Рішення № 31128047, 13.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.13р. Справа № 904/2677/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпропластавтомат", с. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес", с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 288 011 грн. 08 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Cироткін О.О., довір. від 08.04.13р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпропластавтомат" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес" (далі - відповідач) суму 277 751,66 грн. основного боргу, 8 549,02 грн. пені, 1 710,40 грн. 3% річних, а всього суму 288 011,08 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 43 від 01.10.12р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, яка була направлена на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернута до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.10.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 43 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник приймає на себе обов'язки виготовити та поставити покупцю вироби з поліетилену (далі - товар). Найменування, специфічні особливості і кількість виробів вказуються у Специфікаціях - додатках, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 Договору).

Згідно п.6.2 Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість виробів в порядку, передбаченому Договорм (специфікаціями); прийняти вироби за кількістю та якістю.

На виконання умов Договору позивач виготовив та поставив відповідачу товар на загальну суму 329 439,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с. 12-14).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами розділу 3 Договору оплата здійснюється з відстрочкою платежу строком 30 календарних днів з моменту поставки готових виробів. Форма оплати - безготівковий розрахунок. У випадку, якщо покупець не здійснивши погашення заборгованості за попередніми поставками, сплачує аванс за наступні поставки, продавець має право зарахувати аванс в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару виконав частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 277 751,66 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за 4 квартал 2012 року (а.с.15).

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодекс України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі п.7.2 Договору та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 8 549, 02 грн. за період з 26.12.12 р. по 22.03.13 р. та, за цей же період, 3% річних у розмірі 1 710, 40 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.2).

Перевіривши нарахування позивача суд визнає їх правомірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес" (52071, Дніпропетровська обл., с. Дослідне, вул. Яснополянська, буд. 4; ЄДРПОУ 32495188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Дніпропластавтомат" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд.122; ЄДРПОУ 31614302) суму 277 751,66 грн. (двісті сімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят одна грн. 66 коп.) основного боргу, 8 549,02 грн. (вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять грн. 02 коп.), 1 710, 40 грн. (одна тисяча сімсот десять грн. 40 коп.) 3% річних, 5 760, 23 грн. (п'ять тисяч сімсот шістдесят грн. 23 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 08.05.2013р.