Рішення № 31118334, 07.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.13 Справа№ 914/708/13-г

За позовом: Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго", м. Стрий Львівської області

до відповідача: Славської селищної ради, смт. Славське Львівської області

про: стягнення заборгованості в сумі 91 197,80 грн., з яких 79 983,48 грн. - основна заборгованість, 11 214,32 грн. - штрафні санкції

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Греб І.І.- заступник селищного голови

Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 07.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго", м. Стрий Львівської області до Славської селищної ради, смт. Славське Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 91 197,80 грн., з яких 79 983,48 грн. - основна заборгованість, 11 214,32 грн. - штрафні санкції.

Ухвалою суду від 20.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.03.2013р.

У судовому засіданні 12.03.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.03.2013р. подав відзив б/н б/д (вх. №6707/13 від 12.03.2013р.), відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 02.04.2013р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2013р. з'явився, проти позову заперечив, через канцелярію суду подав клопотання за вх. № 9788/13 від 02.04.2013р., в якому просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.04.2013р. розгляд справи відкладено на 15.04.2013р.

11.04.2013р. до господарського суду Львівської області надійшла телеграма №74 від 11.04.2013р. (вх. №12081/13) від позивача про відкладення розгляду справи в зв"язку із необхідністю подання доказів у справі.

У судове засідання 15.04.2013р. представник позивача не з"явився.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.04.2013р. подав пояснення б/н б/д (вх. №12269/13 від 15.04.2013р.), відповідно до якого просив вімовити в задоволенні позовних вимог, а також подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 15.04.2013р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 23.04.2013р.

У судове засідання 23.04.2013р. позивач повторно явку повноважного представника не забезпечив, однак направив заяву №ю/2087 від 19.04.2013р. (вх. №13716/13 від 22.04.2013р.) про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду від 20.02.2013р. та від 02.04.2013р.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.04.2013р. подав пояснення б/н б/д (вх. №13311/13 від 22.04.2013р.), відповідно до якого просив вімовити в задоволенні позовних вимог та просив долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2010р. по 19.04.2013р.

Ухвалою суду від 23.04.2013р. розгляд справи відкладено на 07.05.2013р.

30.04.2013р. представником відповідача в канцелярію суду подано пояснення б/н б/д (вх. №15266/13 від 30.04.2013р.), відповідно до якого надав уточнені розрахунки штрафних санкцій нарахованих згідно фактичної заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.05.2013р. підтримав вказане пояснення та підтвердив заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 8484,08грн. основного боргу.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 07.05.2013р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки за час розгляду справи сторонами було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

03.01.2008р. між сторонами у справі укладено Договір № 138 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 10.1. Договору термін його дії встановлено до 31.12.2008р., а в п.10.4 сторони передбачили, що договір вважається пролонгований на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У п. 6.3. Договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої ним теплової енергії відповідач сплачує до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте, як зазначається у позовній заяві, договірних зобов'язаннь щодо оплати теплової енергії Славською селищною радою належно не виконано. За період з 01.01.2009р. по 01.01.2013р. у відповідача перед позивачем, як зазначає останній, склалась заборгованість за постачання теплової енергії в гарячій воді в розмірі 79983,48грн.

Крім того, позивач просить, покликаючись на ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача 2902,96грн. інфляційних втрат та 3082,16грн. 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань.

Відповідачем позовні вимоги визнані частково. Заперечує проти нарахування позивачем заборгованості з оплати теплової енергії проведеної позивачем за показами лічильника в період з листопада 2011р. по березень 2012р., вважаючи проведення такого обліку фактично спожитої теплової енергії безпідставним. Вказує на те, що будинок побуту, який знаходиться у Львівській області, смт. Славське по вул. С. Бандери, 11а здається в оренду, відтак позивач зобов"язаний укласти договори на постачання теплової енергії з орендарями.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 138 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2008р., на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2008р. передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

У відповідності із п. 6.1 та 6.3 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться відповідно до встановлених тарифів до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Додатком №1 до Договору № 138 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2008р. визначені об"єкти відповідача, на які постачається теплова енергія, а саме: 1) дошкільна установа, 2) будинок „Просвіта", 3) Будинок побуту та встановлено, що орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається відповідачеві за поточний рік відповідно до діючих тарифів визначається за тарифом вартості теплової енергії за 1 Гкал за 1 м.кв. загальної опалювальної площі в місяць опалювального сезону. У вказаному додатку зазначена площа об"єктів відповідача, на які постачається теплова енергія. Згідно із п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енргії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності розрахунковим способом.

Пунктами 1,2,3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., передбачено, що правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

У Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання;

журнал обліку споживання теплової енергії - документ з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою сторінками;

межа експлуатаційної відповідальності - межа розподілу теплової мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації та утримання тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін між теплопостачальною організацією та споживачем;

споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 18 Правил користування тепловою енергією, прилади комерційного обліку теплової енергії в діючій системі теплопостачання, які використовуються для розрахунків за теплову енергію між теплопостачальною організацією та споживачем, повинна придбати і встановити теплопостачальна організація за умови, що такі витрати передбачені в договорі. Якщо використовуються інші джерела фінансування придбання та встановлення приладів комерційного обліку, то відносини між теплопостачальною організацією та споживачем визначаються окремою угодою відповідно до законодавства.

Згідно із п. 19 Правил користування тепловою енергією, після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії.

У п. 23 Правил користування тепловою енергією, зазначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до розрахунків заборгованості наданих позивачем, при обрахуванні теплової енергії наданої відповідачеві на об"єкті „будинок побуту", в період з листопада 2011р. по березень 2012р. включно, позивач застосовує покази лічильника.

Як зазначає відповідач, жодних вузлів обліку теплової енергії ним не встановлювалось, не укладалось жодних договорів з відповідачем на встановлення такого вузла і тому жодних журналів обліку споживання теплової енергії по об"єктах споживача не ведеться, а всі розрахунки відповідач здійснює відповідно до теплового навантаження, визначеного умовами договору№ 138 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2008р. Вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем документально.

Так, в матеріалах справи відсутній акт теплопостачальної організації про прийняття вузла обліку в експлуатацію. Копія акту від 01.11.2011р., що надана позивачем судом не береться до уваги так як вказаний акт не містить підпису (підписів) представників відповідача та у ньому йде мова про запломбування лічильника і не міститься інформації передбаченої п. 19 Правил користування тепловою енергією.

Копія акту приймання-передачі теплової енергії за березень 2012р. із зазначенням показника лічильника, також судом не береться до уваги, так як вказаний акт містить посилання на договір від 22.03.2012р., виконання умов якого не є предметом спору та не містить підпису представника відповідача.

Копії листа Славської селищної ради від 06.08.2012р. до позивача щодо надання останнім дозволу на зняття пломби та лічильника обліку теплової енергії та акту на зняття теплового лічильника від 19.09.2012р. не можуть свідчити про підставність обраного позивачем способу проведення обліку теплової енергії у період з листопада 2011р. по березень 2012р., так як вказаного періоду не стосуються і не свідчать про наявність договірних відносин між сторонами спору про облік теплової енергії за приладом обліку., як це передбачено п. 18 Правил користування тепловою енергією.

З аналогічних підстав не беруться судом до уваги копії актів звірки між сторонами взаємних розрахунків за теплову енергію так як вони містять дані про наявність заборгованості станом на 01.01.2011р. та 01.02.2011р.

Що стосується копії, що названа позивачем, як копія даних з журналу обліку споживання теплової енергії, згідно теплового лічильника в будинку побуту по вул. С. Бандери, 11а смт. Славське у Львівській області, то відповідно до вказаної копії, такий документ не відповідає вимогам п.п.3, 19 Правил, відтак не може бути взятий судом до уваги.

Відповідно до матеріалів справи, заборгованість за спожиту теплову енергію, яка виникла станом на 01.01.2013р., селищною радою частково погашена на загальну суму 34154,59грн. (платіжне доручення №2 від 30.01.2013р. на суму 7853,78грн., платіжне доручення №6 від 30.01.2013р. на суму 14362,95грн., платіжне доручення №17 від 26.03.2013р. на суму 11937,86грн., що долучені до матеріалів справи).

Відтак, враховуючи наведене вижче, суд самостійно перевіривши правильність нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію погоджується з розрахунком відповідача стосовно стягнення основного боргу за договором № 138 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 03.01.2008р. в розмірі 8484,08грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5229,20грн пені за період з 27.07.2012р. по 25.01.2013р. суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та обмежень, передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України, судом самостійно здійснено перерахунок пені, яка підлягає до стягнення та становить 3195,87грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3082,16грн. 3% річних, судом самостійно проведено розрахунок з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, відповідно до якого підлягають задоволенню 2049,21грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з грудня 2009р. по грудень 2012р. у розмірі 2902,96 грн. необхідно зазначити наступне.

Судом самостійно перевірено та взято до уваги наданий в ході розгляду справи відповідачем розрахунок відповідно до якого, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2839,08грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційо до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Славської селищної ради (82660, Львівська область, смт. Славське, вул. Івасюка, 10, ідентифікаційний код 23968514) на користь Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" (82400, м. Стрий, вул. Новаківського, 9, ідентифікаційний код 05432684) 8484,08грн. основного боргу, 2049,21грн. 3% річних, 3195,87грн. пені, 2839,08грн. інфляційних втрат та 360,00 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.05.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.