Постанова № 31124973, 19.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1310/13-а

19 квітня 2013 року 11год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Баханова О.Г., Юра Н.В.,

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ПП "Фірма Фармікс" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма Фармікс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.12.2012 року за №0005712342 та №0005722342.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Пояснили, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Фірма Фармікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПНВФ "Діатест" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Зазначають, що не погоджуються із висновками органу державної податкової служби, викладеними в акті за результатами вказаної перевірки, а саме, щодо порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201, п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 932,00 грн. та податку на прибуток на суму 1071,00 грн., в тому числі за ІІІ кв. 2011 року в сумі 1071,00 грн. До такого висновку відповідач дійшов, трактуючи господарські операції Приватного підприємства "Фірма Фармікс" з ПНВФ "Діатест" безтоварними та такими, що мали нереальний товарний характер.

На підставі вказаного акта перевірки 10.12.2012 року органом державної податкової служби позивачу були виставлені податкові повідомлення-рішення: №0005712342, яким відповідач збільшив грошове зобов'язання за податком на прибуток в сумі 1071,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 1071,00 грн. та №0005722342, яким відповідач збільшив грошове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 1165,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 932,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 233,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області, залишеним без змін рішенням Державної податкової служби України зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення. Позивач не погоджується з висновком відповідача та вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними з наступних підстав.

Під час перевірки органом державної податкової служби зроблений висновок щодо безпідставного віднесення ПП "Фірма Фармікс" до складу податкового кредиту суми ПДВ 932,00 грн. у серпні 2011 року та завищення валових витрат на 4658,00 грн. у ІІІ кварталі 2011 року по операції придбання ПП "Фірма Фармікс" у ТОВ ПНВФ "Діатест" реагентів. При цьому контролюючий орган посилається на акт від 03.03.2012 року за № 218/22/31633660 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ПНВФ "Діатест", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Хармарт", ПП "ОВД Трейд" з питання реальності та повноти відображення в обліку за період травень-серпень 2011 року, зокрема, встановлені під час намагання Основ'яненською міжрайонною ДПІ м.Харкова Харківської області провести зустрічну перевірку факти відсутості ТОВ ПНВФ "Діатест", ПП "Хармарт", ПП "ОВД Трейд" за юридичною адресою/фактичним місцезнаходженням, відсутності необхідної для здійснення господарської діяльності матеріально-технчної бази.

Крім того, під час проведення виїзної перевірки ПП "Фірма Фармікс" органу державної податкової служби були надані оригінали первинних документів, що підтверджують факт здійснення операції купівлі реагентів у ТОВ ПНВФ "Діатест": договір поставки реагентів № 30-2011 від 05.04.2011 року; видаткова накладна № ДА-0000018 від 08.08.2011 року на суму 5589,76 грн., в т.ч. ПДВ 931,63 грн.; податкова накладна №21 від 08.08.2011 року на суму 5589,76 грн., в т.ч. ПДВ 931,63 грн.; платіжне доручення № 2164 від 12.08.2011 року на суму 5589,76 грн. Зазначене підтверджується інформацією, що викладена в акті № 643/22-200/30398035 від 03.12.2012 року. Вважає, що операція купівлі реагентів у ТОВ ПНВФ "Діатест" підтверджується первинними документами та має реальний характер. Фактів, які б підтверджували те, що на момент здійснення господарської операції між ТОВ ПНВФ "Діатест" та ПП "Фірма Фармікс" у серпні 2011 року та оформлення первинних документів по зазначеній операції ТОВ ПНВФ "Діатест" не було зареєстровано як юридична особа або не було платником ПДВ, матеріали перевірки не містять.

Враховуючи вищенаведене, вважають висновок відповідача про заниження ПП "Фірма Фармікс" податку на прибуток внаслідок віднесення до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року суми 4658,00 грн. та про безпідставне віднесення ПП "Фірма Фармікс" до складу податкового кредиту у серпні 2011 року суми ПДВ 932,00 грн. по операції придбання ПП "Фірма Фармікс" у ТОВ ПНВФ "Діатест" реагентів безпідставним та неправомірним, відповідно, прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час проведення документальної перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства допущені позивачем. Зокрема, перевіркою ТОВ ПНВФ "Діатест" акт від 03.03.2012 року №218/22/31633660 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ПНВФ "Діатест" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Хармарт", ПП "ОВД трейд" встановлено порушення ст. 45, п. 200.15 ст. 200. ст. 215, ст. 185, ст. 203 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на суму 10300836 грн., та завищення податкового кредиту на суму 2183531 грн. Порушення пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.56 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139, п. 135.2 ст. 135 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення доходу за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на загальну суму 52463845 грн. та витрат на загальну суму 52452106 грн.

В ході проведення перевірки ПП "Фірма Фармікс" не надано актів приймання передачі виконаних робіт наданих послуг, товарно-транспортних накладних та інших документів які підтверджували здійснення господарської операції.

Таким чином, дані перевірки ТОВ ПНВФ "Діатест" свідчать про те, що правочини між ПП "Фірма Фармікс" та ТОВ ПНВФ "Діатест" здійснено без мети настання реальних наслідків. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від продавця до покупця.

Крім того, отримання і реалізація цінностей зі складу при використанні автоперевезень повинні підтверджуватися відповідними накладними на відпускання цінностей, надання послуг, податковими накладними, а також супроводжуючими документами, товарно-транспортними накладними, які для перевірки не надано. В зв'язку з не наданням документів, проведеною перевіркою, не можливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка несла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, рух грошових потоків між ПП "Фірма Фармікс" та ТОВ ПНВФ "Діатест" здійснювався без постачання товарів, тобто проводилися операції, які мають ознаки безтоварних.

Враховуючи вищевикладене в порушення вимог п.44.1 ст.44, пп. 138.1.1 п. 138.1. п. 138.2. п. 138.4, пп. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України ПП "Фірма Фармікс" занижено податок на прибуток у сумі 1071,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року в сумі 1071,00 грн. В порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198. п. 201.14. п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 932,00 грн.

Тому, податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість було збільшено позивачеві правомірно. В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Фірма Фармікс" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 22.04.1999 року (а.с.50).

З 30.11.2012 року по 03.12.2012 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проводилась позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Фірма Фармікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з Приватною науково-виробничою фірмою "Діатест" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року за результатами якої складено акт від 03.12.2012 року за №643/22-200/30398035 (а.с.9-24).

Згідно висновків акта перевірки перевіркою встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на суму 932,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1071,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011 року в сумі 1071,00 грн.

На підставі акту перевірки органом державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 10.12.2012 року №0005712342, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1071,00 грн., в тому числі за основним платежем 1071,00 грн. (а.с.7);

- від 10.12.2012 року №0005722342, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 1165,00 грн., в тому числі за основним платежем 932,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 233,00 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржував їх в адміністративному порядку.

Так, рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 15.02.2013 року № 75/100/10-210/511 про результати розгляду скарги (а.с.34-39) та рішенням Державної податкової служби України від 21.03.2013 року № 4325/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги (а.с.44-48) орган державної податкової служби:

- залишає без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 10.12.2012 року №0005722342, про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 932,00 грн. за основним платежем і 233,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), №0005712342 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1071,00 грн. за основним платежем, а скаргу приватного підприємства "Фірма Фармікс" без задоволення.

Висновки відповідача, відображені в акті перевірки, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, між ПП "Фірма Фармікс" та ПНВФ "Діатест" було укладено договір постачання № 30-2011 від 05.04.2011 року (а.с.25-27).

На виконання умов договору ПНВФ "Діатест" поставило ПП "Фірма Фармікс" товари згідно з видатковою накладною № ДА-0000018 від 08.08.2011 року на суму з ПДВ 5589,76 грн. (ПДВ - 931,63 грн.) (а.с.28).

За вказаною господарською операцією було видано податкову накладну № 21 від 08.08.2011 року на суму 5589,76 грн. (ПДВ - 931,63 грн.) (а.с.29).

В свою чергу, ПП "Фірма Фармікс" розрахувалося з ПНВФ "Діатест" за поставлений товар, згідно платіжного доручення № 2164 від 12.08.2011 року в сумі 5589,76 грн.(а.с.30).

Отримані від ПНВФ "Діатест" товари, були поставлені ПП "Фірма Фармікс" іншим суб'єктам господарювання, а саме:

Рокитнівській ЦРЛ за видатковою накладною № РН-0001436 від 10.08.2011 року на суму 816,00 грн., в т. ч. ПДВ - 80,00 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №240 від 01.08.2011 року.

Комунальному закладу "Рівненська обласна станція переливання крові" за видатковою накладною № РН-0001493 від 18.08.2011 року на суму 752,40 грн., в т. ч. ПДВ - 125,40 грн., за видатковою накладною № РН-0001799 від 30.09.2011 року на суму 5168,07 грн., в т. ч. ПДВ - 794,60 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №221 від 18.08.2011 року, за довіреністю №259 від 21.09.2011 року.

Відділу охорони здоров'я Дубенської міської ради за видатковою накладною № 1456 від 11.08.2011 року на суму 1859,84 грн., в т. ч. ПДВ - 57,66 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №185 від 11.08.2011 року.

Радивилівській районній лікарні Рівненської області за видатковою накладною № РН-0001509 від 18.08.2011 року на суму 1809,16 грн., в т. ч. ПДВ - 63,46 грн., за видатковою накладною № РН-0001656 від 09.09.2011 року на суму 3046,90 грн., в т. ч. ПДВ - 203,50 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №161 від 09.08.2011 року.

Костопільській ЦРЛ за видатковою накладною № РН-0001646 від 08.09.2011 року на суму 6110,98 грн., в т. ч. ПДВ - 407,20 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №414 від 05.09.2011 року.

Гощанській ЦРЛ за видатковою накладною № РН-0001654 від 09.09.2011 року на суму 6575,00 грн., в т. ч. ПДВ - 152,17 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №144 від 09.09.2011 року.

Млинівській ЦРЛ за видатковою накладною № РН-0001678 від 13.09.2011 року на суму 2877,65 грн., в т. ч. ПДВ - 216,81 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №271 від 13.09.2011 року.

Пологовому будинку Рівненської міської ради за видатковою накладною № РН-0001711 від 16.09.2011 року на суму 2209,81 грн., в т. ч. ПДВ - 195,55 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №272 від 09.09.2011 року.

Рівненському обласному Спецдиспансеру РЗН за видатковою накладною № РН-0001725 від 19.09.2011 року на суму 4000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 195,50 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №104 від 13.09.2011 року.

Відділу охорони здоров'я Гощанської РДА за видатковою накладною № РН-0001758 від 22.09.2011 року на суму 1053,91 грн., в т. ч. ПДВ - 41,87 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю №71 від 19.09.2011 року.

Дубровицькій ЦРЛ за видатковою накладною № РН-0001773 від 23.09.2011 року на суму 1835,00 грн., в т. ч. ПДВ - 285,00 грн. Отримання товару відбувалося за довіреністю серії ААГ №162975 від 22.09.2011 року.

ФОП ОСОБА_4 за видатковою накладною № РН-0001553 від 26.08.2011 року на суму 1506,00 грн., в т. ч. ПДВ - 251,00 грн.

Комунальному закладу "Володимирецька центральна районна лікарня" за видатковою накладною № РН-0001626 від 06.09.2011 року на суму 6374,32 грн., в т. ч. ПДВ - 140,20 грн., за видатковою накладною № РН-0001627 від 06.09.2011 року на суму 1055,70 грн., в т. ч. ПДВ - 115,85 грн.

ПП "Фірма Фармікс" реалізовувало товари, отримані від ПНВФ "Діатест" за цінами вищими від закупівельних, що свідчить про здійснення вказаних господарських операції з метою отримання прибутку.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ПНВФ "Діатест" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Стаття 234 Цивільного кодексу України визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином.

В силу положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин є оспорюваним, тобто таким, який може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентом ПНВФ "Діатест".

В силу положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу вказаної норми, випливає, що твердження Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про нікчемність правочинів між позивачем та ПНВФ "Діатест", як наслідок протиправних дій директорів вказаних підприємств, може буде обґрунтовано за умови надання вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили по факту притягнення до кримінальної відповідальності даних осіб за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній суд вважає, що висновки органу державної податкової служби про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та контрагентом ПНВФ "Діатест" є передчасними.

Щодо твердження органу державної податкової служби про безтоварність господарських операцій позивача з ПНВФ "Діатест" у зв'язку з відсутністю у вказаного контрагента необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, здійснення взаємовідносин позивача з постачальниками лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, то слід зазначити наступне.

Вказані обставини не можуть бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПНВФ "Діатест" та підставою для збільшення податкового зобов'язання позивача. Законодавство не ставить право платника податку на включення сум до валових витрат та податкового кредиту в залежність від господарських та виробничих можливостей своїх постачальників, від належного виконання всіма учасниками ланцюга постачання своїх податкових зобов'язань.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Основою для висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ ПНВФ "Діатест" слугував, в тому числі, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ПНВФ "Діатест" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП "Хармарт", ПП "ОВД Трейд" з питання реальності та повноти відображення в обліку за період травень-серпень 2011 року від 03.03.2012 року №218/22/31633660.

Як встановлено судом, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року у справі №12567/12/2070 (а.с.61-66), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року, визнано незаконними дії Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо складання акту № 218/22/31633660 від 03.03.2012 року.

Відтак, висновки органу державної податкової служби з означених питань не можна вважати законними.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечуючи проти позову, правомірність спірних податкових повідомлень-рішень не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 10.12.2012 року за №0005712342 та №0005722342 визнати протиправним та скасувати повністю.

В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протипавним та скасувати податковове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 10.12.2012 року за №0005712342.

Визнати протипавним та скасувати податковове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 10.12.2012 року за № 0005722342.

Присудити на користь позивача ПП "Фірма Фармікс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.