35 гривень.

Згідно з п. 2.9. Договору 4, оплата за виконані роботи проводиться Відповідачем протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту підписання Сторонами актів приймання виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість яка складає 514670,35 грн.

Загалом заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 07.03.2013 року становить 1450743,85 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.4 зазначених договорів, за недотримання строків оплати, визначених у п. 2.9 договорів, відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахування положень зазначених норм законодавства, проте пеня нарахована на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних. Отже, суд дійшов висновку що з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача пеня у розмірі 107724,18 грн. за період прострочення з 07.09.2012 року по 07.03.2013 року за 181 день прострочення.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 83542,81 грн. три відсотки річних та 44663,92 грн. інфляційних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 686 674,76 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління механізації "Аерошляхбуд" (63212, Харківська область, Нововодалазький район, с. Ольховатка, вул. 2-й Лиман, код ЄДР 33481985, р/р 26005996105950 в ПАТ "ПУМБ" м. Харкова, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 11, код ЄДР 22633154, р/р 26007001058713 в ХФ ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670) - 1450743,85 грн. основного боргу, 83542,81 грн. 3% річних, 44663,92 грн. інфляційних, 107724,18 грн. пені та 33733,49 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 08 травня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.