Рішення № 31126045, 18.04.2013, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №250/770/13-ц

Номер провадження2/250/618/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Ус О.В.,

при секретареві судового засідання Торчинській А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника Первомайської сільської ради

Ясинуватського району Донецької області Горинцевої М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Первомайської сільської ради в особі сільського голови, третя особа: територіальна громада в собі Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про захист честі та гідності,-

В С Т А Н О В И В:

4 березня 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про захист її честі та гідності до відповідачів ОСОБА_4 та Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області та просила ОСОБА_4 на найближчій пленарній сесії після набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію у спосіб доповіді депутатами Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про невідповідність дійсності оголошеної нею інформації на засіданні сільської ради 05.10.2012 року про відсутність договору оренди на земельну ділянку та сплати орендної плати до сільського бюджету. Крім того, просила зобов'язати Первомайську сільську раду в особі сільського голови відкликати до ради інформацію - рішення від 05.10.2012 року про відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації, протокол засідання та усі витяги до нього, покласти на відповідачів солідарно судові витрати. В обґрунтування позову зазначила, що відповідач ОСОБА_4 на засіданні сільської ради повідомила депутатам про відсутність у неї укладеного договору оренди на земельну ділянку та не надходження до сільського бюджету коштів, внаслідок чого усі депутати проголосували про відмову у наданні їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку з метою набуття земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Вважає, що розповсюдження недостовірної інформації порушує її честь та гідність, є фактичним обвинуваченням її у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП або у злочині, передбаченому ст. 197-1 КК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додав, що така негативна інформація зачіпає честь та гідність позивача, оскільки така інформація швидко розповсюджується та оточуючи змінюють свою думку про неї на негативну.

Представник Первомайської сільської ради позов вважала необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. Пояснила, що протоколи засідань сільської ради не відображують пряму мову виступаючих, є стислими. Оскільки позивач не надала до ради копію зареєстрованого у відділі Держкомзему в Ясинуватському районі Донецької області договору, раді не було відомо про реєстрацію договору оренди, крім того, для належного врахування орендної плати, орендарі оплачують плату, приносять квитанції до ради, де їх обліковують. Такої інформації на день розгляду в раді не було, про наявність договору оренди рада дізналася з поданої заяви. Не заперечувала факт наявності договору оренди та сплати позивачем орендної плати за 2012 рік.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася - про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, подала суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких позивач не надала до сільської ради зареєстрований договір оренди, а, враховуючи, що право постійного користування земельною. Ділянкою виникає з моменту його реєстрації, вона була впевнена, що право оренди не виникло, орендна плата не сплачується. Крім того, зазначає, що позивач порушує умови договору оренди щодо терміну виплати орендної плати.

Суд ухвалив на підставі ч.4 ст. 169 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, з врахуванням думки представника позивача, який відповідно до ст. 224 ЦПК України не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Суд заслухав пояснення представника позивача, представника Первомайської сільської ради, дослідивши письмові докази встановив наступне.

07 вересня 2011 року між Первомайською сільською радою та ОСОБА_3 укладений договір оренди землі (арк. справи 11-13).

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Ясинуватському районі Донецької області 17 липня 2012 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 142550004001214.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Тобто, договір оренди землі від 07.09.2011 року між Первомайською сільською радою та ОСОБА_3 є укладеним з 17 липня 2012 року.

10 вересня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Первомайської сільської ради з заявою про надання їй дозволу на розробку технічної документації з землеустрою з метою набуття права власності на земельну ділянку, яку вона орендує (арк. справи 16).

22 жовтня 2012 року ОСОБА_3 отримала відповідь на заяву від 10.09.2012 р., відповідно до якої їй повідомлено, що депутати вирішили відмовити у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, залишив її в користуванні на правах оренди (арк. справи 17).

Згідно витягу з протоколу ХХVІ сесії Первомайської сільської ради VІ скликання від 05.10.2012 року з питання розгляду заяви позивача виступала ОСОБА_4, яка доповіла про звернення позивача з заявою, про місце розташування земельної ділянки та перебування її в користуванні на правах оренди. Також докладено про те, що на час розгляду питання договір оренди не укладено, орендна плата до бюджету не надходить. За результатами розгляду питання, на підставі п.1 ст.33 ЗК України, ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство", керуючись п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п."в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 21 Закону України "Про орендну плату" сільська рада вирішила відмовити позивачеві у наданні дозволу на розробку технічної документації (арк. справи 18).

Зазначене викладено у рішенні Первомайської сільської ради від 05.10.2012 року № 267-3/ ХХVІ-VІ (арк. справи 19), яке на день розгляду справи в суді є чинним.

Згідно довідки № 22 від 21 січня 2013 року орендна плата за землю ОСОБА_3 відповідно до договору оренди від 17.07.2012 року за 2012 рік сплачена 23 серпня 2012 року в розмірі 878,34 грн. (арк. справи 15).

Таким чином, на день вирішення спірного питання Первомайською сільською радою 5 жовтня 2012 року договір оренди землі між позивачем ОСОБА_3 та Первомайською сільською радою був укладеним, орендна плата внесена до сільського бюджету.

Особисті немайнові права фізичної особи відповідно до ч.2 ст. 269 ЦК України не мають економічного змісту.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.15 постанови від 27 лютого 2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що виступом відповідач ОСОБА_4 та рішенням Первомайської сільської ради порушено немайнові права позивача, а саме честь та гідність ОСОБА_3, оскільки дана інформація не завдала шкоди особистим немайновим благам позивача, не перешкоджало позивачеві здійснювати своє особисто немайнове право. Судом не встановлено, що доповідь ОСОБА_4 вчинена з метою принизити честь та гідність позивача.

В даному випадку інформація порушила майнові права позивача (право на всебічне, повне, обґрунтоване, безстороннє та неупереджене вирішення питання про надання дозволу на розробку технічної документації для подальшого отримання у власність земельної ділянки, яка перебуває у неї в оренді). На думку позивача внаслідок доповіді ОСОБА_4 було прийнято рішення ради, з яким вона не згодна. Але в той же час позивачем рішення щодо відмови у наданні доводу у розробці документації позивачем не оскаржене.

Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Посилання позивача на безпідставному обвинувачення її у скоєнні адміністративного правопорушення або кримінального злочину є припущеннями позивача та не підтверджені в судовому засіданні, оскільки не рішення сільської ради, ні витяг з протоколу сесії таких відомостей не місять.

Згідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу вимог ст.60 ЦПК України, сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та у їх задоволенні необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що судом не встановлено порушень прав позивача, які б підлягали захисту, оскільки відповідачем стосовно позивача не поширювалася інформація, що порочить її честь і гідність, її особисті (немайнові) права фактично не порушувалися.

На підставі викладеного, ст. ст. 16, 277 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 226 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Первомайської сільської ради в особі сільського голови, третя особа: територіальна громада в собі Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про захист честі та гідності відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Ус