Постанова № 31127221, 29.04.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року м. Чернівці справа № 824/424/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

за участю:

представника позивача - Івановича М.І.,

представника відповідача - Зінчука П.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби до державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Кіцманська міжрайонна державна податкова інспекція Чернівецької області Державної податкової служби (далі - позивач або МДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути кошти з рахунків державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» (далі - відповідач або ДП «Лужанський експериментальний завод») у банках, що його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 137812,62 грн.

Заявою від 17.04.2013 р. позивач зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку із чим ціна позову склала 136765,43 грн.

Відповідно до змісту позову та додатків до нього позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг у сумі 136765,43 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив наступне.

Так, ДП «Лужанський експериментальний завод» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою, яку взято на податковий облік у МДПІ.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності, за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 136765,43 грн., у т.ч.: податковий борг по податку на прибуток у сумі 76358,39 грн.; податковий борг по податку на додану вартість (далі -ПДВ) у сумі 11888,79 грн.; податковий борг за платежем збір за користування радіочастотним ресурсом у сумі 3513,83 грн.; податковий борг за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн.; податковий борг за платежем податок з доходів найманих працівників у сумі 43477,16 грн.; податковий борг за платежем збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у сумі 1017,26 грн.

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Зокрема, відповідно до ст.59 ПК України представнику відповідача вручено 02.04.2012 року податкову вимогу №40 від 02.04.2012 р. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу, що обумовило звернення до суду із зазначеним позовом.

Представник відповідача суду пояснив наступне.

Так, з лютого 2011 р. ДП «Лужанський експериментальний завод» перебуває в процесі припинення господарської діяльності шляхом реорганізації, про що відомо позивачу. Всі узгодженні в податкових деклараціях податкові зобов'язання станом на 15.04.2011 р. відповідачем сплачено у повному обсязі.

Вважає, що після припинення господарської діяльності підприємства у нього не можуть виникати нові зобов'язання.

Податковий борг, який є предметом стягнення у цій справі, сформований у т.ч. на підставі податкових повідомлень-рішень прийнятих за наслідками розгляду порушень, які задокументовані актом перевірки від 06.03.2012 р., №6/233/2300/00333380. Однак, вважає, що на підставі даного акту перевірки не можна формувати доказову базу у цій справі, так як з уповноваженим органом управління заводу питання про проведення перевірки ніхто не узгоджував, уповноважені особи в перевірці участь не брали і акт не підписували, а тому вважає, що акт перевірки і пов'язані з ним похідні документи не є доказами у цій справі.

Крім цього, представник відповідача суду пояснив, що ДП «Лужанський експериментальний завод» не отримував від МДПІ податкову вимогу. Корінець податкової вимоги від 02.04.2012 р., №40, яку отримав ОСОБА_3 та який наявний у матеріалах справи не є доказом того, що відповідач отримав зазначену вимогу, так як ОСОБА_3 на момент отримання цієї вимоги не був уповноваженим представником ДП «Лужанський експериментальний завод». При цьому представник відповідача суду пояснив, що будь-яких інших податкових вимог на адресу відповідача МДПІ не направлялось, що на його думку свідчить про порушення вимог ПК України в частині обов'язковості направлення податкової вимоги по кожному платежу, по якому має місце податкова заборгованість.

Також, представник відповідача вважає, що МДПІ обрано не вірний спосіб щодо погашення податкового боргу, так як чинний ПК України для державних підприємств, які не підлягають приватизації та реорганізуються передбачає, що погашення податкового боргу відбувається в порядку ст.ст.96,98 ПК України, а не ст.95 ПК України.

У зв'язку із зазначеним представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.14.1.175., ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.п.20.1.18, п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Таким чином, МДПІ має право звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП «Лужанський експериментальний завод» є юридичною особою, яка перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно із ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р., №755-IV юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У зв'язку із відсутністю в Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення ДП «Лужанський експериментальний завод», слідує, що останнє володіє необхідною право- та дієздатністю, які надають йому можливість під власним найменуванням вступати у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання та органами державного контролю.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. При цьому, згідно із п.22.1 ст.22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Враховуючи вищезазначені приписи ПК України, а також виходячи із матеріали справи ДП «Лужанський експериментальний завод» є платником податків, який перебуває на обліку в МДПІ.

Відповідно до положень ст.67 Конституції України та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України та законами з питань митних справ.

Перебування платника податку у стані припинення підприємницької діяльності не звільняє його від обов'язку сплачувати податки, які нараховані відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо податку на прибуток.

Так, відповідно до матеріалів справи за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 76358,39 грн.

Зазначений борг утворився у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у сумі 70571,00 грн. (з них за основним платежем 70174,00 грн., за штрафними санкціями 397,00 грн.) визначеного податковим повідомленням-рішенням №000052300 від 16.03.2012 р., яке прийняте МДПІ за наслідками виїзної планової документальної перевірки ДП «Лужанський експериментальний завод» та пені у сумі 5787,39 грн., яка нарахована у зв'язку із несплатою в установлений строк грошового зобов'язання визначеного вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому суд зазначає, що оцінку законності податкового повідомлення-рішенням №000052300 від 16.03.2012 р., надавалось постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі №2а/2470/798/12 за позовом ДП «Лужанський експериментальний завод» до МДПІ про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Днем узгодження грошового зобов'язання визначеного податковим повідомлення-рішенням №000052300 від 16.03.2012 р. є день набрання законної сили постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі №2а/2470/798/12, а отже 10 календарних днів наданих відповідачу для погашення грошового зобов'язання минув.

За таких обставин, суд вважає, що податковий борг ДП «Лужанський експериментальний завод» з податку на прибуток підприємств у сумі 76358,39 грн. підлягає стягненню.

Щодо заборгованості відповідача по ПДВ.

Так, відповідно до матеріалів справи за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг з ПДВ у сумі 11888,79 грн.

Зазначений борг утворився у т.ч. у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у сумі 9258 грн. (з них за основним платежем 9356,00 грн., за штрафними санкціями 2,00 грн.) визначеного податковим повідомленням-рішенням №000062300 від 16.03.2012 р., яке прийняте МДПІ за наслідками виїзної планової документальної перевірки ДП «Лужанський експериментальний завод» та пені у сумі 628,06 грн., яка нарахована у зв'язку із несплатою в установлений строк грошового зобов'язання визначеного вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням. При цьому суд зазначає, що оцінку законності податкового повідомлення-рішенням №000062300 від 16.03.2012 р., надавалось постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі №2а/2470/798/12 за позовом ДП «Лужанський експериментальний завод», яка набрала законної сили.

Крім цього, до структури вищезазначеного боргу з ПДВ входить штрафна санкція у сумі 1020 грн., яка застосована до відповідача податковим повідомленням-рішенням від 22.10.2012 р., №0002401500 за несвоєчасне подання ним податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 р. (задокументовано актом камеральної перевірки №218/1500/00333380 від 12.10.2012 р.) та залишок штрафної санкції у сумі 982,73 грн., яка застосована до відповідача податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2012 р., №0000491500 за несвоєчасне подання ним податкової декларації з ПДВ за січень 2012 р. (задокументовано актом камеральної перевірки №253/00041/1500/00333380 від 15.03.2012 р.). Зазначені грошові зобов'язання у розумінні ПК України є узгодженими.

Виходячи із матеріалів справи, строк для сплати зазначеного податкового зобов'язання з ПДВ настав, а оскільки відповідач не сплачує таке узгоджене зобов'язання, що підтверджується карткою особового рахунку, воно визнається податковим боргом.

Щодо заборгованості відповідача за платежем збір за користування радіочастотним ресурсом.

Так, відповідно до матеріалів справи за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг за платежем збір за користування радіочастотним ресурсом у сумі 3518,83 грн.

Зазначений борг утворився у т.ч. у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у сумі 2127,92 грн. (з них за основним платежем 69,54 грн., за штрафними санкціями 2058,38 грн.) визначеного податковим повідомленням-рішенням №000082300 від 16.03.2012 р., яке прийняте МДПІ за наслідками виїзної планової документальної перевірки ДП «Лужанський експериментальний завод» та пені у сумі 30,05 грн., яка нарахована у зв'язку із несплатою в установлений строк грошового зобов'язання визначеного вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням. При цьому суд зазначає, що оцінку законності податкового повідомлення-рішенням №000082300 від 16.03.2012 р., надавалось постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі №2а/2470/798/12 за позовом ДП «Лужанський експериментальний завод», яка набрала законної сили.

Крім цього, до структури вищезазначеного боргу зі збору за користування радіочастотним ресурсом входить основний платіж з даного виду збору, який визначений поданими відповідачем до МДПІ податковими розрахунками збору з користування радіочастотним ресурсом за березень 2012 р., №9020914177 у сумі 37,87 грн. та за квітень 2012 р., №9028075457 у сумі 37,87 грн. та частина (залишок) штрафної санкції у сумі 1280,12 грн., яка застосована до відповідача податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2012 р., №0000481500 за неподання розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом за жовтень 2011 р. та січень 2012 р. (задокументовано актом камеральної перевірки №252/00040/1500 від 15.03.2012 р.). Зазначені грошові зобов'язання у розумінні ПК України є узгодженими.

Виходячи із матеріалів справи, строк для сплати зазначеного податкового зобов'язання з збору за користування радіочастотним ресурсом настав, а оскільки відповідач не сплачує таке узгоджене зобов'язання, що підтверджується карткою особового рахунку, воно визнається податковим боргом.

Щодо заборгованості відповідача за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.

Так, відповідно до матеріалів справи за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн.

Зазначений борг утворився у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у сумі 510,00 грн. визначеного податковим повідомленням-рішенням №000092300 від 16.03.2012 р., яке прийняте МДПІ за наслідками виїзної планової документальної перевірки ДП «Лужанський експериментальний завод». При цьому суд зазначає, що оцінку законності податкового повідомлення-рішенням №000092300 від 16.03.2012 р., надавалось постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі №2а/2470/798/12 за позовом ДП «Лужанський експериментальний завод», яка набрала законної сили. Зазначене грошове зобов'язання у розумінні ПК України є узгодженим.

Виходячи із матеріалів справи, строк для сплати даного податкового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції настав, а оскільки відповідач не сплачує таке узгоджене зобов'язання, що підтверджується карткою особового рахунку, воно визнається податковим боргом.

Щодо заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб.

Так, відповідно до матеріалів справи за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 43477,16 грн.

Зазначений борг утворився у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у сумі 4799,69 грн. (з них за основним платежем 3199,70 грн., за штрафними санкціями 1599,90 грн.) визначеного податковим повідомленням-рішенням №000101700 від 16.03.2012 р., яке прийняте МДПІ за наслідками виїзної планової документальної перевірки ДП «Лужанський експериментальний завод» та пені у сумі 38677,47 грн. При цьому суд зазначає, що оцінку законності податкового повідомлення-рішенням №000101700 від 16.03.2012 р., надавалось постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі №2а/2470/798/12 за позовом ДП «Лужанський експериментальний завод», яка набрала законної сили. Зазначене грошове зобов'язання у розумінні ПК України є узгодженим.

Виходячи із матеріалів справи, строк для сплати даного податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб настав, а оскільки відповідач не сплачує таке узгоджене зобов'язання, воно визнається податковим боргом.

Щодо заборгованості відповідача за платежем збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод.

Так, відповідно до матеріалів справи за ДП «Лужанський експериментальний завод» рахується податковий борг за платежем збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод у сумі 1017,26 грн.

Зазначений борг утворився у т.ч. у зв'язку із несплатою відповідачем у повному обсязі штрафної санкції у сумі 1020,00 грн. (часткова сплачена сума 2,74 грн.), яка застосована до відповідача податковим повідомленням-рішенням від 11.04.2012 р., №0001081500 за несвоєчасне подання розрахунку збору за 2011 рік (задокументовано актом камеральної перевірки №481/84/1500/00333380 від 11.04.2012 р.). Зазначене грошове зобов'язання у розумінні ПК України є узгодженим.

Виходячи із матеріалів справи, строк для сплати даного податкового зобов'язання за платежем збір за спеціальне використання поверхневих та підземних вод настав, а оскільки відповідач не сплачує таке узгоджене зобов'язання, що підтверджується карткою особового рахунку, воно визнається податковим боргом.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога про сплату податкового боргу сформована МДПІ 02.04.2012 р. за №40 та отримана відповідачем 02.04.2012 р. Дана податкова вимога є невідкликаною.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Таким чином, враховуючи дату надіслання відповідачеві податкової вимоги його податковий борг підлягає стягненню.

Щодо позиції представника відповідача відповідно до якої ДП «Лужанський експериментальний завод» не отримувало від МДПІ податкової вимоги від 02.04.2012 р. за №40, то вона спростовується матеріалами справи, а саме на корінці зазначеної вимоги вчинений запис про отримання її ОСОБА_3, який згідно довіреності від 31.01.2012 р. (нотаріально завіреної) є уповноваженою особою відповідача.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, з викладеного слідує, що МДПІ не було зобов'язано надсилати відповідачеві податкові вимоги на кожний платіж по якому виник податковий борг, якщо первинна податкова вимога не була відкликана.

Суд вважає, що у даній справі МДПІ обрано вірно спосіб захисту державних інтересів шляхом стягнення наявного податкового боргу з ДП «Лужанський експериментальний завод».

Також, суд вважає необґрунтованою позицію відповідача у справі відповідно до якої акт перевірки і пов'язані з ним похідні документи у т.ч. податкові повідомлення-рішення не є доказами у цій справі, так як це суперечить чинному законодавству України.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області Державної податкової служби про стягнення коштів з рахунків державного підприємства «Лужанський експериментальний завод» банках, що його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 136765,43 грн. - підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби до державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" (код ЄДРПОУ 00333380) у банках, які його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу у сумі 136765 (сто тридцять шість тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 43 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 30 квітня 2013 р.

Суддя О.В. Анісімов