Ухвала суду № 31125319, 08.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2013 р. м. Київ К-22093/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Кислого О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010

у справі №2-а-25201/08

за позовом Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод»

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі

про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010, позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 14.08.2008 №0002122301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач представників у судове засідання суду касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача по питанню встановлених розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів по ПДВ за березень 2008 року, за результатами якої складено акт від 05.08.2008 №3929/23-1/00375504/0100.

За висновками акта перевірки позивачем в результаті порушення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками березня 2008 року на 44959 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002122301/0 від 14.08.2008, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 67439 грн., у т.ч. основного платежу 44959 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 22480 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки відповідача про заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2008 року та донарахування податкових зобов'язань в сумі 44959 грн. зроблені за результатами опрацювання додатку №5 до декларації, без порівняння суми податкового кредиту та податкових зобов'язань платника за цей період. На користь таких висновків свідчить те, що згідно з актом позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань, викладених в скарзі генерального директора, за результатами якої складено акт від 10.04.2009 №2369/23-1/00375504, не встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 44930 грн., у т.ч. за березень 2008 року на суму 38585 грн., та зазначено про безпідставність висновків акта планової перевірки про збільшення податкових зобов'язань платника податку на додану вартість по рядку 9 Декларації з податку на додану вартість всього в сумі 44930 грн., у т.ч. за березень 2008 року 38585 грн. За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною другою ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом не доведено правомірність свого рішення, суди попередніх інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук