Постанова № 31121364, 07.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 07» травня 2013 р. Справа № 922/1305/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Кравець Т.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

кредитора: Каламайка Д.Ю. з належно оформленою довіреністю №429/12 від 10.10.2012р.

боржника: Степаненко О.М. з належно оформленою довіреністю від 30.04.2013р.

Колесніков О.М. - голова ліквідаційної комісії,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків, (вх.1328Х/2-7), на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2013р. у справі № 922/1305/13,

за заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ», м. Харків, код 22709517,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року, з урахуванням ухвали суду від 03.04.2013 року про виправлення описки, відмовлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство. Повернуто банку заяву вх. № 1305/13 від 28.03.2013 року про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи на 238 аркушах та акт господарського суду Харківської області від 28.03.2013 року на одному аркуші.

Кредитор з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що 28.03.2013 року він звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ «АККО - ІНВЕСТ» у порядку статті 10 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 4212-УІ від 22.12.2011 року. Господарським судом Харківської області порушено провадження у справі № 922/1305/13, але ухвала суду не надсилалась. Про порушення справи № 922/1305/13 та призначення її до розгляду на 17.04.2013 року банку стало відомо з інформації, отриманої з інформаційного центру суду. Разом з тим банку стало відомо, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2013 року порушено провадження у справі № 922/1191/13 за заявою ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» про банкрутство. Банк, дізнавшись про існування двох справ № 922/1305/13 та № 922/1191/13 про одного й того ж боржника - ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», 02.04.2013 року звернувся до суду з клопотанням у справі № 922/1305/13 про приєднання заяви банку від 06.03.2013 року № 140-0-0-00/8/367 до матеріалів справи № 922/1191/13 про банкрутство ПрАТ «АККО -ІНВЕСТ» у порядку статті 16 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року. Проте, оскаржуваною ухвалою банку відмовлено у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ». Клопотання подане банком залишено поза увагою, і лише 03.04.2013 року банк повідомлено, що йому відмовлено у прийнятті, а тому для задоволення клопотання відсутні правові підстави вирішення питання щодо приєднання до матеріалів справи № 922/1191/13 заяву банку.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

28.03.2013 року до господарського суду Харківської області звернувся ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ», в якій просив порушити провадження у справі про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ»; визнати АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитором по відношенню до ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» на суму вимог 13 802 030,81 грн; ввести процедуру розпорядження майном; призначити розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Кунцевича С.В.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що боржник неспроможній виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження та безспірні вимоги кредитора становлять суму у розмірі 13 802 030,81 грн., які не забезпечені заставою майна боржника та їх розмір становить більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати.

02.04.2013 року місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, відмовляючи у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, суд виходив з того, що вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів статті 11 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, ім*я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім*я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків ( за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Заява кредитора також повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

До заяви кредитора додаються: копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до приписів абзацу 8 частини 1 статті 14 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року господарський суд не пізніше п*яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо вимоги кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.

Частиною 4 статті 16 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року передбачено, що у разі, якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і провадження справи про банкрутство порушено однією з них, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», звертаючись з заявою про порушення справи про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», послався на те, що 13.11.2006 року між ним та ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», ТОВ «АНК-МОТОРС», ТОВ АККО - МОТОРС», ТОВ «ННК-ІНВЕСТ», ТОВ «АЛК ІНВЕСТ» укладено генеральну угоду № 574 від 13.11.2006 року, в межах якої між ПрАТ «АККО -ІНВЕСТ» та банком укладено ряд кредитних договорів. У забезпечення виконання вимог за генеральною угодою № 574 від 13.11.2006 року між ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» укладено договори іпотеки та договори застави товарів в обігу. Заставна вартість предметів іпотеки та застави сторонами визначена в загальній сумі 59 461 111,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року по справі 5023/6334/11 стягнуто солідарно з ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», з ТОВ «АНК-МОТОРС», ТОВ АККО_МОТОРС», ТОВ «ННК-ІНВЕСТ», ТОВ «АЛК ІНВЕСТ» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 10 438472,10 доларів США ( еквівалент в гривні - 83220718,81 грн.) та 475 985,47 грн., а також стягнуто з ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитними договорами у розмірі 22 490,72 доларів США (еквівалент в гривні - 179307,26 грн.) та 401 907,62 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року по справі № 5023/6334/11 скасовано в частині стягнення з ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», ТОВ «АНК-МОТОРС», ТОВ АККО -МОТОРС», ТОВ «ННК-ІНВЕСТ», ТОВ «АЛК ІНВЕСТ» пені за невиконання умов кредитних договорів в сумі 1219276,92 доларів США; пені за невиконання умов кредитних договорів щодо сплати відсотків в сумі 112832,57 доларів США та залишено в цій частині позов без розгляду. В іншій частині рішення залишено без змін.

05.01.2012 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.09.2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року були видані відповідні накази суду.

Отже, ініціюючий кредитор вважає, що безспірна заборгованість боржника перед банком складає 73 263 141,81 грн., з якої 13 802 030,81 грн. не забезпечена заставою майна боржника.

05.03.2012 року за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі наказу господарського суду Харківської облаті від 05.01.2012 року № 5023/6334/11 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Гречухом О.Я. відкрито виконавче провадження № 31572911 щодо стягнення солідарно з ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», ТОВ «АНК-МОТОРС», ТОВ АККО - МОТОРС», ТОВ «ННК-ІНВЕСТ», ТОВ «АЛК ІНВЕСТ» на корсить ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної Дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за вказаними кредитними договорами у розмірі 9 106 362,61 доларів США та 474 985,47 грн.

Проте, вказане рішення суду не виконано протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до приписів статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом та розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно частини 1 статті 2 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договір.

Як вже зазначалось вище, 13.11.2006 року між ініціюючим кредитором та ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ», ТОВ «АНК-МОТОРС», ТОВ АККО - МОТОРС», ТОВ «ННК-ІНВЕСТ», ТОВ «АЛК ІНВЕСТ» укладено генеральну кредитну угоду № 574, в межах якої укладено кредитні договори. Для забезпечення виконання зобов'язань за генеральною угодою та кредитними договорами між кредитором та боржником було укладено іпотечні договори та договори застави. Заставна вартість предметів іпотеки та застави була визначена сторонами в сумі 59 461 111,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Згідно із частиною 2 статті 22 вказаного Закону за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред*явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред*явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання ( а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставного майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги,

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 24 Закону України «Про заставу» передбачено, що у випадках, коли сума вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

В іпотечних договорах та договорах застави ( з урахуванням додаткових угод та договорів до них) сторонами визначено, що у разі невиконання позичальниками та/або одним з позичальників зобов'язань за угодою та (або) за будь - яким кредитним договором, укладеним у відповідності до угоди, іпотекодержатель (заставодавець) має право отримати задоволення за рахунок майна, яке є предметом іпотеки та застави.

Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що за рахунок предмету іпотеки та застави, кредитор має право задовольнити свої вимоги (всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення) по сумі кредиту, сплаті процентів за користування ним, пені, іншої заборгованості, платежів і штрафів, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється: з припинення забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

За приписами статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотеки припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, ініціюючим кредитором не надано до заяви про порушення справи про банкрутство ПрАТ «АККО-ІНВЕСТ» доказів, що сума його вимог не забезпечена повністю заставою майна боржника; не надано доказів припинення іпотеки та застави, а також того, що вартость предмета іпотеки та застави є недостатньою для повного задоволення вимог, забезпечених іпотекою та заставою. Окрім того, відповідно до листа відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.01.2013 року № 12-0-35-487/5-9 факт відсутності у боржника предмету застави - рухомого майна, нерухомого майна держаними органами та установами, що здійснюють реєстрацію права власності не встановлено; виконавче провадження не закінчено; стягнення на заставне майно не звернене.

З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» повністю забезпечені заставою майна боржника і кредитор не позбавлений права задовольнити свої вимоги, звернувши стягнення на майно, що є предметом застави та іпотеки, у зв'язку з чим суд правомірно і обґрунтовано відмовив банку у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство на підставі абз. 8 ч.1 статті 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилання апелянта на те, що йому відмовлено у задоволенні клопотання про приєднання заяви банку від 06.03.2013 року № 140-0-0-00/8/367 до матеріалів справи № 922/1191/13 про банкрутство ПрАТ «АККО -ІНВЕСТ» в порядку статті 16 Закону № 4212-УІ від 22.12.2011 року не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи, а саме, вказане клопотання ( а.с. 98 т.2) надійшло до господарського суду 02.04.2013 року о 15 год. 40 хвил., не було предметом розгляду в суді і долучено до матеріалів справи 03.04.2013 року, тобто після прийняття судом оскаржуваної ухвали.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2013 року у справі № 922/1305/13 слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч. 1 статті 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2013 р. у справі № 922/1305/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.05.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Т.В.Кравець

суддя В.С. Хачатрян