Ухвала суду № 31119023, 13.05.2010, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1740/13-к Головуючий у І інстанції ШевчукПровадження № 11-кп/780/136/13 Доповідач у 2 інстанції Іванова І.В.Категорія 39 13.05.2013

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Орла А.І.

суддів - Іванової І.В., Левчука О.Д.,

при секретарі - Шуліпа О.В.

з участю прокурора - Красківського В.П.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає: АДРЕСА_1

засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік із встановленням обов'язків відповідно до ст.76 КК України періодично з'являтись на реєстрацію, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Стягнуто з обвинуваченого судові витрати.

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнано винним в тому, що 11 грудня 2012 року близько 12 год. у м. Києві в районі житлового масиву «Троєщина» він знайшов разовий медичний шприц ємкістю 10 мл з наркотичним засобом ацетильованим опієм об'ємом 2 мл, який поклав у кишеню і перевіз його у м. Бровари, де вжив частину шляхом ін'єкції. Цього ж дня близько 12 год. у м. Бровари по вул. М. Лагунової він був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили в нього медичний шприц ємкістю 10 мл, в якому знаходилось 0,4 мл наркотичного засобу, який згідно висновку судово-хімічної експертизи є опієм (ацетильованим), вагою в перерахунку на суху речовину 0,0106 г, який він зберігав без мети збуту.

Захисник в своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду та закрити провадження по справі на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки судом першої інстанції не було вирішено дане питання.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника засудженого та просив залишити вирок суду без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при обставинах викладених у вироку суду колегією суддів не перевіряється, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками судового провадження не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ст.349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались і вони в апеляції не оскаржуються.

Дії ОСОБА_3 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд повністю врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Доводи апелянта про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 не звертався до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

Крім того, з довідки, що знаходиться в матеріалах справи (а.с.15) вбачається, що ОСОБА_3 встановлений діагноз зміна поведінку у зв'язку з залежністю від наркотичних засобів та пропонується пройти курс амбулаторного лікування.

Відповідно до п.23 постанови ПВС України №4 від 26.04.2002р. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України суду необхідно з»ясувати чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи звернулася вона до лікувального закладу добровільно, а не вимушено, тобто чи ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися в такій спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Відсутність хоча б однієї із цих умов, а також незгода винної особи на закриття кримінальної справи з відповідної підстави унеможливлює звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 309 КК України.

Так, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 потребував лікування від наркоманії та добровільно звертався до лікувального закладу.

Всі інші обставини зазначені апелянтом судом враховані, покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України з урахуванням всіх обставин справи.

Саме таке покарання на думку колегії суддів буде відповідати вимогам кримінального закону і є необхідним та достатнім для досягнення його мети.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що покарання обране місцевим судом засудженому ОСОБА_3 відповідає вимогам закону.

На підставі викладеного, керуючись 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Головуючий:

Судді: