Постанова № 31128014, 29.04.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року № 2а-9537/12/1370

11 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Степанюк Т.В.

з участю:

представника позивача Кравчук П.І.

представник відповідача Різник Л.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" до Перемишлянського відділення Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкових-повідомлень рішень.

Обставини справи.

Позивач, комунальне підприємство "Перемишлянитеплоенерго", звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000361600 та №0000351600 прийнятих 03.10.2012р. відповідачем, Перемишлянським відділенням Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем своєчасно сплачувалися самостійно задекларовані зобов'язання, однак податковий орган сплачені суми коштів зарахував не у відповідності до визначеного позивачем у платіжних дорученнях призначення, через що застосовані штрафні санкції у визначених в податкових повідомленнях-рішеннях сумах є необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що покликання податкового органу в обґрунтування правомірності свого рішення на наявність у позивача податкового боргу на момент внесення ним платежів за деклараціями, і, як наслідок - зарахування цих платежів в рахунок погашення податкового боргу, є неправомірним, оскільки узгоджені податкові зобов'язання за період з 01.01.2008 року до початку періоду, що перевірявся, а в подальшому до моменту звернення до суду, позивачем погашалися вчасно та в повному обсязі. З врахуванням строків давності стягнення податкової заборгованості позивач вважає, що податковим органом не доведено факту наявності податкового боргу на момент внесення платежів за деклараціями і зарахування їх в рахунок погашення боргу. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог ПК України, оскільки узгоджені податкові зобов'язання позивачем були погашені вчасно та в повному обсязі.

Представник позивача зазначив, що Львівським окружним адміністративним судом неодноразово задовольнялись позови КП «Перемишлянитеплоенерго» до ДПІ у Перемишлянському районі про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірок попередніх періодів, що додатково підтверджує відсутність податкового боргу.

Також представником позивача наголошувалось, що податковий орган вправі застосовувати штраф до платника податку у випадку сплати суми грошового зобов'язання з затримкою сплати, проте не вправі застосовувати штраф в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до того, що позивач має тривалий борг перед бюджетами, який погашається по мірі надходження коштів із зарахуванням їх в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Таким чином, КП «Перемишлянитеплоенерго» декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість, однак сплачувало цей податок із запізненням, за що до нього застосовано штрафну санкцію. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

Перемишлянським відділенням Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість КП «Перемишлянитеплоенерго» на предмет своєчасності сплати ПДВ за період з грудня 2010 року по лютий 2012 року, про що 03.10.2012 року складено акт №0000351600 (т.1 а.с.6-8).

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000361600, яким за затримку сплати податку на додану вартість застосована штрафна санкція у розмірі 155 966,65 грн. (т.1 а.с.9), що становить 20 % від податкового боргу, та податкове повідомлення-рішення № 0000351600, яким за затримку сплати податку на додану вартість застосована штрафна санкція у розмірі 15509,50 грн. (т.1 а.с.13), що становить 10 % від податкового боргу.

Підставою прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є викладені у вказаному акті перевірки висновки про порушення позивачем п.57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті сум самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до акта перевірки, перевіркою охоплено період грудень 2010 року - лютий 2012 року.

З матеріалів справи судом встановлено сплату позивачем по наведених у розрахунках деклараціях (т.1 а.с.10-12,14):

- згідно платіжних доручень № № 201 та 202 від 28.01.2011 року та від 31.01.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за грудень 2010 року у повному обсязі в розмірі 77 905 грн.

- згідно платіжних доручень № № 257 та 267 від 25.02.2011 року та від 01.03.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за січень 2011 року у повному обсязі в розмірі 38 402 грн.

- згідно платіжного доручення № 317 від 24.03.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за лютий 2011 року у повному обсязі в розмірі 40 797 грн.

- згідно платіжних доручень № 364 від 21.04.2011 року та № 369 від 27.04.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за березень 2011 року у повному обсязі в розмірі 41 060 грн.

- згідно платіжного доручення № 401 від 19.05.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за квітень 2011 року у повному обсязі в розмірі 17 877 грн.

- згідно платіжних доручень № 431 від 10.06.2011 та № 432 від 10.06.2011 року та № 444 від 22.06.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за травень 2011 року у повному обсязі в розмірі 84 069 грн.

- згідно платіжного доручення № 462 від 20.07.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за червень 2011 року у повному обсязі в розмірі 41 грн.

- згідно платіжного доручення № 500 від 25.08.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за липень 2011 року у повному обсязі в розмірі 448 грн.

- згідно платіжного доручення № 531 від 20.09.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за серпень 2011 року у повному обсязі в розмірі 128 грн.

- згідно платіжного доручення № 572 від 26.10.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за вересень 2011 року у повному обсязі в розмірі 178 грн.

- згідно платіжних доручень № 578 від 31.10.2011 року та № 635 від 28.11.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за жовтень 2011 року у повному обсязі в розмірі 34 546 грн.

- згідно платіжного доручення № 686 від 27.12.2011 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за листопад 2011 року у повному обсязі в розмірі 140 148 грн.

- згідно платіжного доручення № 726 від 27.01.2012 року КП «Перемишлянитеплоенерго» ПДВ згідно декларації за грудень 2011 року у повному обсязі в розмірі 73 826 грн.

- згідно платіжного доручення № 784 від 22.02.2012 року КП «Перемишлянитеплоенерго» було оплачено ПДВ згідно декларації за січень 2012 року у повному обсязі в розмірі 171 605 грн.

- згідно платіжних доручень № 840 від 16.03.2012 року та № 877 від 28.03.2012 року КП «Перемишлянитеплоенерго» було оплачено ПДВ згідно декларації за лютий 2012 року у повному обсязі в розмірі 245 218 грн. (т.1 а.с.15-19, 28-33, т.2 а.с.14-16).

Таким чином, самостійно узгоджені податкові зобов'язання за перевірений відповідачем період були погашені КП «Перемишлянитеплоенерго» вчасно та в повному обсязі.

В обґрунтування правомірності свого рішення податковий орган покликається на наявність у позивача податкового боргу на момент внесення позивачем платежів за деклараціями грудня 2010 року - лютого 2012 року, і, як наслідок - зарахування цих платежів в рахунок погашення податкового боргу.

Суд погоджується із доводами позивача, що відповідачем не доведено наявності податкового боргу у КП «Перемишлянитеплоенерго» та зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача не зміг вказати дату та підставу виникнення податкового боргу платника податків КП «Перемишлянитеплоенерго», будь-яких доказів вжиття заходів до стягнення такого боргу також не надано.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як зазначено у листі ВАС України від 10.02.2011 року N 203/11/13-1, позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу.

В судовому засіданні представником позивача приведено дані про самостійне визначення та сплату податкових зобов'язань КП «Перемишлянитеплоенерго» за період з 01.01.2008 року, згідно яких податковий борг КП «Перемишлянитеплоенерго» перед бюджетами відсутній (а.с.153-154)..

З наданих відповідачем на вимогу суду облікових карток (т.1 а.с.92-115, 123-139, 164-250, т.2 а.с.1-10) судом встановлено, що за період з січня 2008 року позивачем самостійно визначено та оплачено податкове зобов'язання із ПДВ в сумі 3 688 грн. з переплатою, лютого 2008 року - 46 768 грн., березня 2008 року - 30 834 грн. з переплатою, квітня 2008 року - 38 435 грн., травня - від'ємне значення, червня 2008 року - 1 151 грн. з переплатою, липня 2008 року - від'ємне значення, серпня 2008 року - 782 грн., вересня 2008 року - 707 грн., жовтня 2008 року - від'ємне значення, листопада 2008 року - 11 044 грн. з переплатою, грудня 2008 року - 34 036 грн. з переплатою, січня 2009 року - 32 125 грн. з переплатою, лютого 2009 року - 29 370 грн. з переплатою, березня 2009 року - 56 175 грн. з переплатою, квітня 2009 року - 29 238 грн. з переплатою, травня 2009 року - 1 199 грн. з переплатою, червня 2009 року - від'ємне значення, липня 2009 року - 406 грн., серпня 2009 року - від'ємне значення, вересня 2009 року - від'ємне значення, жовтня 2009 року - 1 155 грн. з переплатою, листопада 2009 року - 5 255 грн., грудня 2009 року - 47 059 грн., січня 2010 року - 55 192 грн., лютого 2010 року - 46 419 грн., березня 2010 року - 10 779 грн., квітня 2010 року - 49 078 грн., травня 2010 року - 1 916 грн., червня 2010 року - 155 грн., липня 2010 року - 403 грн., серпня 2010 року - 91 грн., вересня 2010 року - 451 грн., жовтня 2010 оку - 8 864 грн., листопада 2010 року - 13 735 грн., грудня 2010 року - 77 905 грн., січня 2011 року - 38 402 грн., лютого 2011 року - 40 797 грн., березня 2011 року - 41 060 грн., квітня 2011 року - 17 877 грн., травня 2011 року - 84 069 грн., червня 2011 року - 41 грн., липня 2011 року - 448 грн., серпня 2011 року - 128 грн., вересня 2011 року - 187 грн., жовтня 2011 року - 34 546 грн., листопада 2011 року - 140 148 грн., грудня 2011 року - 73 826 грн., січня 2012 рок - 171 605 грн., лютого 2012 року - 245 218 грн., березня 2012 року - 234 187 грн., квітня 2012 року - 110 072 грн., травня 2012 року - 16 558 грн., червня 2012 року - 1 254 грн., липня 2012 року - 102 грн., серпня 2012 року - 742 грн., вересня 2012 року - 2 770 грн., жовтня 2012 року - 21 912 грн., листопада 2012 року - 51 080 грн.

Суд зазначає, що представником відповідача не оспорювався факт внесення саме таких сум у відповідні періоди, доказів зворотного суду не представлено.

Таким чином, щонайменше за 1 095 днів до періоду, що перевірявся податковим органом, тобто в межах строків стягнення податкового боргу, у платника податку був відсутній такий борг, у зв'язку з чим зарахування платежів в порядку п. 9 ст. 87 ПК України в рахунок погашення податкового боргу, наявність якого не доведена, є неправомірним.

Окрім цього, суд приймає до уваги покликання представника позивача на наявність судових рішень у справах за позовами КП «Перемишлянитеплоенерго» до ДПІ у Перемишлянському районі про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірок попередніх періодів, як такі, що додатково підтверджують відсутність податкового боргу (т.1 а.с.44-90).

Зокрема постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року у справі № 2а-2317/08/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі № 39762/09, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001481521/0 від 17.04.2008 року, № 0002001521/0 від 23.05.2008 року, № 0000012321/0 від 10.01.2008 року, 0000681521/0 від 04.03.2008 року, 0003401521/0 від 16.07.2008 року, 0003401521/1 від 11.08.2008 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року у справі № 2а-5276/09/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2012 року у справі № 5097/10/9104, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000361521/0 від 27.01.2009 року, № 0000351521/0 від 27.01.2009 року, № 00001441521/0 від 22.04.2009 року, № 00001341521/0 від 20.03.2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року у справі № 2а-11733/10/1370 скасовано податкове повідомлення-рішення 0000701600/0 від 11.11.2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року у справі № 2а-762/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 року у справі № 48944/11/9104, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000811600/0 від 24.12.2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 року у справі № 2а-10147/11/1370 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000301600 від 30.08.2011 року.

Проте з витребуваних у відповідача облікових карток (т.1 а.с.92-115, 123-139, 164-250, т.2 а.с.1-10) судом встановлено, що суми визначені у вищенаведених скасованих судом податкових повідомленнях-рішеннях відповідачем з облікових карток позивача не виключені, і погашення таких сум відповідач здійснював за рахунок коштів, що надходили від позивача в оплату задекларованих податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно із стаття 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до п. 4.1.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - III від 21.12.2000р. (далі Закон №2181), діючого до 01.01.2011р., платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1. ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно п.4.1.4 ст.4 цього закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітної (податкового) місяця.

Згідно з п.4.1.5. ст.4 Закону №2181 якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційні (банківський) день.

Разом з тим, пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкової боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону

Відтак, законодавством України не передбачалося застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №358/13/13-09 від 17.03.09 р., та підтримана Верховним Судом України.

Оскільки внаслідок зміни відповідачем призначень платежів, визначених позивачем у платіжних дорученнях, сплачені позивачем кошти відповідач протиправно не зарахував на погашення зобов'язань позивача, це призвело до невірного визначення у акті перевірки сум, щодо яких позивачем допущено затримку у сплаті понад встановлені законом терміни та призвело до безпідставного визначення розміру штрафних санкцій згідно прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, викладений у акті перевірки висновок відповідача про затримку позивачем сплати грошового зобов'язання. є безпідставним.

Суд окремо наголошує на тому, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 року у справі № 2а-6021/08/1370 залишено без розгляду адміністративний позов прокурора Перемишлянського району Львівської області в інтересах держави в особі ДПІ в Перемишлянському районі Львівської області до КП «Перемишлянитеплоенерго» про стягнення податкового боргу в сумі 486 686,61 грн. (.т.1 а.с.91).

Згідно мотивувальної частини ухвали, підставою для відповідного процесуального рішення стала заява представника ДПІ в Перемишлянському районі про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з не підтриманням позовних вимог, заявлених прокурором.

Зазначена суперечлива позиція податкового органу дає підстави суду стверджувати, що відповідачем не лише не вживались заходи до стягнення з КП «Перемишлянитеплоенерго» податкового боргу, якщо, на погляд відповідача, такий наявний, а й в окремих випадках заперечувався факт існування боргу.

Вищезгадані судові акти суд оцінює у відповідності із ч. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що податковим органом при проведенні перевірки КП «Перемишлянитеплоенерго» не з'ясовано належним чином, а в судовому засіданні не доведено, наявності у КП «Перемишлянитеплоенерго» податкового боргу на момент внесення ним платежів по сплаті ПДВ в досліджуваний період. Як наслідок, зарахування цих платежів в рахунок погашення податкового боргу в порядку ч. 9 ст. 87 ПК України є неправомірним.

Відповідно до пп.49.18.1. п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями №2181 від 21.12.2000р. (далі-Закон №2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

На підставі п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу України та абзацу 1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи вимоги ст.126 Податкового кодексу України суд приходить висновку, що законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно цієї норми у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п.9 ст.87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

На переконання суду, зазначені норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. п. 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ПК України).

Згідно ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено у ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до закріпленого у ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України принципу змагальності, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в силу ч.4 цієї ж статті, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані у справі.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю спростовують твердження податкового органу про несвоєчасне погашення позивачем самостійно визначених податкових зобов'язань.

Водночас, оскільки наявність у позивача податкового боргу на момент внесення ним платежів зі сплати ПДВ не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, органом державної податкової служби безпідставно зроблено висновок про порушення граничних строків сплати ПДВ та необґрунтовано застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Оскільки відповідачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1714,77 грн., такий відповідно до ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Перемишлянського відділення Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції №0000361600 та №0000351600 від 03.10.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства "Перемишлянитеплоенерго" (Львівська область м. Перемишляни, вул. галицька 26а, ЄДРПОУ 22368249) судовий збір в сумі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 77 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07.05.2013р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.