Постанова № 31126614, 19.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 квітня 2013 року 08:30 №826/2319/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Чух О.Ю., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост»додержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 №0000052204 та від 12.02.2013 №0000042204,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 №0000052204 та від 12.02.2013 №0000042204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 29.01.2013 №155/22-40/35222388 щодо відсутності факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі», прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.02.2013 №0000042204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36 857,50 грн. та від 12.02.2013 №0000052204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 38 700,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 29.01.2013 №155/22-40/35222388 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 12.02.2013 №0000052204 та від 12.02.2013 №0000042204. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» та товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі».

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності 09.04.2013 заявили всі особи, які беруть участь у справі, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/2319/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі» за період з 01.01.2012 по 25.01.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 29 486,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 30 960,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС складено акт від 29.01.2013 №155/22-40/35222388 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 12.02.2013 №0000052204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38 700,00 грн., у тому числі: 30 960,00 грн. - основний платіж, 7 740,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 12.02.2013 №0000042204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36 857,50 грн., у тому числі: 29 486,00 грн. - основний платіж, 7 371,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПС від 29.01.2013 №155/22-40/35222388 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» та товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі» за договором від 30.06.2012 №300612.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі» (виконавець) укладений договір про створення творів та передачу виключних майнових авторських і суміжних прав на їх використання від 30.06.2012 №300612, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконувати для замовника монтаж, ретуш кольорокорекцію відеопродукції, створення комп'ютерної графіки, анімації, запис на аналогові та цифрові носії.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 30.06.2012 №300612, укладався товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» для реалізації своєї господарської діяльності, пов'язаної із виробництвом кінофільмів, відеофільмів та телевізійних програм.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копію договору від 30.06.2012 №300612 та додатки до нього; копії податкових накладних за відповідні періоди; копії актів здачі-прийняття робіт, рахунків-фактур; копії платіжних доручень на оплату послуг товариства з обмеженою відповідальністю «Айсіпі»; копії проектів рекламних матеріалів, аудіо записи рекламних роликів, що підтверджується матеріалами справи.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі», вказано на пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Айсіпі» ОСОБА_1 щодо не здійснення ним фактичної діяльності на підприємстві.

Разом з тим, сама по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор контрагента був номінальним керівником, податковим органом не подано, узгодженості дій позивача та контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва ДПС не наведено. Інформації щодо встановлення вироком суду обставин щодо фіктивності реєстрації контрагента позивача, відповідачем суду не надано.

Окрім того, під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» відповідачем не перевірявся зміст правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, виконання договірних зобов'язань, жодних доказів відсутності факту реальності господарських операцій між ними суду не надано.

Суд також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 03.12.2012 №К/9991/59241/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» та товариством з обмеженою відповідальністю «Айсіпі» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.02.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «А-Стероїд Пост» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 12.02.2013 №0000052204 та від 12.02.2013 №0000042204 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва ДПС від 12.02.2013 №0000052204 та від 12.02.2013 №0000042204.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.