Рішення № 31124634, 30.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2013 р. Справа № 911/932/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», Київська область, м. Фастів

про стягнення 28773,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Сидорова О.С. (дов. № 120-08/98 від 29.12.2012 р.)

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Азот» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» (далі - відповідач) про стягнення 28773,00 грн. неустойки за договором про поставку продукції № 593-430 від 07.06.2012 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про поставку продукції, а саме п. 4.2., в частині прострочення виконання зобов'язання щодо поставки продукції, у зв'язку з чим йому нараховано неустойку у розмірі 28773,00 грн.

30.04.2013 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання вих. № б/н від 29.04.2013 р., в якому відповідач просить суд відповідно до ст. 233 ГК України зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з ТОВ НВО ФЗХМ «Червоний Жовтень» до 0,00 грн., з огляду на те, що позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження понесених збитків.

Представник позивача в судових засіданнях 05.04.2013 р. та 30.04.2013 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 05.04.2013 р. та 30.04.2013 р. не з'явився, про причини неявки в судове засідання 30.04.2013 р. відповідач суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та клопотаннями відповідача № 30 від 04.04.2013 р. про відкладення розгляду справи та б/н від 29.04.2013 р..

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив:

07.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Азот» (Покупець) було укладено договір № 593-430 про поставку продукції (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити Апарат СЕонв 2,0-2-02 (якірна мішалка, торцеве ущільнення) в комплекті з частотним перетворювачем і запасним вентилем нижнього спуску (продукція) в кількості однієї штуки за ціною 417 000,00 грн. з ПДВ за штуку.

Згідно з п. 2.2. договору загальна вартість продукції за даним договором складає 417 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 69 500,00 грн.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що з моменту підписання договору вартість продукції є твердою і зміні не підлягає.

В силу п. 3.1. договору перший платіж - передоплата - в розмірі 50% від вартості продукції за договором, покупець сплачує на протязі 10 банківських днів з моменту укладення договору.

Відповідно до п. 3.2. договору другий платіж - оплата - в розмірі 50% від вартості продукції за договором, покупець сплачує на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акта прийомки на складі постачальника перед відвантаженням продукції.

Як встановлено господарським судом, позивач належним чином та повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором № 593-430 від 07.06.2012 р. в частині оплати вартості продукції на загальну суму 417 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6370 від 12.06.2012 р. на суму 208 500,00 грн. та № 14890 від 25.12.2012 р. на суму 208 500,00 грн.

Згідно з п. 4.2. договору строк поставки продукції становить 120 календарних днів з моменту надходження 50% попередньої оплати на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.1. договору приймання продукції здійснюється на складі постачальника.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що продукція вважається зданою постачальником і прийнятою покупцем з моменту підписання акта приймання продукції уповноваженими представниками покупця і постачальника.

Господарським судом встановлено, що оскільки попередня оплата продукції була здійснена позивачем 12.06.2012 р., то відповідно до п. 4.2. договору відповідач був зобов'язаний поставити продукцію протягом 120 календарних днів, тобто до 10.10.2012 р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором № 593-430 від 07.06.2012 р., оскільки за актом приймання готової продукції відповідач здійснив поставку продукції лише 19.12.2012 р.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, проте відповідач у встановлений договором строк не здійснив поставку продукції, в зв'язку з чим він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. договору у випадку порушення строків поставки продукції згідно з п. 4.2. даного договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості продукції за кожний день прострочення поставки продукції.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем строку поставки продукції, 01.02.2013 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію-вимогу вих. № 121-07/69-462 від 01.02.2013 р. про сплату неустойки в сумі 28 773,00 грн.

Вказана претензія була отримана відповідачем 06.02.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, проте залишена без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позивач відповідно до п. 7.1. договору просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 0,1% від вартості продукції за кожен день прострочення поставки продукції за період з 11.10.2012 р. по 18.12.2012 р., що становить 28 773,00 грн.

Відповідач у клопотанні вих. № б/н від 29.04.2013 р. просить суд зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки, посилаючись на ст. 233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 233 Господарського кодексу у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами у договорі № 593-430 від 07.06.2012 р. про поставку продукції було встановлено розмір неустойки, що підлягає стягненню з постачальника у випадку прострочення поставки продукції (п. 7.1. договору), то господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та зменшення розміру неустойки.

Крім того, відповідачем у вказаному клопотанні не наведено жодних обставин, які є надзвичайними та невідворотними обставинами в розумінні ст. 218 ГК України та унеможливили належне виконання зобов'язань за договором № 593-430 від 07.06.2012 р.

Таким чином, оскільки при розгляді зазначеного клопотання судом не встановлено виняткових обставин, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки.

Крім того, клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з 28 773,00 грн. до 0,00 грн. фактично є клопотанням про звільнення відповідача від їх сплати.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення у справі відповідач не сплатив суму неустойки, а застосування штрафних санкцій у вигляді неустойки за порушення строків поставки продукції передбачено умовами договору, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги відповідача щодо зменшення розміру неустойки, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача неустойки є арифметично вірним і становить 28 773,00 грн., то позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Орджонікідзе, 50, код 33438379) на користь Публічного акціонерного товариства «Азот» (18014, Черкаська область, м. Черкаси, Придніпровський район, вул. Першотравнева, буд 72, код 00203826) 28773,00 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят три грн. 00 коп.) неустойки та 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 13.05.2013 р.