Рішення № 31121765, 13.05.2013, Біловодський районний суд Луганської області

13.05.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа 408/354/13-ц

(№ 2/408/125/13)

категорія 2-26

13 травня 2013 року Біловодський районний суд Луганської області

у складі: судді Ткаченко О.Д.

секретаря : Торби Т.Є.

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Біловодського районного суду позовну заяву гр. ОСОБА_2 до гр. ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 61787 гривень, відсотків в сумі 6120,88 гривень, неустойки в сумі 7244,87 гривень, трьох відсотків річних за прострочення боргу в сумі 2417,31 гривень, витрат за кредитом банку в сумі 3446,80 гривень та моральної шкоди в сумі 2000 гривень,-

В С Т А Н О В И В :

05.04.2013 року позивач гр. ОСОБА_2І звернувся з позовом до гр. ОСОБА_3 про стягнення боргу відповідно письмових розписок в сумі 11450 гривень та 6300 доларів США, виходячи з курсу валюти по даним НБУ на час подання позову 7,99 гривень, або в гривнях 50337 гривень , що разом складає суму 61787,00 гривень, також просить суд стягнути проценти від суми позики в розмірі 6120,88 гривень , неустойку в розмірі 7244,87 гривень , починаючи з 22 серпня 2011 року по час винесення судового рішення з врахуванням 120% облікової ставки НБУ, три проценти річних за весь час прострочення боргу в розмірі 2417,321 гривні, витрати позивача за користування кредитом банку в сумі 3446,80 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, тому що відповідач брав у нього в борг 28 березня 2000 року 6300 доларів США, 23 червня 2000 року 3000 гривень , 22 жовтня 2002 року 5000 гривень, 15 квітня 2003 року 3450 гривень, про що видав розписки з зобовязанням гроші повернути на першу вимогу, але свого зобовязання не виконав до цього часу, не дивлячись на те, що гр. ОСОБА_2 12 серпня 2011 року офіційним листом через відділення звязку предявив вимоги про повернення боргу, яке відповідач отримав, але боргу не повернув.

Відповідач гр. ОСОБА_3 та його представник гр. ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнали частково та вказали, що відповідач дійсно винен позивачу 11 450 гривень відповідно до розписок від 23 червня 2000 року, 22 жовтня 2002 року та 15 квітня 2003 року( 3000+5000+3450), та з 28 березня 2000 року в сумі , еквівалентній 6300 американських долари, який станом на час отримання коштів в борг мав курс 5,43 гривні , і загалом ця сума в розрахунку в національній валюті складає 34209 гривень, також не передбачалися відсотки за договором позики , укладеного між громадянами та не допускалося і між ними стягнення процентів(відсотків) за договорами між фізичними особами, та і не виник обовязок зі сплати відсотків до 01.01.2004 року, тому такий обовязок не міг існувати і з 01.01.2004 року. Також гр. ОСОБА_3О та його представник в судовому засіданні вважають, що обовязок по сплаті суми позики дійсно виник в серпні 2011 року, тому відповідач не повинен сплачувати і проценти від суми позики по день винесення рішення у справі, неустойку та 3% річних , також витрати за користування кредитом банку , за які він не предявляв вимоги до 22 серпня 2011 року, а кредити брав до цієї дати, тобто фактично не мав гострої потреби на предявлення вимог про повернення позикових коштів до відповідача значно раніше. Також не визнається позов стосовно моральної шкоди, бо відповідач вважає, що моральна шкода спричинена тільки йому, а представник відповідача зазначає, що позивачу не могла бути спричиненою моральна шкода навіть в результаті притягнення відповідача до кримінальної відповідальності.

Вислухавши позицію позивача, який наполягає на повному задоволенні позову, відповідача та його представника, які визнають позовні вимоги частково, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Із оригіналів розписок(а.с.35-38) вбачається, що відповідач дійсно брав кошти у позивача в борг 28 березня 2000 року, 23 червня 2000 року , 22 жовтня 2002 року та 15 квітня 2003 року та зобовязався віддати гроші на першу вимогу позивача у справі. Таким чином правовідносини виникли у сторін під час діє ЦК УРСР, який втратив чинність 01.01.2004 року, або на підставі раніше діючого цивільного законодавства і тривають до теперішнього часу. Але відповідно двох грошових зобовязань ( а. с. 35, 36) строк позовної давності не минув до набрання чинності новим ЦК України, він не минув і по двом останнім відповідно за отримання відповідачем коштів у позивача вже під час дії нового ЦК України, тобто перебіг строку позовної давності почався зі дня предявлення першої вимоги, яка з часом порушення кримінальної справи про вчинення злочину за ст.190 ч.2 КК України, порушеної відносно відповідача 22.08.2011 року , і провадження у якій закрито 04.03.2013 року на підставі ст. 49 КК України та з залишенням без розгляду позову, поданого гр. ОСОБА_2 в матеріалах кримінальної справи.

При розгляді справи суд виходить з того, що договір позики укладений в письмовому вигляді і він не був змінений з набранням чинності новим ЦК, тому суд бере до уваги зміст цих правочинів станом на час їх укладення. Але з часу предявлення вимоги про повернення позик, суд вважає за можливе в межах позовних вимог вирішити питання про стягнення загальної суми боргу в розмірі 61787 гривень( за курсом долара 7,99 гривень за один американський долар на час розгляду справи), за виключенням неустойки в сумі 7244,87 гривень, яка не була передбачена договором, але зі стягненням 3% річних станом на час винесення рішення у справі, або за час з 22.08.2011 року по 13.05.2013 року в розмірі 2610,29 гривень у звязку з наявністю продовжуваних правовідносин між сторонами у справі до часу винесення рішення у справі на підставі ст. 625ЦК України, виходячи з меж заявлених позовних вимог.

З вчиненням злочину відповідачем стосовно позивача можливе спричинення моральної шкоди особі, яка є потерпілою від злочину( а.с.10-17), кримінальна справа відносно якої порушена в серпні 2011 року стосовно громадянина - фізичної особи гр. ОСОБА_3 , або відповідача у справі , тому суд вбачає в цій частині підстави для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 гривень, оскільки діями відповідача, визнаними судом злочинними, та провадження у справі за якими закрито у звязку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності тільки 04.03.2013 року , то така шкода позивачу безумовно спричинена і строк позовної давності для стягнення такої шкоди не минув.

В іншій частині позовні вимоги стосовно стягнення процентів також є безпідставними, оскільки вони не були передбаченими діючим ЦК УРСР і введення в дію нового ЦК України не має зворотної дії в часі.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору відповідно ст. 5 п.6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-У1 «Про судовий збір» тільки за подання позовів в частині матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, то позивач повинен сплатити державі судові витрати за безпідставні позовні вимоги в частині стосовно витрат позивача за користування кредитом банку , та за стягнення неустойки і процентів з суми 16812,55: судовий збір в сумі 229,40 гривень.

Судом не винесена ухвала про забезпечення позову з причин не сплати позивачем 114,70 гривень судового збору на час подання позову.

Інша сума судових витрат повинна бути покладена судом на відповідача у справі, залежно від суми задоволеного позову, оскільки у разі наявності пільги по сплаті судового збору у позивача судові витрати покладаються на відповідача. Тобто з відповідача гр. ОСОБА_3 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1% від суми, за якою задоволено як з суми матеріальної шкоди, яка складає суму 64397,29ривні(61787,00+2610,29=643,97) та за задоволені позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди в розмірі 229,40 гривень(1147*0,2%).

Керуючись ст. 10, 11,81, 88 ч.3, 213- 215 ЦПК України, Законом України від 08.07.2011 року № 3674-У1 «Про судовий збір», ст. ст. 44,204, 212,374,375, ЦК УРСР( в редакції закону від 18.07.1963 року), ст.625,1049,1167Цивільного Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з відповідача гр. ОСОБА_3 на користь позивача гр. ОСОБА_2 2000 гривень моральної шкоди, спричиненої злочином, передбаченим ст. 190 ч.2 КК України.

Стягнути борг з вищевказаного відповідача в сумі 61787,00 гривень та 3% річних в розмірі 2160,29 гривень на користь вищевказаного позивача у справі.

В іншій частині за позовними вимогами стосовно стягнення неустойки, витрат за користування кредитом банку та процентів в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з позивача гр. ОСОБА_2 на р/р 31219206700103 , код ЄДРПО 05380616, МФО банку 804013, код 37336169 в державний бюджет, Біловодський район судового збору за позовні вимоги в частині безпідставних позовних вимог в розмірі 229,40 гривень.

З відповідача гр. ОСОБА_3 стягнути 643,97 гривень судових витрат за іншими позовними вимогами матеріального характеру та моральної шкоди в розмірі 1 % ціни позову додатково в сумі 229,40 гривень ,( або в розмірі 1% , але не менше 0,2 відсотки мінімальної заробітної плати) , тобто всього судового збору 873,37 гривень - на р/р 31219206700103 , код ЄДРПО 05380616, МФО банку 804013, код 37336169 в державний бюджет, Біловодський район як судового збору в частині задоволення позову.

В забезпечення виконання рішення суду позову накласти арешт на майно відповідача у справі, стягнувши з нього додатково 114,70 гривень судових витрат у справі в рахунок держави на вищевказаний розрахунковий рахунок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд 1-ї інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів зі дня оголошення рішення суду.

Суддя: О.Д.Ткаченко.