Вирок № 31123138, 13.05.2013, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №630/421/13-к

Провадження №1-кп/630/23/2013

В И Р О К

Іменем України

13 травня 2013 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Демяненко І.В.,

за участю:

секретаря Нескоромної Ю.О.,

прокурора Касьяненка Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження № 12013220430001768 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Харківська область, м. Люботин, провулок Сосновий, 21,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 скоїв незаконне придбання, виробництво, зберігання наркотичного засобу

без мети збуту при наступних обставинах.

ОСОБА_1 в серпні 2012 року (точна дата в ході досудового слідства не встановлена), маючи злочинний намір , спрямований на незаконне придбання, виробництво та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, для особистого споживання, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, шляхом збирання дикорослих рослин конопель, які росли на занедбаному полі, поблизу провул. Соснового в м. Люботин. Зібрані рослини ОСОБА_1 приніс до свого місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, потім висушив і подрібнив їх, тим самим незаконно виробив придатний до споживання наркотичний засіб, розфасував його в паперовий згорток фрагменту картонного аркушу і незаконно зберігав в своєму будинку.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, виробництво наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1 18 квітня 2013 року укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком в 1 рік, з покладенням, на підставі ч.1 п.п. 2),3) ст. 76 КК України, обов'язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена упровадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не суперечать вимогами КПК та КК України, зокрема, вимогам ст. ст. 75, 76 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 368 -371, 373, 374, 473 -475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 18 квітня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013220430001768 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1ст. 309 КК України та призначити узгоджене покарання - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Процесуальні витрати в сумі 392 (триста девяносто дві ) гривні за виконання судово - хімічної експертизи № 125 від 11 квітня 2013 року стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь НДЕКЦ УМВСУ в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКСУ в Комінтернівському районі (за експертизу).

Речовий доказ по справі, вказаний на а. с. 13-15 - квитанція 11201 від 17 квітня 2013 року (речовина рослинного походження сіро зеленого кольору), переданий на зберігання ВРЗ УМЗ ГУМВСУ України в Харківській області ( м. Люботин, вул. Кірова,40) знищити..

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Судья ОСОБА_3