Рішення № 31118554, 07.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2013 р.Справа № 5023/4768/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Харківгаз", м. Харків до ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Харків про спонукання виконати мирову угоду шляхом стягнення 2 865 850,07 грн. за участю сторін:

позивача-Рожкова С.

відповідача-Добреля В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" ( надалі -позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" - Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі- відповідач) про спонукання виконати умови мирової угоди від 16.03.2012 р., затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2012р. по справі №5023/262/12.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2012р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р., позовні вимоги задоволено частково. Прийнято рішення про спонукання відповідача виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2012р. у справі №5023/262/12 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 2865850,07 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1073 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Вищий господарський суд України постановю від 04.02.2013 року рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2012р. у справі №5023/4768/12, скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2012р. по справі № 5023/262/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" до Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" - Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення суми заборгованості затверджено укладену між сторонами мирову угоду від 16.03.2012р. та відповідно припинено провадження у справі.

Відповідно до мирової угоди відповідачем була визнана заборгованість в розмірі 2 865 850,07 грн., у тому числі судовий збір в сумі 1609,50 грн. та 57317грн., та погоджено порядок та строк її погашення. Однак, відповідач належним чином не виконував умови мирової угоди, ним було виконано умови лише двох пунктів мирової угоди, а саме: сплачено передбачені ст. 2 названої угоди витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. та 57217грн. Заборгованість в сумі 2 865 850,07 грн. відповідачем не сплачена.

26.10.2012 р. позивач звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Харківської області від 22.03.2012 р. про затвердження мирової угоди по справі №5023/262/12.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 01.11.2012 р. у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 22.03.2012р. було відмовлено на підставі пунктів 6, 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутня дата набрання законної сили рішенням, відсутній строк пред'явлення документа до виконання.

23.04.2013 року до суду звернувся позивач з уточненими позовними вимогами та просив суд спонукати відповідача по справі виконати мирову угоду від 16.03.2012 року затверджену ухвалою господарського суду Харківської області від 22.03.2012 року по справі за № 5023/262/12 шляхом стягнення з останнього на користь ПАТ"Харківгаз" заборгованності в розмірі 2 865 850,07 грн.

Предметом даного позову є спонукання відповідача до виконання мирової угоди, оскільки відповідачем не виконанні умови мирової угоди у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість в розмірі 2 865 850,07 грн.

Порядок затвердження судом мирової угоди визначено, зокрема, пунктом 3.19 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому встановлено, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Відповідно до п. 3.9.6 частини 8 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України" у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з мирової угоди, укладеної між сторонами та затвердженої господарським судом, строк сплати боргу по договору постачання природного газу - 01.11.2012 р.

Відповідно до ст.18 цього Закону України „Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

З огляду на вказані обставини, з посиланням на те, що вказана ухвала про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 названого Закону України "Про виконавче провадження", тобто така ухвала не має статусу виконавчого документа, тому інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду.

З цього приводу також є постанова Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 16.05.2006р. у справі №30/404 господарського суду міста Києва за позовом ВАТ „Укрнафта" до НАК „Нафтогаз України" про затвердження ухвалою господарського суду м. Києва мирової угоди між цими сторонами.

Згідно цієї постанови Верховного Суду України ухвала суду про затвердження мирової угоди як виконавчий документ повинна відповідати загальним вимогам, викладеним у ст.86 ГПК України та статті 19 Закону України „Про виконавче провадження" (Вісник господарського суду України №6 (2006).

Відповідно до п. 3.9.6 частини 8 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України" у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Правомірність позовних вимог ПАТ"Харківгаз" в цій частині обґрунтовується також тим, що не виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати грошових коштів позивачу у встановлений строк свідчить про ухилення відповідача від виконання умов мирової угоди, а тому позивач має право звернутися лише за умови ухилення відповідача від виконання умов мирової угоди.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2.3,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Науково-виробничої фірми"Сінтал *Д" ТОВ ( м.Харків, вул. Чкалова,7 р/р 26000961052947 в ХФ ПАТ ПУМБ м.Харкова МФО 350385 код ЄДРПОУ 14073681) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" ( м.Харків, вул.Безлюдівська,1 рахунок 26005124944001 в ПАТ "КБ"Надра" м.Київ МФО 380764, код 03359500) суму основного боргу 2 865 850,07 грн. судовий збір 56 244 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.05.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.