Постанова № 31129631, 11.05.2013, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1423/7015/2012

Центральний районний суд м. Миколаєва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2013

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Парнак М.Ю.

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

позивача ОСОБА_1

до

відповідача Адміністративна комісія Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради,

суть позову про оспорювання постанови №232 від 23.02.2012 р., -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про оспорювання постанови №232 від 23.02.2012 р., якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на підставі частини 1 статті 152 КУпАП за порушення Правил благоустрою у місті Миколаєві, що полягало у складанні протягом тривалого часу без дозволу будівельного матеріалу на прилеглій до будинку 8 по вулиці Шевченка у місті Миколаєві території.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що в дійсності притягнення її до адміністративної відповідальності є пов`язаним із її спором із сусідами щодо використання прибьудинкової території.

При цьому вона не заперечувала, що дійсно складала каміння на вказаній у постанові території без відповідного дозволу, але на час розгляду справи каміння є вкраденим.

Позивачка також вказувала, що раніше вже притягалась до адміністративної відповідальності за те ж саме порушення.

Представник відповідача під час судового розгляду справи вважала позов таким, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову - законною та обгрутованою.

Після вислуховування позивача та перевірки матеріалів справи суд дійшов такого.

Оскаржуваною постановою встановлено, що позивач станом на 13 лютого 2012 року в порушення встановленого порядку складала будівельний матеріал на прибудинковій території без відповідного дозволу.

Такі дії позивача кваліфіковані за частиною 1 статті 152 КУпАП та за їх вчинення на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

При перевірці цієї постанови суд виходе з вимог частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої перевіряє лише, чи винесена вона:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В зв'язку із цим суд відзначає, що доказів протилежного позивачем не наведено та суду не надано.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач:

· діяв у межах наданих йому повноважень щодо притягнення винних до адміністративної відповідальності.

· діяв обґрунтовано. Так, відповідач у межах його компетенції встановив факт вчинення адміністративного правопорушення; цей факт по суті позивачкою не заперечується та матеріалами справи не спростовується. .

Самі ж по собі пояснення позивача під час розгляду справи у суді не можуть бути покладені в основу рішення по суті справи, адже вони здебільшого не мають юридичного значення.

Так, посилання позивачки про наявність конфлікту з іншими особами не мають юридичного значення, адже на кваліфікацію її дій не впливають.

Посилання позивачки про крадіжку каміння після 13 лютого 2012 року не мають відношення до справи.

Посилання позивачки про те, що раніше вона притягалась до адміністративної відповідальності, є юридично некоректними. Так, вчинюване нею порушення є триваючим, отже - воно є закінченим з моменту його виявлення. Таким чином, порушення, за яке позивачка раніше притягалась до відповідальності, є закінченим з моменту її притягнення до адміністративної відповідальності; цією постановою ж вона притягнута до відповідальності за наступні дії.

До того ж, відповідач інших вимог діючого законодавства не порушував та кваліфікував дії позивача вірно та обрав йому вид та міру адміністративного стягнення в межах санкції, що передбачена відповідною статтею КУпАП.

Отже, підстави для задоволення позову є відсутніми.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову - відмовити. .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=

Дата документу 11.05.2013