Постанова № 31118914, 25.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. (о 15:33) Справа №2а-773/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Воловик В.О., посвідчення № 0824, довіреність № 092-Д від 04.04.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000824102 від 01.11.2011 року; стягнення судових витрат зі сплати судового збору.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2012 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012 року призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.2012 року провадження у справі зупинено до одержання результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.04.2013 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.04.2013 року замінено первісного позивача - Публічне акціонерне товариства «Крименерго» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго».

У судовому засіданні 25.04.2013 року представник позивача на задоволенні позову наполягав, а також звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд також відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 12 000 грн.

У судове засідання 25.04.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надіслав до суду заперечення на адміністративний позов.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України однією з функцій органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою

Відповідно до п.п. 41.1.1 п 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 31.12.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи 00131400, місцезнаходження: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, б. 74/6, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 614357 (т.с. 1 а.с. 18).

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.02.1996 року за № 61922.

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в період з 17.07.1997 року по 11.07.2011 року було зареєстровано платником податку на додану вартість, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.12.2009 року № 100258791, видане СДПІ ВПП в м. Сімферополі, індивідуальний податковий номер - 01314001096.

Згідно зі Статутом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» у новій редакції Публічне акціонерне товариство «Крименерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (протокол від 25.06.2012 року). Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Крименерго», Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (т.с. 1 а.с. 230-232).

Судом встановлено, що у період з 17.10.2011 року по 18.10.2011 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, на підставі наказу СДПІ ВПП в м. Сімферополі від 14.10.2011 року № 608 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Крименерго» (ЄДРПОУ 00131400), м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Кримтранзітенерго» (ЄДРПОУ 36646700) та ВТО «Будівельник» (ЄДРПОУ 31673296) за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт 396/41-02/00131400 від 18.10.2011 року, у якому встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за липень 2011 року по взаємовідносинах з «Кримтанзітенерго» на загальну суму 133 323 грн., в результаті донараховано суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року за липень 2011 року у сумі 133 323 грн. (т.с. 1 а.с. 42-53).

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000824102 від 01.11.2011 року яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 199 984,50 грн., у тому числі за основним платежем 133 323,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 66 661,50 грн. (т.с. 1 а.с. 39).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000824102 від 01.11.2011 року позивачем 09.11.2011 року направлено скаргу до Державної податкової адміністрації АР Крим (т.с. 1 а.с. 34-38).

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим № 4606/10/25-023 від 30.11.2011 року про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі від 01.11.2011 року № 0000824102 залишено без змін, а первинна скарга залишена без задоволення (т.с. 1 а.с. 29-33).

07.12.2011 року позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі АР Крим № 0000824102 від 01.11.2011 року до Державної податкової служби України (т.см. 1 а.с. 24-28).

Рішенням Державної податкової служби України № 8696/6/10-2115 від 29.12.2011 року про результати розгляду скарги податкове податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі від 01.11.2011 року № 0000824102 та рішення ДПА в АР Крим, прийняте за результатом розгляду скарги залишені без змін, а скарга залишена без задоволення (т.с. 1 а.с. 19-22).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі від 01.11.2011 року № 0000824102 позивач оскаржив його до суду.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Законом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що е відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищевказаних норм, суд робить висновок, що для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов:

- наявність податкової накладної чи митної декларації,

- придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України 201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно - аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Судом встановлено, що 01.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Крименерго» (Замовник) та ТОВ «Кримтранзітенерго» укладено договір № 01/247 купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується в строки, визначені даним договором, передати у власність Покупця електропостачання та електрообладнання, що належить Продавцю на правах власності, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити це майно на умовах, передбачених даним договором. Продавець здійснює оформлення всіх документів, необхідних для прийняття майна Покупцем. Продавець надає Покупцю акт прийому-передачі, а також інші документи, необхідні Покупцю для приймання Майна, перелік необхідних документів визначається вимогами чинного законодавства України. Покупець приймає майно за кількістю, якістю і комплектністю в порядку та строки, встановлені даним договором. Покупець сплачує вартість майна у розмірах та строки, встановлені даним договором. Право власності переходить до Покупця після підписання акту приймання-передачі майна. Вартість майна що передається згідно з висновками про вартість майна, виданими ТОВ «Українська консалтингова компанія» станом на 01.03.2011 р., на 01.04.2011 р. складає 720 715,60 грн., у т.ч. ПДВ 120 119,27 грн. (т.с. 1 а.с. 134-136).

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу № 01/247 від 01.06.2011 р. визначено перелік майна, що передається у власність Покупця згідно договору купівлі-продажу № 01/247 від 01.06.2011 року, місце розташування майна, що передається, загальна вартість майна. (т.с. 1 а.с. 123-124).

08.06.2011 року ТОВ «Кримтранзітенерго» виписано на ім'я ПАТ «Крименерго» рахунок-фактуру № СФ-2/6 на загальну суму 720 715,60 грн., у тому числі ПДВ 120 119,27 грн. (т.с. 1 а.с. 142).

ТОВ «Кримтранзітенерго» на ім'я ПАТ «Крименерго» виписані податкові накладні № 1 від 04.07.2011 року на загальну суму 360 357,80 грн., у тому числі ПДВ на суму 60 059,63 грн., № 3 від 06.07.2011 року на загальну суму 360 357,80 грн., у тому числі ПДВ на суму 60 059,63 грн. (т.с. 1 а.с. 163, 164).

Зазначені податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року (т.с. 1 а.с. 149-151).

Згідно з актом приймання-передачі майна від 06.07.2011 року ТОВ «Кримтранзітенерго» передало, а ПАТ «Крименерго» прийняло відповідно до умов договору купівлі-продажу № 01/247 від 01.06.2011 р. у власність майно на загальну суму 720 715,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 120 119,27 грн. (т.с. 1 а.с. 132-133).

Відповідно до актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів майно, придбане у ТОВ «Кримтранзітенерго» введено в експлуатацію (т.с. 1 а.с. 173-225, 235-250, т.с. 2 а.с. 1-89).

На виконання умов договору № 01/247 від 01.06.2011 р. на підставі рахунку № СФ-2/6 від 08.07.2011 року ПАТ «Крименерго» за передачу у власність мережі електропостачання та електрообладнання перераховано на рахунок ТОВ «Кримтранзітенерго» 720 715,60 грн., у тому числі ПДВ 120 119,27 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 18696 від 04.07.2011 р., № 21166 від 29.07.2011 р. (т.с. 1 а.с. 67, 153а, 153б).

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2009 року між ТОВ «Кримтранзітенерго» (Власник мереж) та ВАТ «Крименерго» (Користувач) укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 1, за умовами якого Власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж загального користування та інші послуги відповідно до умов даного Договору. Власник мереж зобов'язаний щомісячно до 10 числа наступного за розрахунковим місяця надати Користувачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та два примірника Акту приймання-здачі виконаних робіт, оформлених зі сторони власника мереж. Користувач зобов'язується здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Даний договір укладено на строк до 31.12.2010 р., набрав сили з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією з сторін про відмову від даного Договору або його перегляд. (т.с. 1 а.с. 125-131).

Відповідно до акту приймання-передачі Власником мереж надані послуги спільного використання технологічних мереж в липні 2011 року на загальну суму 79 221,80 грн., у тому числі ПДВ 13203,63 грн. (т.с. 1 а.с. 60).

15.07.2011 року ТОВ «Кримтранзітенерго» виписано на ім'я ПАТ «Крименерго» рахунок-фактуру № СФ-7/с на загальну суму 79 221,80 грн., у тому числі ПДВ 13 203,63 грн. (т.с. 1 а.с. 57).

20.07.2011 року ТОВ «Кримтранзітенерго» виписано на ім'я ПАТ «Крименерго» податкову накладну № 4 на загальну суму 79 221,80 грн., у тому числі ПДВ 13 203,63 грн. (а.с. 59).

Зазначена податкова накладна включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року (т.с. 1 а.с. 149-151).

Згідно з платіжним дорученням № 2336 від 25.08.2011 року на виконання умов договору № 1 від 16.12.2009 р. за спільне використання технологічних мереж у липні 2011 року ПАТ «Крименерго» перерахувало на рахунок ТОВ «Кримтранзітенерго» 79 221,80 грн., у тому числі ПДВ 13 203,63 грн. (т.с. 1 а.с. 58).

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Кримтразітенерго» на загальну суму 133 323 грн.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського обліку та податкового обліку ПАТ «Крименерго» (рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі) у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки № 396/41-02/00131400 від 19.10.2011 року щодо порушення позивачем 198.6 ст. 198 ПК України.

Також суд зазначає, що згідно з висновком № 11 судово-економічної експертизи по матеріалам адміністративної справи № 2а-773/12/14/0170 за позовом ПАТ «Крименерго» до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків від 27.03.2013 року, наданими на дослідження первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Крименерго» висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті перевірки № 396/41-02/00131400 від 18.10.2011 р. про заниження податку на додану вартість до сплати за липень 2011 року не підтверджуються. Наданими на дослідження первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Крименерго» по приходу основних засобів та послуг від постачальника ТОВ «Кримтранзітенерго» за липень 2011 року всього підтверджується на суму 799 937,41 грн., у тому числі ПДВ 133 322,90 грн. Наданими на дослідження первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Крименерго» використання в господарській діяльності основних засобів та послуг від постачальника ТОВ «Кримтранзітенерго» за липень 2011 року всього на суму 799 937,41 грн., у тому числі ПДВ 133 322,90 грн. підтверджується (т.с. 1 а.с. 106-118).

Суд погоджується з вищевказаним висновком № 11 судово-економічної експертизи від 27.03.2013 року.

За таких умов, податкове повідомлення-рішення № 0000824102 від 01.11.2011 року є таким, що прийняте Спеціалізованою державною інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 12 000,00 грн., що підтверджено документально, а саме: калькуляцією вартості судово-економічної експертизи, актом № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжним дорученням № 7175 від 05.03.2012 року.

У судовому засіданні 25.04.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 26.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000824102 від 01.11.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (ЄДРПОУ 00131400) витрати зі сплати судового збору у сумі 32,19 грн. та витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 12 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.